Комбінований поетапний хірургічний гемостаз у випадку Placenta previa та Placenta accreta
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: розроблення оптимального алгоритму розродження жінок з Placenta previa як окремої патології або у комбінації з частковою Placenta accreta з використанням інноваційних технологій та пріоритетом органозберігальних операцій.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 106 вагітних із діагнозом передлежання плаценти та можливістю безпечного пролонгування вагітності до 34–36 тиж гестації. Для досягнення мети дослідження було сформовано дві групи: перша група (контрольна) – 75 пацієнток, розроджених шляхом стандартного елективного кесарева розтину у терміни 34–36 тиж; друга група (основна) – 51 пацієнтка, розроджена у ті самі терміни згідно з розробленим органозберігальним алгоритмом (елективний кесарів розтин з використанням аргоноплазмової коагуляції тканин, агоністів окситоцину та вазопресорів, перев’язка магістральних судин матки та внутрішніх здухвинних артерій).
Ураховували наступні характеристики кесарева розтину: час до вилучення плода, тривалість операції, обсяг інтраопераційної крововтрати та ускладнення патологій спектра Placenta accreta (PAS) порівнювали у групах з подальшим статистичним аналізом даних.
Результати. Середні значення тривалості кесарева розтину та часу від початку операції до вилучення плода були достовірно нижчими (p<0,05) у другій групі і становили 55,7±5,1 хв та 195,0±21,0 с проти 74,5±4,3 хв та 274,0±17,0 с у першій групі. Обсяг інтраопераційної крововтрати також був значно нижчий у другій групі, ніж у першій, – 775,0±60,0 мл проти 970,0±55,0 мл (p<0,05).
Частота поєднання Placenta previa та PAS в однієї пацієнтки становила 20,0% у першій групі та 17,6% у другій. У першій групі Pl. accreta була діагностована у 17,33% випадків, Pl. increta – в 1,33%, Pl. percreta – в 1,33%. Гістеректомія виконана у 8,0% випадків, усі випадки Pl. increta і percreta закінчились гістеректомією та супроводжувалися масивною акушерською кровотечею (МАК). ДВС-синдром розвинувся у 2,67% випадків. У другій групі Pl. accreta була діагностована у 19,61% випадків, а Pl. increta – у 3,92%, пацієнткам із Pl. increta знадобилася гістеректомія.
МАК спостерігали у 38,7% випадків у першій групі проти 9,7% випадків у другій групі (p<0,05). Крім того, у першій групі гістеректомію проводили майже вчетверо частіше, ніж у другій (24,0% проти 6,5% відповідно; p<0,05).
Висновки. Розроблений алгоритм ведення пологів при передлежанні плаценти у поєднанні з PAS дозволяє значно знизити інтраопераційну крововтрату, запобігти розвитку МАК, досягти надійного гемостазу та зберегти матку.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
GBD 2015 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990-2015: A systematic analysis for the global burden of disease study 2015. Lancet. 2016;388:1545-602.
Mavrides E, Allard S, Chandraharan E, Collins P, Green L, Hunt BJ, et al. Prevention and management of postpartum haemorrhage (Green-top Guideline 52). BJOG. 2016;124:106-49. doi: 10.1111/1471-0528.14178.
Jauniaux E, Chantraine F, Silver RM, Langhoff-Roos J. FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: epidemiology. Int J Gynecol Obstet. 2018;140(3):265-73. doi: 10.1002/ijgo.12407.
Shamshirsaz AA, Fox KA, Salmanian B, Diaz-Arrastia CR, Lee W, Baker BW, et al. Maternal morbidity in patients with morbidly adherent placenta treated with and without a standardized multidisciplinary. Am J Obstet Gynecol. 2015;212(2):218.e1-9. doi: 10.1016/j.ajog.2014.08.019.
Jauniaux E, Bhide A, Kennedy A, Woodward P, Hubinont C, Collins S, et al. FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: prenatal diagnosis and screening. Int J Gynecol Obstet. 2018;140(3):274-80. doi: 10.1002/ijgo.12408
Jauniaux E, Alfirevic Z, Bhide AG, Burton GJ, Collins SL, Dornan S, et al. Placenta Praevia and Placenta Accreta: diagnosis and Management: green-top Guideline No. 27a BJOG. Int J Obstet Gynaecol. 2019;126(1):1-48. doi: 10.1111/1471-0528.15306.
Silver RM, Branch DW, Solomon CG. Placenta Accreta Spectrum. N Engl J Med. 2018;378(16):1529-36. doi: 10.1056/NEJMcp1709324.
Clark SL, Koonings PP, Phelan JP. Placenta previa/accreta and prior cesarean section. Obstet Gynecol. 1985;66(1):89-92.
Miller DA, Cholleet JA, Goodwin TM. Clinical risk factors for Placenta previa-Placenta accreta. Am J Obstet Gynecol. 1997;177:210-14. doi: 10.1016/s0002-9378(97)70463-0
Jauniaux E, Bhide A. Prenatal ultrasound diagnosis and outcome of placenta previa accreta after cesarean delivery: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. 2017;217(1):27-36. doi: 10.1016/j.ajog.2017.02.050
Wax JR, Seiler A, Horowitz S, Ingardia CJ. Interpregnancy interval as a risk factor for Placenta accreta. Conn Med. 2000;64(11):659-61.
Jauniaux E, Collins S, Burton GJ. Placenta accreta spectrum: pathophysiology and evidence-based anatomy for prenatal ultrasound imaging. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(1):75-87. doi: 10.1016/j.ajog.2017.05.067.
Jauniaux E, Collins SL, Jurkovic D, Burton GJ. Accreta placentation: a systematic review of prenatal ultrasound imaging and grading of villous invasiveness. Am J Obstet Gynecol. 2016;215(6):712-21. doi: 10.1016/j.ajog.2016.07.044.
Collins SL, Ashcroft A, Braun T, et al. Proposal for standardized ultrasound descriptors of abnormally invasive placenta (AIP). Ultrasound Obstet Gynecol off J Int Soc Ultrasound Obstet Gynecol. 2016;47(3):271–75. doi: 10.1002/uog.14952
Einerson BD, Rodriguez CE, Kennedy AM, Woodward PJ, Donnelly MA, Silver RM. Magnetic resonance imaging is often misleading when used as an adjunct to ultrasound in the management of placenta accreta spectrum disorders. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(6):618.e1. doi: 10.1016/j.ajog.2018.03.013.
Familiari A, Liberati M, Lim P, Pagani G, Cali G, Buca D, et al. Diagnostic accuracy of magnetic resonance imaging in detecting the severity of abnormal invasive placenta: a systematic review and meta-analysis. Acta Obstet Gynecol Scand. 2018;97(5):507-20. doi: 10.1111/aogs.13258.
Einerson BD, Rodriguez CE, Kennedy AM, Woodward PJ, Donnelly MA, Silver RM. Magnetic resonance imaging is often misleading when used as an adjunct to ultrasound in the management of placenta accreta spectrum disorders. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(6):618.e1. doi: 10.1016/j.ajog.2018.03.013.
Morel O, Collins SL, Uzan-Augui J, Masselli G, Duan J, Chabot-Lecoanet A-C, et al. A proposal for standardized magnetic resonance imaging (MRI) descriptors of abnormally invasive placenta (AIP) - From the International Society for AIP. Diagn Interv Imaging. 2019;100(6):319-25. doi: 10.1016/j.diii.2019.02.004.
Jauniaux E, Hussein AM, Fox KA, Collins SL. New evidence-based diagnostic and management strategies for placenta accreta spectrum disorders. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2019;61:75-88. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2019.04.006.
Jauniaux E, Ayres-de-Campos D, Langhoff-Roos J, Fox KA, Collins S. FIGO Duncombe FIGO classification for the clinical diagnosis of placenta accreta spectrum disorders. Int J Gynaecol Obstet off Organ Int Fed Gynaecol Obstet. 2019;146(1):20-4. doi: 10.1002/ijgo.12761.
Collins SL, Alemdar B, Van Beekhuizen HJ, Bertholdt C, Thorsten B, Calda P, et al. Evidence-based guidelines for the management of abnormally invasive placenta: recommendations from the International Society for Abnormally Invasive Placenta. Am J Obstet Gynecol. 2019;220(6):511-26.
Mahajan NN, Gaikwad NL, Mahajan KN, Soni RN. Internal iliac artery ligation for arresting postpartum haemorrhage. BJOG. 2007;114(7):906. doi: 10.1111/j.1471-0528.2007.01360.x.
Dohbit JS, Foumane P, Nkwabong E, Kamouko CO, Tochie JN, Otabela B, et al. Uterus preserving surgery versus hysterectomy in the treatment of refractory postpartum haemorrhage in two tertiary maternity units in Cameroon: a cohort analysis of perioperative outcomes. BMC Pregnancy Childbirth. 2017;17(1):158. doi: 10.1186/s12884-017-1346-0.
Bouet PE, Madar H, Froeliger A, El Hachem H, Schinkel E, Mattuizi A, et al. Surgical treatment of postpartum haemorrhage: national survey of French residents of obstetrics and gynecology. BMC Pregnancy Childbirth. 2019;19(1):91. doi: 10.1186/s12884-019-2237-3.
Chou M-M, Yuan J-C, Lu Y-A, Chuang, S.-W. Successful treatment of placenta accreta spectrum disorder using management strategy of serial uterine artery embolization combined with standard weekly and a 8-day methotrexate/folinic acid regimens at 7 weeks of gestation. Taiwanese J Obstet Gynecol. 2020;59(6):952-5. doi:10.1016/j.tjog.2020.09.027.
Gregoir C, Becker BD, Hauspy J, Vanderheyden T, LoquetP. The use of methotrexate in conservative treatment of placenta accreta spectrum disorders. J Matern Fetal Neonatal Med. 2021;18:1-4. doi: 10.1080/14767058.2021.1951211.
Olmos JA, Marcolongo M, Pogorelsky V, Varela E, Dávolos JR. Argon plasma coagulation for prevention of recurrent bleeding from GI angiodysplasias. Gastrointest Endosc. 2004;60:881-6. doi: 10.1016/s0016-5107(04)02221-7.
Manner H. Argon plasma coagulation therapy. Curr Opin Gastroenterol. 2008;24:612-6. doi: 10.1097/MOG.0b013e32830bf825.