Сучасні можливості корекції постковідних порушень у фетоплацентарному комплексі

Анотація

Мета дослідження: визначення особливостей гормонального забезпечення, ферментативної функції печінки та стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у невакцинованих жінок із затримкою росту плода (ЗРП) та плацентарною дисфункцією (ПД), які перехворіли на коронавірусну хворобу під час даної вагітності, на фоні запропонованої схеми корекції виявлених порушень та оцінювання її ефективності.
Матеріали та методи. До дослідження увійшли 22 вагітні із ЗРП та ПД, які знаходились на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності та пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» у 2021–2022 рр. та перенесли коронавірусну хворобу під час даної гестації.
Усім вагітним проведено загальноклінічне обстеження та додатково визначено такі параметри: рівень плацентарного лактогену (ПЛ) у сироватці крові, показники ферментативної активності печінки (аланін-амінотрансфераза – АЛТ, аспартатамінотрансфераза – АСТ, гамма-глутамілтранспептидаза – ГГТП), рівень естріолу у сечі (після 22-го тижня вагітності). Обстеження проведено до початку проведення лікувально-профілактичних заходів та через 12–14 днів після 10-денного курсу терапії з одночасним ультразвуковим (УЗ) моніторингом стану ФПК.
У разі встановлення діагнозу ЗРП та ПД проводили курс терапії, який включав щоденні послідовні внутрішньовенні інфузії розчину збалансованого кристалоїдного інфузійного препарату з лактатом та сорбітолом у кількості 200 мл та розчину комплексного внутрішньовенного препарату з L-аргініну гідрохлориду та L-карнітином у кількості 100 мл протягом 10 днів з наступним УЗ-контролем стану плода та ФПК. Оцінювання ефективності лікування проводили за сукупністю клінічних, лабораторних та інструментальних показників через 10 днів терапії.
Результати. Усі вагітні мали середній або легкий перебіг коронавірусної хвороби у різні терміни даної гестації. Жінок, які перенесли інфекцію SARS-CoV-2 у ранні терміни вагітності (до 12 тиж), було 9 (40,9 %), і саме у них діагностовано ЗРП 2-го та 2–3-го ступенів.
Переважна більшість вагітних мала ускладнення гестації. До лікування у 10 (45,5 %) жінок було виявлено маловоддя. У 14 (63,6 %) вагітних констатовано ЗРП, з них: у 3 (13,6 %) вагітних затримка росту плода 2–3-го ступеня, у 6 (27,3 %) вагітних – 2-го ступеня, у 5 (22,7 %) вагітних – 1-го ступеня. Під час аналізу лабораторних показників було виявлено деяке підвищення рівнів АЛТ, АСТ та ГГТП, зниження рівнів естріолу у сечі.
Після запропонованого курсу лікування маловоддя фіксували лише у 2 (9,1 %) жінок. Середній амніотичний індекс до лікування становив 10,1, після лікування – 15,3. Після проведеного лікування ЗРП спостерігалася у 4 (18,2 %) жінок. У результаті проведеного лікування відзначено покращення й усіх визначених лабораторних показників та перинатальних наслідків.
Висновки. Запропонована схема корекції виявлених порушень із включенням препаратів збалансованого кристалоїдного інфузійного препарату з лактатом та сорбітолом та комплексного внутрішньовенного препарату з L-аргініну гідрохлориду та L-карнітином дозволила покращити мікроциркуляцію, метаболічні процеси та нормалізувати наслідки постковідного ендотеліїту у судинній системі організму вагітних взагалі та у ФПК зокрема. Це проявилось у покращенні клінічних, лабораторних, інструментальних показників проведених досліджень та позитивно позначилося на перинатальних результатах.