Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Передчасні пологи залишаються однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства. Достовірно встановити причину 70–80% випадків передчасних пологів не вдається, тому обґрунтованим є пошук факторів ризику та маркерів передчасного переривання вагітності. За даними багатьох авторів, у 25–30% жінок із загрозою передчасних пологів діагностують плацентарну дисфункцію.
Мета дослідження: оцінювання поширеності плацентарної дисфункції у жінок з групи ризику передчасних пологів та з передчасними пологами.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 80 вагітних. Критеріями включення у дослідження були наявність чинників ризику передчасних пологів – І група (30 жінок) або загроза передчасних пологів – ІІ група (30 жінок). До контрольної групи увійшли 20 умовно здорових вагітних.
Ультразвукове дослідження за трансабдомінальною методикою з кольоровим допплерівським картуванням, визначення рівнів вільного естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену у сироватці крові проводили у 18–21+6 та 28–30 тиж гестації.
Результати. Середній вік пацієнток становив 31,4±2,5 року, вірогідної різниці за віком, анамнезом життя, соціальним статусом, соматичною патологією між сформованими групами не було. У вагітних І і ІІ груп вірогідно частіше, ніж у контролі, в анамнезі виявляли запальні захворювання органів малого таза; вагініти; інфекції, що передаються статевим шляхом; патологію шийки матки та операції на матці і придатках. Перебіг даної вагітності у більшої кількості жінок досліджуваної когорти був ускладнений загрозою переривання вагітності, у 36,7% вагітних І групи та 46,7% ІІ групи відбулись передчасні пологи.
Ознаки передчасного дозрівання плаценти виявлено у 13 (43,3%) вагітних досліджуваної когорти і в 1 (5,0%) – контрольної групи (Р<0,0001), що супроводжувалося змінами параметрів при допплерометрії матково-плацентарного кровотоку. Клінічні ознаки плацентарної дисфункції фіксували у 36,7% пацієнток групи ризику передчасних пологів і вагітних із загрозою передчасних пологів, вони проявлялись зниженням рівня прогестерону, плато зростання рівня плацентарного лактогену. Морфологічні ознаки плацентарної дисфункції були виявлені у 43,3% випадків передчасних пологів, що корелює з частотою ранніх ускладнень вагітності, у першу чергу – з утворенням ретрохоріальної гематоми.
Висновки. Клінічні прояви плацентарної дисфункції (затримка росту плода, прееклампсія) фіксували у третини пацієнток групи ризику і вагітних із загрозою передчасних пологів, що корелює зі змінами гормонопродукувальної функції плаценти.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ariaiev ML, Shevchenko IM, Moskalenko TIa, El-Mezevhi KhM, Shevchenko NV. Faktory ryzyku peredchasnykh polohiv u rizni terminy hestatsii. Sovremennaya pediatriya. 2016;6(78):111-4. doi: 10.15574/SP.2016.78.111.
Boiko VI, Bolotna MA. Diahnostyka ta profilaktyka platsentarnoi dysfunktsii u yunykh zhinok, yaki narodzhuiut upershe. Zdorove zhenshchyn. 2015;(8):110-1.
Boiko VI, Radko VIu. Profilaktyka nevynoshuvannia vahitnosti u zhinok z khronichnym endometrytom v anamnezi. Zdorove zhenshchyn. 2016;(7):112-4.
Vdovychenko YuP, Dudka SV. Ultrazvukova diahnostyka zatrymky rostu ploda na foni platsentarnoi nedostatnosti v hrupakh z vysokym ryzykom. Ekhohrafiia v perinatol hinekol. 2013;25-7.
Volosovskyi PR. Osoblyvosti funktsionalnoho stanu fetoplatsentarnoho kompleksu u zhinok z pozamatkovoiu vahitnistiu v anamnezi. Zdorove zhenshchyn. 2016;(7):91-3.
Holianovskyi OV, Stetsiuk KV. Profilaktyka i terapiia zahrozy peredchasnykh polohiv u vahitnykh z peredlezhanniam platsenty. Visnyk Vinnytskoho natsional med Universytetu. 2017;21(1):280-3.
Diak KV, Yuzko OM. Prychynni faktory peredchasnykh polohiv (novyi pohliad na problemu). Neonatol, khirurhiia perynatal med. 2017;1(23):62-8.
Zaporozhan VM, Danylenko LI, Makulkin RF. Platsentarna nedostatnist ta yii vplyv na plid. Odeskyi med zhurn. 2009;(4):82-4.
Kalinovska IV. Zminy imunolohichnoho statusu vahitnykh pry platsentarnii dysfunktsii. Klin Anatom Operatyvna Khirur. 2015;14(4):54-6.
Kravchenko OV, Pecheriaha SV. Otsinka efektyvnosti profilaktyky pervynnoi platsentarnoi dysfunktsii v ranni terminy hestatsii pry anomalnomu roztashuvanni platsenty. Aktual Pytannia Pediatr, akusherstva hinekol. 2016;(1):74 -5.
Laba OV. Profilaktyka porushen fetoplatsentarnoho kompleksu u zhinok iz ryzykom i zahrozoiu peredchasnykh polohiv (Ohliad literatury). Reprod zdorovia zhinky. 2021;(2):32-6. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232522.
Nikohosian LR, Mishchenko VP, Rudenko IV, Likhachov VK. Hemodynamichni porushennia u fetoplatsentarnomu kompleksi pid chas infikuvannia virusom hrypu. Zaporozhskyi Med Zhurn. 2017;19(1):55-8.
Pecheriaha SV, Marynchyna IM. Profilaktyka vynyknennia porushen fetoplatsentarnoho kompleksu v ranni terminy hestatsii pry nyzkii platsentatsii. Bukovynsky Med Visnyk. 2018;22(2):70-5.
Pyrohova VI, Shurpiak VI, Zhemela NI, Holota LI. Do pytannia profilaktyky uskladnenoho perebihu vahitnosti pry nedostatnosti ta defitsyti vitaminu D. Zdorove Zhenshchyny. 2016;(6):19-27.
Cherniak MM, Korchynska OO. Suchasnyi stan problemy platsentarnoi dysfunktsii u zhinok z obtiazhenym akusherskym anamnezom. Probl Klin Pediatr. 2015;4(30):42-8.
AnneKelly EPlagge T, McKinney DN, Adcock R, DeFranco EA. Contribution of Maternal Factors to Infant Mortality From Extreme Preterm Birth [25F]. Obstet Gynecol. 2019;133:69S. doi: 10.1097/01.AOG.0000559056.34274.54.
Arora CP, Kacerovsky M, Zinner B, Ertl T, Ceausu I, Rusnak I, et al. Disparities and relative risk ratio of preterm birth in six Central and Eastern European centers. Croat Med J. 2015;56(2):119-27. doi: 10.3325/cmj.2015.56.119.
Benoist G. Prediction of preterm delivery in symptomatic women (preterm labor). J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2016;45(10):1346-63. doi: 10.1016/j.jgyn.2016.09.025.
Da Cunha Castro EC, Popek E. Abnormalities of placenta implantation. APMIS. 2018;126(7):613-20. doi: 10.1111/apm.12831.
Delnord M, Blondel B, Zeitlin J. What contributes to disparities in the preterm birth rate in European countries? Curr Opin Obstet Gynecol. 2015;27(2):133-42. doi: 10.10 97/GCO.0000000000000156.
Di Fabrizio L, Giardina I, Cetin I, Di Tommaso M, Ciavattini A, Locci M, et al. New methods for preterm birth prediction: the PAMG-1 test. Minerva Ginecol. 2018;70(5):635-40. doi: 10.23736/S0026-4784.18.04243-0.
Di Renzo GC, Cabero RL, Facchinetti F, Helmer H, Hubinont C, et al. Preterm Labor and Birth Management: Recommendations from the European Association of Perinatal Med. J. Maternal-Fetal Neonatal Med. 2017;30(17):2011-30. doi: 10.1080/14767058.2017.1323860.
Gagnon R. Placental insufficiency and its consequences. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2003;110:99-107. doi: 10.1016/s0301-2115(03)00179-9.
Gilman-Sachs A, Dambaeva S, Salazar Garcia MD, Hussein Y, Kwak-Kim J, Beaman K. Inflammation induced preterm labor and birth. J Reprod Immunol. 2018;129:53-8. doi: 10.1016/j.jri.2018.06.029.
Hunt K, Kennedy SH, Vatish M. Definitions and reporting of placental insufficiency in biomedical journals: a review of the literature. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2016;10:146-9. doi: 10.1016/j.ejogrb.2016.08.029.
Simic M. Slow fetal growth between first and early second trimester ultrasound scans and risk of small for gestational age (SGA) birth. PLoS ONE. 2017;(9):9-10. doi: 10.1371/journal.pone.0184853.
Synnes A, Luu TM, Moddemann D. Paige Church 4 , Lee D, Vincer M, et al. Development information about outcomes outcomes in very preterm Canadian cohort. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2017;102:F235. doi: 10.1136/archdischild-2016-311228.
Wardinger JE, Ambati S. Placental Insufficiency. Treasure Island (FL): StatPearls; 2020. p. 21-5.
Zhang C, Garrard L, Keighley J, Carlson S, Gajewski B. Subgroup identification of early preterm birth (ePTB): informing a future prospective enrichment clinical trial design. BMC Pregnancy and Childbirth. 2017;17(1):18. doi: 10.1186/s12884-016-1189-0.