Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: визначення прогностичної значущості неінвазивних маркерів ендогенної інтоксикації для визначення ризику передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) у терміні гестації 26–34 тиж.
Матеріали та методи. У процесі дослідження пацієнтки були розподілені на дві групи:1-а (основна) група – 80 жінок з ПРПО у 26–34 тиж вагітності та 2-а (контрольна) група – 50 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та терміновими пологами без ускладнень. Середній вік обстежених жінок становив 29,60±6,30 року.
Для визначення діагностичної цінності рівня гематологічних показників (концентрації лейкоцитів (WBC), гранулоцитів (GRAN), лімфоцитів (LYM) у периферійній крові) та індексів ендогенної інтоксикації (ЕІ) як предикторів ПРПО та ініціації передчасних пологів у терміні гестації 26–34 тиж проведено ROC-аналіз і встановлено середню якість цих прогностичних факторів (р<0,001).
Результати. Оптимальна точка відсічки (cut-off value) для прогнозування ПРПО при недоношеній вагітності за критерієм максимального балансу між чутливістю і специфічністю відповідала для WBC більше 12,39/л, LYM – менше 19 %, GRAN – більше 76 %, NLR – більше 3,87, лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) Кальф-Каліфа – більше 3,42, ЛІІ Островського – більше 2,76. Установлено, що площа під кривою (AUROC) становила 0,786 для WBC, 0,863 – для LYM, 0,847 – для GRAN, 0,866 – для NLR, 0,753 – для ЛІІ Островського, що свідчить про значущу прогностичну цінність досліджуваних предикторів.
Висновки. Основними неінвазивними маркерами ступеня активності запального процесу та вираженості ендогенної інтоксикації при передчасних пологах на тлі ПРПО у вагітних є: загальна кількість лейкоцитів, рівень гранулоцитів та лімфоцитів, ЛІІ Кальф-Каліфа та нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення.
Для виявлення інфекційних маркерів реалізації інтраамніального інфікування та подальшого розвитку ПРПО та передчасних пологів жінкам, які перебувають на обліку у жіночій консультації, у другій половині вагітності рекомендовано проводити розрахунок рівня ендогенної інтоксикації за допомогою даних загального аналізу крові на гемолітичному аналізаторі (WBC, GRAN, LYM, NLR).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Vorobyova II, Zhivetskaya-Denisova AA, Tkachenko VB, Rudakova NV, Tolkach SM. Miscarriage of pregnancy: current views on the problem (literature review). Health of Woman. 2017;3(119):113-7.
Dyak KV, Ysko AM. Causative factors of premature birth (a new look at the problem). Neonatol Surg Perinatal Med. 2017;1(23):62-8.
Zhivetskaya-Denisova AA, Vorobyova II, Tkachenko VB, Rudakova NV. Miscarriage of pregnancy: modern approaches to diagnostics, prevention, and treatment. Perinatol Pediatr. 2017;2(70):91-8.
Mosendz OV. Clinical and anamnestical aspects of very early preterm birth. Perinatol Reprod: from Res to practice. 2021;3:35-42.
Mosendz OV. Causes and clinical picture of very early preterm birth. Reprod health of Woman. 2021;6(51):44-9.
Oleksiienko IV, Chaika GV, Zaslavskaya MG, Prolygina IV. Modern view at etiology, diagnostics and treatment of isthmic-cervical incompetence of the cervix (literature review). Bulletin of Vinnitsa National Medical University. 2016;1(20):137-40.
Sirenko O. The structure of perinatal pathology in premature children with gestational age 34 (0/7) – 36 (6/7) weeks. Neonatol, Surg Perinatal Medi. 2017;3(25):23-8.
Solovey VM. Modern views on the predictors of recurrent miscarriage in early gestation (review of literature). Bukovinian Medical Herald. 2020;1(93):250-6.
Shevchenko AA, Lyubomirskaya KS, Kyryliuk OD. Pregnancy loss: risk factors, pathogenesis and prognosis. International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2016;10(2-3):58-63.
Asadi N, Faraji A, Keshavarzi A, Akbarzadeh-Jahromi M, Yoosefi S. Predictive value of procalcitonin, C-reactive protein, and white blood cells for chorioamnionitis among women with preterm premature rupture of membranes. Int J Gynaecol Obstet. 2019;147(1):83-8. doi: 10.1002/ijgo.12907.
Caloone J, Rabilloud M, Boutitie F, Traverse-Glehen A, Allias-Montmayeur F, Denis L, et al. Accuracy of several maternal seric markers for predicting histological chorioamnionitis after preterm premature rupture of membranes: a prospective and multicentric study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2016;205:133-40. doi: 10.1016/j.ejogrb.2016.08.022.
Cho HY, Jung I, Kwon JY, Kim SJ, Park YW, Kim Y-H. The Delta Neutrophil Index as a predictive marker of histological chorioamnionitis in patients with preterm premature rupture of membranes: A retrospective study. Plos One. 2017;12(3):e0173382. doi: 10.1371/journal.pone.0173382.
Cobo T, Jacobsson B, Kacerovsky M, Hougaard DM, Skogstrand K, Gratacós E, еt al. Systematic and local inflammatory response in women with preterm rupture of membranes. PLoS One. 2014;9(1):e85277. doi: 10.1371/journal.pone.0085277.
Estrada-Gutierrez G, Gomez-Lopez N, Zaga-Clavellina V, Giono-Cerezo S, Espejel-Nuñez A, Gonzalez-Jimenez MA, et al. Interaction between pathogeneticbacteria and intrauterine leucocytestriggers alternative molecular signaling cascades leading to labor in women. Infection and Immunity. 2010;78(11):4792-9. doi: 10.1128/IAI.00522-10.
Etyang AK, Omuse G, Mukaindo AM, Temmerman M. Maternal inflammatory markers for chorioamnionitis in preterm prelabour rupture of membranes: a systematic review and meta-analysis of diagnostic test accuracy studies. Syst Rev. 2020;9(1):141. doi: 10.1186/s13643-020-01389-4.
Godeluck A, Gérardin P, Lenclume V, Mussard C, Robillard P-Y, Sampériz S, et al. Mortality and severe morbidity of very preterm infants: comparison of two French cohort studies. ВMC Pediatr. 2019;19(1):360. doi: 10.1186/s12887-019-1700-7.
Helmo FR, Alves EAR, Moreira RAA, Severino VO, Rocha LP, Gonçalves ML, Monteiro DR, et al. Intrauterine infection, immune system and premature birth. J Matern Fetal Neonatal Med. 2018;31(9):1227-33. doi: 10.1080/14767058.2017.1311318.
Lee WL, Chang WH, Wang PH. Risk factors associated with preterm premature rupture of membranes (PPROM) Taiwan J Obstet Gynecol. 2021;60(5):805-6. doi: 10.1016/j.tjog.2021.07.004.
Menon R, Behnia F, Polettini J, Richardson LS. Novel pathways of inflammation in human fetal membranes associated with preterm birth and preterm pre-labor rupture of the membranes. Semin Immunopathol. 2020;42(4):431-50. doi: 10.1007/s00281-020-00808-x.
Pasquier JC, Claris O, Rabilloud M, Ecochard R, Picaud J-C, Moret S, et al. Intentional early delivery versus expectant management for preterm premature rupture of membranes at 28-32 weeks’ gestation: A multicentre randomized controlled trial (Micado study). Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2019;233:30-7. doi: 10.1016/j.ejogrb.2018.11.024.
Popowski T, Goffinet F, Batteux F, Maillard F, Kayem G. Prediction of maternofetal infection in preterm premature rupture of membranes: serum maternal markers. Gynecol Obstet Fertil. 2011;39(5):302-8. doi: 10.1016/j.gyobfe.2010.11.006.
Rundell K, Panchal B. Preterm Labor: Prevention and Management. Am Fam Physician. 2017;95(6):366-72.
Schlabritz-Loutsevitch N, Maher J, Buchmann J, Buchmann J, Naberezhnev Y, Winarno AS, et al. Mid-trimester preterm premature rupture of membranes (PPROM): etiology, diagnosis, classification, international recommendations of treatment options and outcome. J Perinat Med. 2017;46(5):465-88. doi: 10.1515/jpm-2017-0027.
Schmitz T, Sentilhes L, Lorthe E, Denis G, Madar H, Doret-Dion M, et al. Preterm premature rupture of the membranes: Guidelines for clinical practice from the French College of Gynaecologists and Obstetricians (CNGOF). Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2019;236:1-6. doi: 10.1016/j.ejogrb.2019.02.021.
Schumacher A, Sharkey DJ, Robertson SA, Zenclussen AC. Immune cells at the fetomaternal interface: how the microenvironment modulates immune cells to foster fetal development. J Immunol. 2018;201(2):325-34. doi: 10.4049/jimmunol.1800058.
Suff N, Story L, Shennan A. The prediction of preterm delivery: What is new? Semin Fetal Neonatal Med. 2019;24(1):27-32. doi: 10.1016/j.siny.2018.09.006.