Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Стаття присвячена найпоширенішому захворюванню печінки, пов’язаному з вагітністю, – акушерському холестазу. Частота даної патології серед усіх порушень стану печінки у вагітних становить майже 27%, поступаючись лише вірусним гепатитам. У середньому її діагностують у 2–4 випадках на 1000 вагітностей.
Характерною рисою акушерського холестазу є схильність до рецидивів при наступних вагітностях, що спостерігається у 60–70% повторних вагітностей. Дане порушення зазвичай проявляється у ІІ або ІІІ триместрі гестації.
У статті стисло описані ланки патогенезу та диференціальна діагностика акушерського холестазу, основну увагу приділено лабораторно-діагностичним маркерам захворювання, серед яких визначальним є концентрація жовчних кислот у крові вагітної. Підвищення концентрації жовчних кислот ≥10 мкмоль/л на сьогодні є вирішальним діагностичним критерієм акушерського холестазу та може стимулювати виділення простагландинів, підвищувати чутливість міометрія до окситоцину та його контрактильність, що у 12–44% випадків спричинює передчасні пологи.
Також представлено сучасні рекомендації щодо ведення вагітності і тактики розродження жінок з акушерським холестазом і основні методи лікування. Сьогодні для терапії холестатичного гепатозу вагітних застосовують засоби, які специфічно зменшують явища внутрішньопечінкового холестазу – урсодезоксихолеву кислоту та 5-аденозилметіонін, а також симптоматичні засоби – холестирамін (або інші секвестранти жовчних кислот), блокатори Н1-гістамінових рецепторів, фенобарбітал. Найбільш переконливими доказами ефективності й безпеки на сьогодні є дані щодо урсодезоксихолевої кислоти.
У даній статті описано клінічний випадок вагітності у жінки з акушерським холестазом. Для запобігання небажаній вагітності жінка протягом 10 років вживала комбіновані оральні контрацептиви, що, вочевидь, зумовило у майбутньому розвиток цього захворювання під час вагітності. Пацієнтці проведена своєчасна діагностика та відповідне лікування. На 37-у тижні вагітності відбулися вагінальні пологи. Народилася жива дитина жіночої статі, з масою тіла 3000 г, довжиною 48 см у задовільному стані.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Obstetric cholestasis. Green-Top Guideline No 43. London: RCOG; 2011. 14 p.
Diken Z, Usta IM, Nassar AH. A clinical approach to intrahepatic cholestasis of pregnancy. Am J Perinatol. 2014;31(1):1-8. doi: 10.1055/s-0033-1333673.
South Australian Maternal & Neonatal Clinical Network. South Australian Perinatal practice guidelines «Obstetric cholestasis» South Australian GP obstetric shared care protocols. SA: South Australian Maternal & Neonatal Clinical Network; 2016. 62 p.
Bicocca MJ, Sperling JD, Chauhan SP. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: Review of six national and regional guidelines. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2018;231:180-7. doi: 10.1016/j.ejogrb.2018.10.041.
Geenes V, Chappell LC, Seed PT, Steer PJ, Knight M, Williamson C. Association of severe intrahepatic cholestasis of pregnancy with adverse pregnancy outcomes: a prospective population-based case-control study. Hepatol. 2014;59(4):1482-91. doi: 10.1002/hep.26617.
Reichert MC, Lammert F. ABCB4 Gene Aberrations in Human Liver Disease: An Evolving Spectrum. Semin Liver Dis. 2018;38(4):299-307. doi: 10.1055/s-0038-1667299.
Floreani A, Caroli D, Lazzari R, Memmo A, Vidali E, Colavito D, et al. Intrahepatic cholestasis of pregnancy: new insights into its pathogenesis. J Matern Fetal Neonatal Med. 2013;26(14):1410-5. doi: 10.3109/14767058.2013.783810
Dixon PH, Williamson C. The pathophysiology of intrahepatic cholestasis of pregnancy. Clin Res Hepatol Gastroenterol. 2016;40(2):141-53. doi: 10.1016/j.clinre.2015.12.008.
Sticova E, Jirsa M, Pawłowska J. New Insights in Genetic Cholestasis: From Molecular Mechanisms to Clinical Implications. Can J Gastroenterol Hepatol. 2018; 2018:2313675. doi: 10.1155/2018/2313675.
Martineau M, Raker C, Powrie R, Williamson C. Intrahepatic cholestasis of pregnancy is associated with an increased risk of gestational diabetes. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2014;176:80-5. doi: 10.1016/j.ejogrb.2013.12.037.
Herrera CA. Diagnosis and Management of cholestasis. Рregnancy care. 2019;12(2):76-8.
Ovadia C, Seed P et al Association of adverse perinatal outcome on intrahepatic cholestasis of pregnancy with biochemical markers. Lancet. 2019;393(10174):899-909. doi: 10.1016/S0140-6736(18)31877-4.
Jurate K, Rimantas Z, Jolanta S, Vladas G, Limas K. Sensitivity and Speciècity of Biochemical Tests for Diagnosis of Intrahepatic Cholestasis of Pregnancy. Ann Hepatol. 2017;16(4):569-73. doi: 10.5604/01.3001.0010.0294.
Wikström SC, Marschall HU, Ludvigssun JF, Stephansson O. Intrahepatic cholestasis of pregnancy and associated adverse pregnancy and fetal outcomes: a 12-year population-based cohort study. BJOG. 2013;120(6):717-23. doi: 10.1111/1471-0528.12174.
Geenes V, Chappell LC, Seed PT, Knight M, Williamson C. Association of severe intrahepatic cholestasis of pregnancy with adverse outcomes: a prospective population-based case-control study Hepatol. 2014;59(4):1482-91. doi: 10.1002/hep.26617.
Diken Z, Usta IM, Nassar AH. A clinical approach to intrahepatic cholestasis of pregnancy. Am J Perinatol. 2014;31(1):1-8. doi: 10.1055/s-0033-1333673.
Lindor KD, Lee RH. Intrahepatic cholestasis of pregnancy [Internet]. UpToDate. 2019. Available from: https://www.uptodate.com/contents/intrahepatic-cholestasis-of-pregnancy.
Morton A, Laurie J. The biochemical diagnosis of intrahepatic cholestasis of pregnancy. Obstet Med. 2019;12(2):76-8. doi: 10.1177/1753495X18795979.
Zhu JZ, Hollis-Hansen K, Wan XY, et al. Clinical guidelines of non-alcoholic fatty liver disease: a systematic review. World J Gastroenterol. 2016;22(36):8226-33. doi: 10.3748/wjg.v22.i36.8226.
Juusela AL, Cordero L, Gimovsky M, Nazir M. Correlation of bile acids and aspartate-aminotransferase with outcomes in cholestasis of pregnancy. J Neonatal Perinatal Med. 2020;13(4):513-9. doi: 10.3233/NPM-190276.
Yadav S, Goel A, Lingaiah R, Pradhan M, Katiyar H, Aggarwal R. Serum Bile Acid Levels in Women With Intrahepatic Cholestasis of Pregnancy in India. J Clin Exp Hepatol. 2022;12(2):379-83. doi: 10.1016/j.jceh.2021.07.008.
Reyes H. Sex hormones and bile acids in intrahepatic cholestasis of pregnancy. Hepatol. 2008; 47(2):376-9. doi: 10.1002/hep.22139.
Cui D, Zhong Y, Zhang L, Du H. Bile acid levels and risk of adverse perinatal outcomes in intrahepatic cholestasis of pregnancy: A meta-analysis. J Obstet Gynaecol Res. 2017;43(9):1411-20. doi: 10.1111/jog.13399.
Marschall H-U. Management of intrahepatic cholestasis of pregnancy. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2015; 9(10):1273-9. doi: 10.1586/17474124.2015.1083857.
Geenes V, Lövgren-Sandblom A, Benthin L, Lawrance Dominic, Chambers Jenny, Gurung Vinita, еt al. The reversed feto-maternal bile acid gradient in intrahepatic cholestasis of pregnancy is corrected by ursodeoxycholic acid. PLoS One. 2014;9(1):e83828. doi: 10.1371/journal.pone.0083828.
Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Obstetric Cholestasis [Internet]. London: RCOG; 2018. Available from: https://www.rcog.org.uk/guidance/ browse-all-guidance/green-top-guidelines/.
American College of Obstetricians and Gynecologists’ Committee on Obstetric Practice, Society for Maternal-Fetal Medicine. ACOG committee opinion no. 764: Medically indicated Late-Preterm and EarlyTerm Deliveries. Obstet Gynecol 2021;138(1):e35-e39. doi: 10.1097/AOG.0000000000004447.
Morrison MA, Chung Y, Heneghan MA. Managing hepatic complications of pregnancy: practical strategies for clinicians. BMJ Open Gastroenterol. 2022;9(1):e000624. doi: 10.1136/bmjgast-2021-000624.
Puljic A, Kim E, Page J, Esakoff T, Shaffer B, LaCoursiere DY, et al. The risk of infant and fetal death by each additional week of expectant management in intrahepatic cholestasis of pregnancy by gestational age. Am J Obstet Gynecol. 2015;212(5):667.e1-5. doi: 10.1016/j.ajog.2015.02.012.
Batsry L, Zloto K, Kalter A, Baum M, Mazaki-Tovi S, Yinon Y. Perinatal outcomes of intrahepatic cholestasis of pregnancy in twin versus singleton pregnancies: is plurality associated with adverse outcomes? Arch Gynecol Obstet. 2019;300(4):881-7. doi: 10.1007/s00404-019-05247-0.
Güney E, Uçar T. Effect of the fetal movement count on maternal and fetal attachment. Jpn J Nurs Sci. 2019;16(1):71-9. doi: 10.1111/jjns.12214.
Wood AM, Livingston EG, Hughes BL, Kuller JA. Intrahepatic Cholestasis of Pregnancy: A Review of Diagnosis and Management. Obstet Gynecol Surv. 2018;73(2):103-9. doi: 10.1097/OGX.0000000000000524.
Geenes V, Chambers J, Khurana R, Wikström Shemer E, Sia W, Mandair D et al. Rifampicin in the treatment of severe intrahepatic cholestasis of pregnancy. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2015;189:59-63. doi: 10.1016/j.ejogrb.2015.03.020.
Chappell LC, Chambers J, Dixon PH, Dorling J, Hunter R, Bell JL, et al. Ursodeoxycholic acid versus placebo in the treatment of women with intrahepatic cholestasis of pregnancy (ICP) to improve perinatal outcomes: protocol for a randomised controlled trial (PITCHES). Trials. 2018;19(1):657.
Ovadia C, Sajous J, Seed PT, Patel Kajol, Williamson Nicholas J, Attilakos G, et al. Ursodeoxycholic acid in intrahepatic cholestasis of pregnancy: a systematic review and individual participant data meta-analysis. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2021;6(7):547-58. doi: 10.1016/S2468-1253(21)00074-1.
Bowlus CL, Kenney JT, Rice G, Navarro R. Primary biliary cholangitis: medical and specialty pharmacy management update. J Manag Care Spec Pharm. 2016;22(10-a-s Suppl.):3-15. doi: 10.18553/jmcp.2016.22.10-a-s.s3.
Chappell LC, Chambers J, Thornton JG, Williamson C. Does ursodeoxycholic acid improve perinatal outcomes in women with intrahepatic cholestasis of pregnancy? BMJ. 2018;360:k104. doi: 10.1136/bmj.k104.
Zhang Y, Lu L, Victor DW, Xin Y, Xuan S. Ursodeoxycholic Acid and S-adenosylmethionine for the Treatment of Intrahepatic Cholestasis of Pregnancy: A Meta-analysis. Hepat Mon. 2016;16(8):e38558. doi: 10.5812/hepatmon.38558.
Wunsch E, Raszeja-Wyszomirska J, Barbier O, Milkiewicz M, Krawczyk M, Milkiewicz P. Effect of S-adenosyl-L-methionine on liver biochemistry and quality of life in patients with primary biliary cholangitis treated with ursodeoxycholic acid. A prospective, open label pilot study. J Gastrointestin Liver Dis. 2018;27(3):273-9. doi: 10.15403/jgld.2014.1121.273.icz.
Bryant J, Jamil RT, Thistle J. Fetal Movement [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470566/.