Показники ангіогенезу та гормонального профілю у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією у І триместрі
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Роль факторів ангіогенезу та гормонального профілю у вагітних з артеріальною гіпертензією вивчена недостатньо і їхня взаємодія у таких пацієнтів на сьогодні не з’ясована.
Мета дослідження: встановлення особливостей факторів ангіогенезу та гормонального профілю у вагітних з артеріальною гіпертензією 1-го та 2-го ступеня.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження у 88 вагітних, яке включало: аналіз клініко-анамнестичної характеристики та вивчення особливостей вагітності у жінок із хронічною артеріальною гіпертензією (ХАГ) у І триместрі гестації (11–12 тиж). У відкритому проспективному контрольованому дослідженні брали участь 61 вагітна з ХАГ 1-го та 2-го ступеня, які увійшли до основної групи. До контрольної групи увійшли 27 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності.
Усім пацієнткам визначали у сироватці крові концентрації хоріонічного гонадотропіну (ХГТ), прогестерону (ПГ), естрадіолу (Е) та маркери ангіогенезу – фактор росту плаценти (PlGF) як проангіогенний фактор і розчинну fms-подібну тирозинкіназу (sFlt-1) як антиангіогенний фактор, також оцінювали співвідношення (К) sFlt-1/PlGF. Статистичний аналіз проводили за допомогою «STATISTICA® for Windows 13.0».
Результати. У І триместрі вагітності у жінок із ХАГ визначається зсув балансу між про- та антиангіогенними факторами, що проявляється статистично значущим (p<0,05) підвищенням рівня sFlt-1 (1700,9 пг/мл) і зниженням рівня PlGF у 3,7 раза (9,1 пг/мл) та відповідно підвищенням коефіцієнта К (sFlt-1/PlGF) у 5,3 раза (184,5). Середні значення концентрації Е, ПГ та ХГТ у вагітних основної групи статистично значуще не відрізнялися від таких у контрольній групі. Однак за результатами кореляційного аналізу показники PlGF і ПГ мають зворотний зв’язок у вагітних із ХАГ (r=-0,29; p<0,05).
При розрахунку кореляції PlGF і гормонів було виявлено, що у вагітних із ХАГ спостерігається зростання їхніх значень у контрольній групі, а саме – показник ХГТ корелює з PlGF (51,8 од. проти 14,8 од.) у 3,5 раза, E корелює з PlGF (309,7 од. проти 70,0 од.) у 4,4 раза, а ПГ корелює з PlGF (4,8 од. проти 1,0 од.) у 4,8 раза (p<0,001 для всіх показників). Ці зміни свідчать про наявність порушень ангіогенезу у вагітних із ХАГ, починаючи з І триместра вагітності.
Висновки. У вагітних із ХАГ у І триместрі спостерігається порушення балансу між проангіогенними та антиангіогенними факторами з переважанням sFlt-1 та зниженням PlGF у сироватці крові. Через такий дисбаланс у вагітних із ХАГ 1-го та 2-го ступенів взаємодія факторів ангіогенезу та гормонів змінилася з прямої на зворотну. Надалі це може призвести до розвитку плацентарної дисфункції, тому лікування та профілактику слід проводити вагітним із ХАГ у І триместрі.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Regitz-Zagrosek V, Roos-Hesselink JW, Bauersachs J, Carina Blomström-Lundqvist, Renata Cífková, Michele De Bonis, et al. ESC Scientific Document Group. 2018 ESC Guidelines for the management of cardiovascular diseases during pregnancy. Eur Heart J. 2018;39(34):3165-241. doi: 10.1093/eurheartj/ehy340.
Knight M, Nair M, Tuffnell D. Saving Lives Improving Mothers’ Care-Lessons Learned to Inform Maternity Care from the UK and Ireland Confidential Enquiries into Maternal Deaths and Morbidity 2013-15 [Internet]. Oxford: National Perinatal Epidemiology Unit, University of Oxford; 2017. Available from: https://www.npeu.ox.ac.uk/mbrrace-uk/presentations/saving-lives-improving-mothers-care.
Alkema L, Chou D, Hogan D, Zhang S, Moller A-B, Gemmill A, et al. Global, regional, and national levels and trends in maternal mortality between 1990 and 2015, with scenario-based projections to 2030: a systematic analysis by the UN Maternal Mortality Estimation Inter-Agency Group. Lancet. 2016;387(10017):462-74. doi: 10.1016/S0140-6736(15)00838-7.
Medubaeva MD, Latypova L, Kerimkulova A, Markabaeva A, Kiselova N, et al. Features of the course of pregnancy and outcomes of childbirth in women with various forms of arterial hypertension. Georgian med news. 2020;3(300):26-32.
Korol TM. Fetoplacental insufficiency (FPN) – actual problem of medicine. Clinical-etiopathogenetical diagnostic criteria, treatment and prevention. Visnyk probl biolohii i med. 2013;1(2):49-54.
Hromadnikova I, Kotlabova K, Dvorakova L, Krofta L. Evaluation of vascular endothelial function in young and middle-aged women with respect to a history of pregnancy, pregnancy-related complications, classical cardiovascular risk factors, and epigenetics. Int J Molecular Sci. 2020;21(2):430. doi: 10.3390/ijms21020430.
Borzenko I, Konkov D, Kondratova I, Basilayshvili O, Gargin V, et al. Influence of endotheliopathy of spiral arteries on placental ischemia. Georgian Med news. 2019;11(296):131-4.
Zhu J, Zhang J, Ng M, Chern B, SH Yeo G, Tan KH. Angiogenic factors during pregnancy in Asian women with elevated blood pressure in early pregnancy and the risk of preeclampsia: a longitudinal cohort study. BMG Open. 2019;9(11):e032237. doi: 10.1136/bmjopen-2019-032237.
Perry H, Binder J, Kalafat E, Jones S, Thilaganathan B, Khalil A. Angiogenic marker prognostic models in pregnant women with hypertension. Hypertension. 2020;75(3):755-61. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13997.
Holger S, Hund M, Andraczek T. Combining biomarkers to predict pregnancy complications and redefine preeclampsia. The Angiogenic-Placental Syndrome. Hypertension. 2020;75:918-26. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13763.
Stepan H, Hund M, Andraczek T. Combining biomarkers to predict pregnancy complications and redefine preeclampsia the angiogenic-placental syndrome. Hypertension. 2020;75(4):918-26. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13763.
Billingham RE, Brent L, Medawar PB. Actively acquired tolerance of foreign cells. Nature. 1953;172:603-06. doi: 10.1038/172603a0.
Erlebacher A. Immunology of the maternal-fetal interface. Annu Rev Immunol. 2013;31:387-411. doi: 10.1146/annurev-immunol-032712-100003.
Mor G, Aldo P, Alvero AB. The unique immunological and microbial aspects of pregnancy. Nat Rev Immunol. 2017;17:469-82.
Schumacher A, Sharkey DJ, Robertson SA, Zenclussen C. Immune Cells at the Fetomaternal Interface: How the Microenvironment Modulates Immune Cells To Foster Fetal Development. J Immunol. 2018;201(2):325-34. doi: 10.4049/jimmunol.1800058.
Abalos E, Cuesta C, Grosso AL, Chou D, Say L. Global and regional estimates of preeclampsia and eclampsia: a systematic review. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2013;170:1-7. doi: 10.1016/j.ejogrb.2013.05.005.
Maynard SE, Min JY, Merchan J, Lim K-H, Li J, Mondal S, et al. Excess placental soluble fms-like tyrosine kinase 1 (sFlt1) may contribute to endothelial dysfunction, hypertension, and proteinuria in preeclampsia. J Clin Invest. 2003;111(5):649-58. doi: 10.1172/JCI17189.
Allen RE, Rogozinska E, Cleverly K, Aquilina J, Thangaratinam S, et al. Abnormal blood biomarkers in early pregnancy are associated with preeclampsia: a meta-analysis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2014;182:194-201. doi: 10.1016/j.ejogrb.2014.09.027.
Nejabati HR, Latifi Z, Ghasemnejad T, Fattahi A, Nouri M. Placental growth factor (PlGF) as an angiogenic/inflammatory switcher: Lesson from early pregnancy losses. Gynecol. Endocrinol. 2017;33(9):668-74. doi: 10.1080/09513590.2017.1318375.
Brien ME, Boufaied I, Bernard N, Forest JC, Giguere Y, Girard S. Specific inflammatory profile in each pregnancy complication: A comparative study. Am J Reprod Immunol. 2020;84(6):e13316. doi: 10.1111/aji.13316.
Thilaganathan B, Kalafat E. Cardiovascular System in Preeclampsia and Beyond. Hypertension. 2019;73(3):522-31. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11191.
Taylor RN, Lebovic DI. The Endocrinology of Pregnancy. In: Greenspan FS, Gardner DG, editors. Basic & Clinical Endocrinology. New York: Lange Medical Books/McGraw-Hill; 2004. 637-57 p.
O’Leary P, Boyne P, Flett P, Beilby J, James I. Longitudinal assessment of changes in reproductive hormones during normal pregnancy. Clin Chem. 1991;37(5) 667-72.
Toth P, Li X, Rao CV, Lincoln SR, Sanfilippo JS, Spinnato 2nd JA, et al. Expression of functional human chorionic gonadotropin/human luteinizing hormone receptor gene in human uterine arteries. J Clin Endocrinol Metab. 1994;79(1):307-15. doi: 10.1210/jcem.79.1.8027246.
Lei ZM, Reshef E, Rao CV. The expression of human chorionic gonadotropin/luteinizing hormone receptors in human endometrial and myometrial blood vessels. J Clin Endocrinol Metab. 1992;75(2):651-9. doi: 10.1210/jcem.75.2.1379262.
Zygmunt M, Herr F, Keller-Schoenwetter S, Kunzi-Rapp K, Münstedt K, Rao CV, Lang U, et al. Characterization of human chorionic gonadotropin as a novel angiogenic factor. J Clin Endocrinol Metab. 2002;87:290-5296. doi: 10.1210/jc.2002-020642.
Herr F, Baal N, Reisinger K, Lorenz A, McKinnon T, Preissner KT, et al. HCG in the regulation of placental angiogenesis. Results of an in vitro study. Placenta. 2007;28 (Suppl A):S85-93. doi: 10.1016/j.placenta.2007.02.002.
Wahabi HA, Fayed AA, Esmaeil SA, Al Zeidan RA. Progestogen for treating threatened miscarriage. Cochrane Database Syst Rev. 2011;12:CD005943. doi: 10.1002/14651858.CD005943.pub5.