Імуноморфологічні ознаки хронічного ендометриту у пацієнток після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: аналіз морфологічних та імуногістохімічних особливостей ендометрія у пацієнток із хронічним ендометритом після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження у жінок із хронічним ендометритом в анамнезі на базі Медичного центру ТОВ «ISIDA-IVF» за період з 2019 до 2021 р. До І групи увійшли 55 жінок репродуктивного віку з хронічним ендометритом і повторними невдалими спробами застосування ДРТ, до контрольної групи (КГ) – 40 жінок репродуктивного віку без порушення фертильності, які готуються до програм замінного материнства або є донорами ооцитів.
Для вивчення імуноморфологічної характеристики ендометрія у пацієнток із хронічним ендометритом проведене оцінювання результатів біопсії ендометрія, виконане на 5–7-й та 19–21-й дні менструального циклу за допомогою аспіраційної кюретки пайпель. Для імуноморфологічного дослідження рецепторів естрогенів та прогестерону використовували імунопероксидазний метод із застосуванням первинних специфічних моноклональних антитіл. Статистично значущими вважали розбіжності при р<0,05.
Результати. Патоморфологічне дослідження ендометрія виявило характерні ознаки хронічного запалення – наявність великої кількості плазматичних клітин у стромі ендометрія, лімфоїдних інфільтратів поблизу кровоносних судин та устя залоз, нерівномірно виражений фіброз строми, склеротичні зміни стінок спіральних артерій. У всіх обстежених відзначали дві та більше морфологічних ознак хронічного ендометриту (ХЕ).
При ХЕ відзначено збільшення у залозах та стромі ендометрія кількості макрофагів та моноцитів – 31,3±2,9 % проти 2,3±0,1 % у КГ (р<0,05). Виявлено збільшення проліферативної активності клітин епітелію залоз та строми ендометрія на 5–7-й день менструального циклу у пацієнток І групи порівняно з аналогічними показниками фази секреції у КГ. Проліферація залозистих та стромальних клітин, виявлена на 19–21-й день менструального циклу, супроводжувалася інтенсифікацією процесів програмованої клітинної загибелі у покривному та залозистому епітелії ендометрія. Це характеризувалось структурними змінами ядер клітин – крайове стояння хроматину, поява каріорексису та каріопікнозу.
У стромі ендометрія відзначали появу судин капілярного типу, інтенсивність розвитку яких мала сильний кореляційний зв’язок зі ступенем вираженості запальних змін (г=0,74; р<0,05). Визначення рецепторів прогестерону виявило переважно зниження рівня експресії у залозах як порівняно із показниками здорових жінок, так і у фазі секреції порівняно з фазою проліферації – H-score 145,5±7,7 у фазу проліферації проти H-score 55,5±10,4 у фазу секреції (р<0,05).
Висновки. Імуноморфологічне дослідження ендометрія у пацієнток після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій на тлі хронічного ендометриту свідчить, що запальні зміни в тканинах мають чіткі морфологічні критерії, які найбільш виражені на 5–7-й день менструального циклу, – наявність плазматичних клітин, фіброз строми, склероз стінок судин, зниження рівня рецепторів естрогенів та прогестерону. Ці морфологічні та імуногістохімічні зміни зберігаються у секреторній фазі менструального циклу з найбільш значущими проявами у вигляді зниження рівня рецепторів прогестерону.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Aylamazyan EK, Tolibova HKH, Tral TH. Novi pidkhody do otsinky endometrialnoyi dysfunktsiyi. Zhurn akusherstva ta zhinochyy khvorob. 2017;66(3):8-15.
Khmelnytskyy OK. Patomorfolohichna diahnostyka hinekolohichnykh zakhvoryuvan. Sankt-Peterburh: Sotis; 1994. 480 s.
Kishakevych IT, Kotsabin NV, Radchenko VV. Endometriy u fokusi uvahy hinekoloha: rol histeroskopiyi ta imunohistokhimiyi u diahnostytsi khronichnoho endometrytu, vybir likuvannya. Reprod endokrynol. 2017;2(34):24-7.
Danylyuk SV, Kiriya DH, Dovha OV, Oliynyk AYE. Patohistolohichni ta imunohistokhimichni osoblyvosti endometriya pry khronichnomu endometrite u zhinok z bezplodiyem (ohlyad literatury). Visn. probl. biol med. 2020;(4):13-7.
Kolmyk VA, Kutushova HF, Nasyrov RA. Histolohichna ta imunohistokhimichna veryfikatsiya khronichnoho endometrytu u patsiyentok iz obtyazhenym akushersʹkym anamnezom. Klin eksperymental morfol. 2017;(3):29-32.
Kozyreva YEV, Davidyan LYU. Immunogistokhimicheskiye osobennosti khronicheskogo endometrita pri besplodii i nevynashivanii beremennosti (obzor literatury). Izvestiya vyssh. ucheb. zavedeniy. 2015;36(4):124-36.
Radzinsky VYE, Petrov YUA, Polina ML. Khronichnyy endometryt: suchasni nyuansy. Kubanskyy nauk med visn. 2017;(5):69-74.
Kitaya K, Tada Y, Hayashi T, Taguchi S, Funabiki M, Nakamura Y. Comprehensive endometrial immunoglobulin subclass analysis in infertile women suffering from repeated implantation failure with or without chronic endometritis. Am J Reprod Immunol. 2014;72(4):386-91. doi: 10.1111/aji.12277.
Kitaya K, Yasuo T. Immunohistochemistrical and clinicopathological characterization of chronic endometritis. Am J Reprod Immunol. 2011;66(5):410-5. doi: 10.1111/j.1600-0897.2011.01051.x.
Kitaya K, Yasuo T. Aberrant expression of selectin E, CXCL1, and CXCL13 in chronic endometritis. Mod Pathol. 2010;23(8):1136-46. doi: 10.1038/modpathol.2010.98.
Kitaya K, Ishikawa T. Chronic endometritis: simple can be harder than complex? Fertil Steril. 2021;115(6):1443-4. doi: 10.1016/j.fertnstert.2021.03.023.
Kitaya K, Takeuchi T, Mizuta S, Matsubayashi H, Ishikawa T. Endometritis: new time, new concepts. Fertil Steril. 2018;110(3):344-50. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.04.012.
Kitaya K, Matsubayashi H, Yamaguchi K, Nishiyama R, Takaya Y, Ishikawa T, et al. Chronic Endometritis: Potential Cause of Infertility and Obstetric and Neonatal Complications. Am J Reprod Immunol. 2016;75(1):13-22. doi: 10.1111/aji.12438.
Davydova AA, Sulima AN, Rybalka AN, Vorona VV. Imunohistokhimichni markery u suchasniy diahnostytsi khronichnoho endometrytu u zhinok z bahatorazovymy nevdalymy implantatsiyamy. Krymskyy zhurn eksperymental ta klin med. 2017;7(3):86-90.
Kohan YEA, Demura TA, Vodyanyy VYA, Shurshalina AV. Molekulyarni ta morfolohichni aspekty porushen retseptyvnosti endometriyu pry khronichnomu endometryti. Arkh patolohiyi. 2012;(3):15-7.
Liu H, Song J, Zhang F, Li J, Kong W, Lv S, et al. A New Hysteroscopic Scoring System for Diagnosing Chronic Endometritis. J Minim Invasive Gynecol. 2020;27(5):1127-32. doi: 10.1016/j.jmig.2019.08.035.
Zargar M, Ghafourian M, Nikbakht R, Mir Hosseini V, Moradi CP. Evaluating Chronic Endometritis in Women with Recurrent Implantation Failure and Recurrent Pregnancy Loss by Hysteroscopy and Immunohistochemistry. J Minim Invasive Gynecol. 2020;27(1):116-21. doi: 10.1016/j.jmig.2019.02.016.
Wilkens J, Male V, Ghazal P, Forster T, Gibson DA, Williams ARW, et al. Uterine NK Cells Regulate Endometrial Bleeding in Women and Are Suppressed by the Progesterone Receptor Modulator Asoprisnil. J Immunol. 2013;191(5):2226-35. doi: 10.4049/jimmunol.1300958.
Shylov A, Mnikhovych M, Luchynin St, Vasin I, Snihur S, Kazantseva HP, ta in. Patomorfolohichna ta imunomorfolohichna kharakterystyka khronichnoho endometrytu. Visnyk novykh medychnykh tekhnolohiy. Elektronne vydannya. 2018;12(4):65-70.
Puente E, Alonso L, Laganа AS, Ghezzi F, Casarin J, Carugno J. Chronic endometritis: old problem, novel insights and future challenges. Int J Fertil Steril. 2020;13(4):250-6. doi: 10.22074/ijfs.2020.5779.
Bouet PE, El Hachem H, Monceau E, Gariеpy G, Kadoch IJ, Sylvestre C. Chronic endometritis in women with recurrent pregnancy loss and recurrent implantation failure: prevalence and role of office hysteroscopy and immunohistochemistry in diagnosis. Fertil Steril. 2016;105(1):106-10. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.09.025.
Ellinidi VN, Khromov-Borysov NN, Lyamina AV, Suvorova IYU, Feoktystiv AA, Aleksanin SS. Diahnostychna informatyvnistʹ vyznachennya plazmatychnykh klityn histolohichnym ta imunohistokhimichnym metodamy pry vstanovlenni diahnozu khronichnoho endometrytu: porivnyalʹnyy analiz. Medline. ru. Ros biomed zhurn. 2019;20(2):349-62.
Mintser AP. Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 2010;3:41-5.
Lang TA, Sesik M. Kak opisyivat statistiku v meditsine : rukovodstvo dlya avtorov, redaktorov i retsenzentov. Moskva: Prakticheskaya Meditsina; 2011. 480 p.
Glants S. Mediko-biologicheskaya statistika: per. s angl. Moskva: Praktika; 1998. 459 p.