Сучасні підходи до діагностики та лікування синдрому полікістозних яєчників у підлітковому віці
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті наведено огляд літератури, який висвітлює проблему діагностики синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у підлітковому віці. Обговорено проблему, яка полягає у тому, що характеристики нормального статевого дозрівання часто збігаються з симптомами СПКЯ. Представлено критерії нормального менструального циклу, клінічної та лабораторної гіперандрогенії. Наведені дані, які свідчать, що у діагностиці останньої найбільш інформативними показниками є визначення індексу вільного тестостерону та андростендіону, а оцінювання рівнів вільного та загального тестостерону має відносно низьку чутливість.
До клінічної гіперандрогенії у підлітків відносять лише тяжку форму акне та гірсутизм. Рівень антимюллерова гормону не має самостійного значення. Нерегулярні менструальні цикли протягом першого року після менархе представляють нормальний період статевого дозрівання. Наведено дані, що на другому та третьому гінекологічному віці нерегулярними вважають менструальні цикли, менші за 21 день та більші за 45 днів, а з четвертого гінекологічного віку – менші за 21 день та більші за 35 днів. Починаючи з другого року після менархе, порушенням менструального циклу вважається більше 90 днів для будь якого циклу.
Про первинну аменорею свідчить відсутність менархе у 15 років або через 3 роки після телархе. Як свідчить аналіз наукових публікацій, ультразвукове дослідження не використовують у якості критерія СПКЯ перші 8 років після менархе через високу частоту мультифолікулярності яєчників у підлітковому віці. Тому у дівчат-підлітків за наявності порушення менструального циклу та гіперандрогенії можливим буде діагноз «СПКЯ. Фенотип В» (ультразвукові ознаки не враховують). Підлітки, які мають ознаки СПКЯ, але не відповідають діагностичним критеріям, входять до «групи ризику» виникнення СПКЯ.
Наукові джерела свідчать, що найважливішим етапом терапії СПКЯ є модифікація способу життя, нормалізація маси тіла та метаболічних процесів. Описано терапію комбінованими оральними контрацептивами, яку у підлітків частіше призначають не за прямим призначенням (контрацепція), а у якості терапії off-label не тільки при встановленому діагнозі, але й у «групі ризику», що передбачає лікування нерегулярних менструальних циклів та/або клінічної гіперандрогенії. За відсутності ефекту від зміни способу життя, правильного харчування з метою корекції метаболічних порушень додатково до комбінованих оральних контрацептивів можливе призначення метформіну, інозитолів тощо.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Bozdag G, Mumusoglu S, Zengin D, Karabulut E, Yildiz BO. The prevalence and phenotypic features of polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod. 2016;31(12):2841-55. doi: 10.1093/humrep/dew218.
Pena AS, Witchel SF, Hoeger KM, Oberfield SE, Vogiatzi MG, Misso M, et al. Adolescent polycystic ovary syndrome according to the international evidencebased guideline. BMC Medicine. 2020;18(1):72. doi: 10.1186/s12916-020-01516-x.
Witchel SF, Oberfield S, Rosenfield RL, Codner E, Bonny A, Ibanez L, et al. The diagnosis of polycystic ovary syndrome during adolescence. Hormone Res Paed. 2015;83(6): 376-89. doi: 10.1159/000375530.
Ibanez L, Oberfield SE, Witchel S, Auchus RJ, Chang RJ, Codner E, et al. An international consortium update: pathophysiology, diagnosis, and treatment of polycystic ovarian syndrome in adolescence. Hormone Res Paed. 2017;88(6):371-95. doi: 10.1159/000479371.
Teede HJ, Misso ML, Costello MF, Dokras A, Laven J, Moran L, et al. Recommendations from the international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. Hum Reprod. 2018;33(9):1602-18. doi: 10.1093/humrep/dey256.
Fitzgerald S, DiVasta A, Gooding H. An update on PCOS in adolescents. Curr Opin Pediatr. 2018;30(4):459-65. doi: 10.1097/MOP.0000000000000636.
Kaminskyi VV, Tatarchuk TF, Dubossarska YO. National consensus on the management of patients with hyperandrogenism. Reprod endocrinol. 2016;4:19-31. doi: 10.18370/2309-4117.2016.30.19-31.
Avramenko NV, Kabachenko OV, Barkovskyi DYe, Sierykh КV. Modern aspects of management of patients with polycystic ovary syndrome. Zaporozhye Med J. 2020;22(123):865-73. doi: 10.14739/2310-1210.2020.6.218474.
Sergiyenko MYu, Yakovleva EB, Mironenko DM. Diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in pediatric gynecology. Int J Endocrinol. 2015;2:158-61. doi: 10.22141/2224-0721.2.66.2015.75457.
TEEDE H, Misso M, Costello M, Dokras A, Laven J, Moran L, et al. International evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome 2018. Melbourne, Australia: Monash University; 2018. 201 p.
Siusiuka VG, Sergiyenko MYu, Makurina GI, Yershova OA, Chornenka AS. Polycystic ovary syndrome: clinical and pathogenetic aspects of a multidisciplinary problem. Reprod Health Woman. 2021;2(47):7-14.
Balen AH, Morley LC, Misso M, Franks S, Legro RS, Wijeyaratne CN, et al. The management of anovulatory infertility in women with polycystic ovary syndrome: an analysis of the evidence to support the development of global WHO guidance. Hum Reprod Update. 2016;22(6):687-708. doi: 10.1093/humupd/dmw025.
Siusiuka VG, Sergiyenko MYu, Makurina GI, Yershova OA. Androgenic profile in women with acne associated with polycystic ovary syndrome. Actual problems of biochemistry. Collection of materials of the scientific-practical conference with international participation. Grodno; 2021, p. 237-40.
Syusyuka VG, Sergienko MY, Makurina GI, Yershova OA, Chornenka AS. Characteristics of phenotypes (clinical variants) of polycystic ovary syndrome in women of reproductive age. Reprod Health Woman. 2021;2(47):27-31. doi: 10.30841/ 2708-8731.2.2021.232519.
Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP, Osadchuk OH. Hyperandrogenism and its management. J Med Aspects Women’s Health. 2011;5(45):51-7.
Kim JY, Tfayli H, Michaliszyn SF, Lee S, Nasr A, Arslanian S, Anti-Müllerian Hormone in Obese Adolescent Girls with Polycystic Ovary Syndrome. J Adolesc Health. 2017;60(3):333-9. doi: 10.1016/j.jadohealth.2016.10.015.
Feldman RA, O’Neill K, Butts SF, Dokras A. Antimüllerian hormone levels and cardiometabolic risk in young women with polycystic ovary syndrome. Fertil Steril. 2017;107(1):276-81. doi: 10.1016/j.fertnstert.2016.10.009.
Reinehr T., Kulle A., Rothermel J, Knop C, Lass N, Bosse C, et al. Weight loss in obese girls with polycystic ovarian syndrome is associated with a decrease in anti-Muellerian hormone concentrations. Clin Endocrinol (Oxf). 2017;87(2):185-93. doi: 10.1111/cen.13358.
Dokras A, Stener-Victorin E, Yildiz BO, Li R, Ottey S, Shah D, et al. Androgen Excess- Polycystic Ovary Syndrome Society: position statement on depression, anxiety, quality of life, and eating disorders in polycystic ovary syndrome. Fertility and Sterility. 2018;109(5):888-99. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.01.038.
Lang AY, Boyle JA, Fitzgerald GL, Teede H, Mazza D, Moran LJ, et al. Optimizing preconception health in women of reproductive age. Minerva Ginecologica. 2018;70(1):99-119. doi: 10.23736/S0026-4784.17.04140-5.
Larsson I, Hulthеn L, Landеn M, Pаlsson E, Janson P, Stener-Victorin E. Dietary intake, resting energy expenditure, and eating behavior in women with and without polycystic ovary syndrome. Clin Nutr. 2016;35(1):213-8. doi: 10.1016/j.clnu.2015.02.006.
National Guideline Alliance. Eating Disorders: Recognition and Treatment. London: NICE; 2017.
Doubossarskaya ZM. Discussion of new approach to the management of polycystic ovary syndrome. Health Woman. 2017;6(122):45-8. doi: 10.15574/HW.2017.122.45
Semenyna GB. Endocrine and metabolic disorders in women with polycystic ovary syndrome and new possibilities of their correction. Reprod Endocrinol. 2016;6(32):69-76. doi: 10.18370/2309-4117.2016.32.69-76.
Pundir J, Psaroudakis D, Savnur P, Bhide P, Sabatini L, Teede H, et al. Inositol treatment of anovulation in women with polycystic ovary syndrome: a meta-analysis of randomised trials. BJOG. 2018;125(3):299-308. doi: 10.1111/1471-0528.14754.
Unfer V, Nestler JE, Kamenov ZA, Prapas N, Facchinetti F. Effects of Inositol(s) in Women with PCOS: A Systematic Review of Randomized Controlled Trials. Int J Endocrinol. 2016;2016:1849162. doi: 10.1155/2016/1849162.
Morley LC, Tang T, Yasmin E, Norman RJ, Balen AH. Insulin-sensitising drugs (metformin, rosiglitazone, pioglitazone, D-chiro-inositol) for women with polycystic ovary syndrome, oligo amenorrhoea and subfertility. Cochrane Database Syst Rev. 2017;11(11):CD003053. doi: 10.1002/14651858.CD003053.pub6.
Zhuk SI, Gordiychuk AB. PCOS: phenotypes, visceral obesity and a personalized approach in the prescription of COC. Reprod Endocrinol. 2018;2:34-41. doi: 10.18370/2309-4117.2018.40.34-41.
Skovlund CW, Mоrch LS, Kessing LV, Lidegaard О. Association of Hormonal Contraception With Depression. JAMA Psychiatry. 2016;73(11):1154-62. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2016.2387.
FSRH Clinical Guideline. FSRH Clinical Guideline: Combined Hormonal Contraception (January 2019, Amended November 2020). Faculty of Sexual & Reproductive Healthcare: FSRH; 2020. p. 108.
Al Khalifah RA, Florez ID, Dennis B, Thabane L, Bassilious E. Metformin or Oral Contraceptives for Adolescents With Polycystic Ovarian Syndrome: A Meta-analysis. Pediatrics. 2016;137(5):e20154089. doi: 10.1542/peds.2015-4089.
Pena AS, Doherty DA, Atkinson HC, Hickey M, Norman RJ, Hart R. The majority of irregular menstrual cycles in adolescence are ovulatory: results of a prospective study. Archives of Disease in Childhood. 2018;103(3):235-9. doi: 10.1136/archdischild-2017-312968.
De Bastos M, Stegeman BH, Rosendaal FR, Van Hylckama VA, Helmerhorst FM, Stijnen T, et al. Combined oral contraceptives: venous thrombosis. Cochrane Database Syst Rev. 2014;3:CD010813. doi: 10.1002/14651858.CD010813.pub2.
World Health Organization. Quick reference chart for the WHO medical eligibility criteria for contraceptive use. [Internet]. Geneva: WHO; 2016. p. 276. Available from: https://www.fptraining.org/resources/quick-reference-chart-who-medical-eligibility-criteria-contraceptive-use.
Kalugina LV, Yusko TI. Myo-inositol: therapeutic possibilities and pregravid preparation in women with pcos. Reprod Endocrinol. 2018;4:40-5. doi: 10.18370/2309-4117.2018.42.40-45.
Bonnet F, Scheen A. Understanding and overcoming metformin gastrointestinal intolerance. Diabetes Obes Metab. 2017;19(4):473-81. doi: 10.1111/dom.12854.
Mehrabian F, Ghasemi-Tehrani H, Mohamadkhani M, Moeinoddini M, Karimzadeh P. Comparison of the effects of metformin, flutamide plus oral contraceptives, and simvastatin on the metabolic consequences of polycystic ovary syndrome. J Res Med Sci. 2016;23(21):7. doi: 10.4103/1735-1995.177354.
Ollila MM, West S, Keinänen-Kiukaanniemi S, Jokelainen J, Auvinen J, Puukka K, et al. Overweight and obese but not normal weight women with PCOS are at increased risk of Type 2 diabetes mellitus-a prospective, populationbased cohort study. Hum Reprod. 2017;32(2):423-31. doi: 10.1093/humrep/dew329.