Оптимізація лікування аномальних маткових кровотеч у жінок з хронічним психоемоційним стресом
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: оцінювання ефективності комплексного оптимізованого підходу до лікування аномальних маткових кровотеч (АМК) у жінок з хронічним психоемоційним стресом з метою покращення якості життя.
Матеріали та методи. Обстежено 100 жінок репродуктивного віку з АМК та хронічним психоемоційним стресом, з них 50 пацієнток увійшли до І групи та отримали оптимізоване лікування, а 50 осіб (ІІ група) – стандартне лікування АМК. До контрольної групи включено 30 жінок без АМК та хронічного стресу.
Обстеження всіх осіб включало: анамнез, клінічне та гінекологічне обстеження, ультразвукове дослідження, загальний аналіз крові, феритин крові, вітамін D у сироватці крові. Якість життя визначали відповідно до опитувальника SF-36 до та через три місяці лікування. Стандартний підхід передбачав проведення діагностичних та лікувальних заходів згідно з рекомендаціями Наказу МОЗ України № 353 від 13.04.2016. Оптимізоване лікування додатково включало рекомендації щодо зміни способу життя, застосування мелатоніну, вітаміну D залежно від його рівня, медикаментозної корекції дефіциту заліза без анемії.
Результати. Результати опитувальника SF-36 свідчать, що у пацієнтів з АМК в умовах хронічного психоемоційного стресу спостерігається зниження показників шкали щодо значень здорових жінок, особливо психологічного компонента. В осіб ІІ групи не спостерігалося достовірної динаміки шкал «Біль» та «Рольове функціонування, зумовлене фізичним станом» щодо показників до лікування, тоді як значення шкал «Фізичне функціонування» (р<0,001) та «Загальне здоров’я» (p=0,01) значно зросли. Оптимізоване лікування сприяло значному зростанню показників всіх шкал фізичного компонента здоров’я до нормальних значень.
У пацієнтів ІІ групи показники психологічних шкал після лікування були достовірно нижчими за середні величини здорових жінок. Так, значення шкали «Психічне здоров’я» було нижчим на 14,34% порівняно з контрольною групою (p=0,018), «Рольове функціонування, зумовлене емоційним станом» – на 18,38% (p=0,007), «Соціальне функціонування» – на 15,46% (p=0,003), «Життєва активність» – на 23,27% (p=0,005). У жінок І групи спостерігалося достовірне підвищення показників шкал психологічного компонента, які після лікування досягли значень здорових жінок.
Висновки. У жінок з АМК в умовах хронічного психоемоційного стресу відзначається недостатньо позитивна динаміка у покращенні якості життя після стандартного лікування, особливо за показниками шкал психологічного компонента здоров’я. Оптимізований підхід до лікування приводить до покращення всіх параметрів якості життя пацієнток.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Munro MG, Critchley HOD, Fraser IS, FIGO Menstrual Disorders Committee. The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes of abnormal uterine bleeding in the reproductive years: 2018 revisions. Int J Gynaecol Obstet. 2018;143(3):393-408. doi: 10.1002/ijgo.12666.
Ministerstvo okhorony zdorovya Ukrayiny. Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry anomalnykh matkovykh krovotechakh [Internet]. 2016. Nakaz № 353. 2016 Kvit 13. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0353282-16#Text.
Płudowski P, Karczmarewicz E, Bayer M, Carter G, Chlebna-Sokół D, Czech-Kowalska J, et al. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe – recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol Pol. 2013;64(4):319-27. doi: 10.5603/ep.2013.0012.
Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, Gordon CM, Hanley DA, Heaney RP, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011;96(7):1911-30. doi: 10.1210/jc.2011-0385.
Matteson KA, Clark MA. Questioning our questions: do frequently asked questions adequately cover the aspects of women’s lives most affected by abnormal uterine bleeding? Opinions of women with abnormal uterine bleeding participating in focus group discussions. Women Health. 2010;50(2):195-211. doi: 10.1080/03630241003705037.
Matteson KA. Menstrual questionnaires for clinical and research use. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2017;40:44-54. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2016.09.009.
Karlsson TS, Marions LB, Edlund MG. Heavy menstrual bleeding significantly affects quality of life. Acta Obstet Gynecol Scand. 2014;93(1):52-7. doi: 10.1111/aogs.12292.
Kocaoz S, Cirpan R, Degirmencioglu AZ. The prevalence and impacts heavy menstrual bleeding on anemia, fatigue and quality of life in women of reproductive age. Pak J Med Sci. 2019;35(2):365-70. doi: 10.12669/pjms.35.2.644
Pedachenko NY, Tutchenko TM, Tuchtaryan RA. Chronic abnormal uterine bleedings and quality of women’s life. How to significantly improve the result? Reproductive Endocrinology. 2020;1(51):14-22.