Фармакологічна корекція імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомою на тлі хронічних запальних процесів репродуктивної сфери

Основний зміст сторінки статті

Р.В. Бігун
Н.І. Геник
А.Є. Крижанівська
В.Б. Дзьомбак
Г.М. Гаврилюк
О.М. Островська

Анотація

Мета дослідження: визначення маркерів запального процесу, розроблення та впровадження методів фармакологічної корекції імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомами на тлі хронічних запальних процесів органів малого таза.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 90 пацієнток з ендометріомами яєчників на тлі хронічного запального процесу. З них до групи порівняння увійшли 45 пацієнток, які отримували базову терапію (антибактеріальні препарати цефотаксим та метронідазол, вітамінотерапія (вітаміни групи В), комбіновані оральні контрацептиви з дієногестом).
Хворі основної групи (45 жінок) отримували протизапальну та антибіотикотерапію базового спрямування, яка була доповнена засобами, що покращують мікроциркуляцію та володіють системними та місцевими протизапальними і тромболітичними властивостями (тканинний антигіпоксант, депротеїнізований гемодериват із крові телят та місцевий двокомпонентний тромболітик у супозиторіях), у комбінації p дієногестом та вітаміном D3.
До контрольної групи включені 30 гінекологічно здорових жінок.
За допомогою імуноферментного аналізу визначали рівні фактора некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкіни (IL) 1β, 4, 10, інтерферон-γ у сироватці крові і цервікальному слизі, імуноглобуліни класів А, М та G у сироватці крові, а також С-реактивний протеїн (С-РП), неоптерин та 25-гідроксивітамін-D3.
Результати. У пацієнток з ендометріомами на тлі хронічного запального процесу малого таза встановлено на системному та локальному рівні підвищення вмісту прозапальних та зниження вмісту протизапальних цитокінів, а також підвищення рівня IFN-γ, збільшення рівня С-РБ – у 8,2 раза, а неоптерину – у 2,7 раза (р<0,05) щодо показників здорових жінок.
Використання запропонованої програми дозволило протягом місяця нормалізувати рівень IgG та параметри протизапальних цитокінів. Рівень С-РП достовірно знижувався в основній групі, як у сироватці крові, так і у цервікальному слизі. Відзначено зниження рівня неоптерину у пацієнток основної групи в 1,8 раза.
Висновки. Додатковими критеріями діагностики перебігу запального процесу у пацієнток з ендометріомами є достовірне підвищення рівнів прозапальних (TNF-α, IL-1β) та зниження концентрації протизапальних (IL-4, IL-10) цитокінів, а також достовірне зростання рівня С-реактивного протеїну та неоптерину.
Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що запропонована терапія чинить коригувальну дію на змінені параметри метаболічного та імунного статусу, що пояснює важливість застосування у даної групи пацієнток разом із антибактеріальною терапією імуномодулювальних, противірусних та метаболічних засобів.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Бігун, Р., Геник, Н., Крижанівська, А., Дзьомбак, В., Гаврилюк, Г., & Островська, О. (2022). Фармакологічна корекція імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомою на тлі хронічних запальних процесів репродуктивної сфери. Репродуктивне здоров’я жінки, (2), 21–28. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2022.261802
Номер
Розділ
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ
Біографії авторів

Р.В. Бігун, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Кафедра акушерства та гінекології ім. І.Д. Ланового

Н.І. Геник, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківський

Кафедра акушерства та гінекології ім. І.Д. Ланового

А.Є. Крижанівська, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківський

Кафедра онкології

В.Б. Дзьомбак, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківський

Кафедра акушерства та гінекології післядипломної освіти

Г.М. Гаврилюк, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківський

Кафедра акушерства та гінекології післядипломної освіти

О.М. Островська, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківський

Кафедра акушерства та гінекології післядипломної освіти

Посилання

Annenkova YEI. Versii i kontraversii lecheniya patsiyentok s endometrioidnymi kistami yaichnikov i besplodiyem. Akusherstvo i ginekol: novosti, mneniya, obucheniye. 2018;6(3):97-104.

Gopchuk YEN, Gerasimova TV. Menstrualnyy tsikl i yego svyaz s sistemnym vospaleniyem. Zdorovye Zhenshchiny. 2016;3(109):99-102.

Hrek LP. Rol prozapalnykh mekhanizmiv u vynyknenni systemnykh porushen u patsiyentok z khronichnym tazovym bolem. Zdorove Zhenshchyny. 2019;1(137):105-9.

Degtyarova OV. Markery immunnogo vospaleniya i syvorotochnyy neopterin u bol’nykh s ostrym koronarnym sindromom. Ukr Terapevt Zhurn. 2007;3:25-8.

Dubossarskaya ZM, Dubossarskaya YUA, Grek LP, Ushakova TB. Sovremennyy vzglyad na problemu vospalitelnykh zabolevaniy organov malogo taza. Zdorovye Zhenshchiny. 2017;6(122):57-65.

Konoplya AA, Ivanova OYU, Bystrova NA, Telegina OV. Kliniko-laboratornaya effektivnost’ standartov okazaniya meditsinskoy pomoshchi pri vnutrennem endometrioze. Chelovek i yego zdorovye. 2018;1:10-6. doi: 10.21626/vestnik/2018-1/02.

Mykhaylovska NS, Kulynych TO. Vzayemozvyazok zmin markeriv systemnoho zapalennya ta endotelial’noyi dysfunktsiyi z klinichnym perebihom ishemichnoyi khvoroby sertsya pislya perenesenoyi nehospitalnoyi pnevmoniyi. Patol. 2015;3(35);30-4. doi: 10.14739/2310-1237.2015.3.56117.

Novikova YEI, Novikov DG, Indutnyy AV. Rol neopterina kak vozmozhnogo diagnosticheskogo markera rasprostranennosti naruzhnogo genitalnogo endometrioza. Byulleten Sibirskoy Med. 2015;6 (14):54-60.

Orazov MR, Radzinskiy VE, Khamoshina MB, Nosenko YEN, Dukhin AO, Tokayeva ES. Vitamin D3 (kholekaltsiferol) i tazovaya bol, indutsirovannaya endometriozom yaichnikov. Trudnyy Patsiyent. 2018;4(16):34-9.

Orlova YUA. Martynenko VB. Endometrioz yak hlobalna bahatorivneva problema, retrospektyvna kharakterystyka khvorykh. Aktualni probl such med: Visnyk Ukrayinskoyi med stomatol akademiyi. 2020;20(2):63-9. doi: 10.31718/2077-1096.20.2.63.

Pasiyeshvili NM, Karpenko VH, Chernyak OL, Lazurenko VV, Postolenko V.YU. Endotelialnyy ta tsytokinovyy profil u zhinok z adenomiozom ta hipotyreozom. Kharkivska Khirurhichna Shkola. 2018;3(90):118-22.

Khmil SV, Pidhayna IYA, Kulyk II, Koblosh ND. Edometrioz: dosyahnennya ta pytannya v svitovykh doslidzhennyakh. Visnyk sotsialnoyi hihiyeny ta orhanizatsiyi okhorony zdorovya Ukrayiny. 2019;4(82):84-93. doi: 10.11603/1681-2786.2019.4.10953.

Chernukha GE. Endometrioz i khronicheskaya tazovaya bol’: prichiny i posledstviya. Probl Reprod. 2011;5:83-89.

Shemelko TL, Pedachenko NYU. Bezplidnist ta endometrioz. Retrospektyvnyy analiz. Odeskyy Med Zhurn. 2018;2(166):35-9.

Aerts L, Grangier L, Streuli I, Dällenbach P, Marci R, Wenger J-M. Psychosocial impact of endometriosis: From co-morbidity to intervention. Best Practice. Res Clinical Obstetrics and Gynaecology. 2018;50:2-10. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.01.008.

Bedaiwy MA, Alfaraj SP, Yong R. Casper New developments in the medical treatment of endometriosis. Fertil Steril. 2017;107(3):555-65. doi: 10.1016/j.fertnstert.2016.12.025.

Becker CM, Gattrell WT, Gude K, Singh SS. Reevaluating response and failure of medical treatment of endometriosis: a systematic review. Fertil Steril. 2017;108(1):125-36. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.05.004.

Benagiano G. S.W.Guo, P.Bianchi Pharmacologic treatment of the ovarian endometrioma. Expert Opin Pharmacother. 2016;17(15):2019-031. doi: 10.1080/14656566.2016.1229305.

Kranz J, Schmidt S, Lebert C, Schneidewind L, Mandraka F, Kunze M, et al. Guidelines EAU: guidelines on urological infections. Urol Int. 2018;100:271-8. doi: 10.1159/000487645.

Grandi G, Mueller M, Bersinger NA, Cagnacci A, Volpe A, McKinnon B. Does dienogest influence the inflammatory response of endometriotic cells? A systematic review. Inflamm Res. 2016; 3:183-92. doi: 10.1007/s00011-015-0909-7.

Exacoustos C, Zupi E, Piccione E. Ultrasound imaging for ovarian and deep infiltrating endometriosis. Semin Reprod Med. 2017;35:5-24. doi: 10.1055/s-0036-1597127.

Сіаvattini A, Serri M, Delli CG, Morini S, Clemente N. Ovarian endometriosis and vitamin D serum levels. Gynecol Endocrinol. 2017;33(2):164-7. doi: 10.1080/09513590.2016.1239254.

Seo JW, Lee DY, Yoon BK. The age-related recurrence of endometrioma after conservative surgery. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017;208:81-5. doi: 10.1016/j.ejogrb.2016.11.015.

Qiu Y, Yuan S, Wang H. Vitamin D status in endometriosis: a systematic review and meta‑analysis. Arch Gynecol Obstet. 2020;302(1):141-52. doi: 10.1007/s00404-020-05576-5.

Leonardo-Pinto JP, Benetti-Pinto CL, Cursino K. Dienogest and deep infiltrating endometriosis: the remission of symptoms is not related to endometriosis nodule remission. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017;211:108-11. doi: 10.1016/j.ejogrb.2017.02.015.