Фармакологічна корекція імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомою на тлі хронічних запальних процесів репродуктивної сфери
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: визначення маркерів запального процесу, розроблення та впровадження методів фармакологічної корекції імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомами на тлі хронічних запальних процесів органів малого таза.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 90 пацієнток з ендометріомами яєчників на тлі хронічного запального процесу. З них до групи порівняння увійшли 45 пацієнток, які отримували базову терапію (антибактеріальні препарати цефотаксим та метронідазол, вітамінотерапія (вітаміни групи В), комбіновані оральні контрацептиви з дієногестом).
Хворі основної групи (45 жінок) отримували протизапальну та антибіотикотерапію базового спрямування, яка була доповнена засобами, що покращують мікроциркуляцію та володіють системними та місцевими протизапальними і тромболітичними властивостями (тканинний антигіпоксант, депротеїнізований гемодериват із крові телят та місцевий двокомпонентний тромболітик у супозиторіях), у комбінації p дієногестом та вітаміном D3.
До контрольної групи включені 30 гінекологічно здорових жінок.
За допомогою імуноферментного аналізу визначали рівні фактора некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкіни (IL) 1β, 4, 10, інтерферон-γ у сироватці крові і цервікальному слизі, імуноглобуліни класів А, М та G у сироватці крові, а також С-реактивний протеїн (С-РП), неоптерин та 25-гідроксивітамін-D3.
Результати. У пацієнток з ендометріомами на тлі хронічного запального процесу малого таза встановлено на системному та локальному рівні підвищення вмісту прозапальних та зниження вмісту протизапальних цитокінів, а також підвищення рівня IFN-γ, збільшення рівня С-РБ – у 8,2 раза, а неоптерину – у 2,7 раза (р<0,05) щодо показників здорових жінок.
Використання запропонованої програми дозволило протягом місяця нормалізувати рівень IgG та параметри протизапальних цитокінів. Рівень С-РП достовірно знижувався в основній групі, як у сироватці крові, так і у цервікальному слизі. Відзначено зниження рівня неоптерину у пацієнток основної групи в 1,8 раза.
Висновки. Додатковими критеріями діагностики перебігу запального процесу у пацієнток з ендометріомами є достовірне підвищення рівнів прозапальних (TNF-α, IL-1β) та зниження концентрації протизапальних (IL-4, IL-10) цитокінів, а також достовірне зростання рівня С-реактивного протеїну та неоптерину.
Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що запропонована терапія чинить коригувальну дію на змінені параметри метаболічного та імунного статусу, що пояснює важливість застосування у даної групи пацієнток разом із антибактеріальною терапією імуномодулювальних, противірусних та метаболічних засобів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Annenkova YEI. Versii i kontraversii lecheniya patsiyentok s endometrioidnymi kistami yaichnikov i besplodiyem. Akusherstvo i ginekol: novosti, mneniya, obucheniye. 2018;6(3):97-104.
Gopchuk YEN, Gerasimova TV. Menstrualnyy tsikl i yego svyaz s sistemnym vospaleniyem. Zdorovye Zhenshchiny. 2016;3(109):99-102.
Hrek LP. Rol prozapalnykh mekhanizmiv u vynyknenni systemnykh porushen u patsiyentok z khronichnym tazovym bolem. Zdorove Zhenshchyny. 2019;1(137):105-9.
Degtyarova OV. Markery immunnogo vospaleniya i syvorotochnyy neopterin u bol’nykh s ostrym koronarnym sindromom. Ukr Terapevt Zhurn. 2007;3:25-8.
Dubossarskaya ZM, Dubossarskaya YUA, Grek LP, Ushakova TB. Sovremennyy vzglyad na problemu vospalitelnykh zabolevaniy organov malogo taza. Zdorovye Zhenshchiny. 2017;6(122):57-65.
Konoplya AA, Ivanova OYU, Bystrova NA, Telegina OV. Kliniko-laboratornaya effektivnost’ standartov okazaniya meditsinskoy pomoshchi pri vnutrennem endometrioze. Chelovek i yego zdorovye. 2018;1:10-6. doi: 10.21626/vestnik/2018-1/02.
Mykhaylovska NS, Kulynych TO. Vzayemozvyazok zmin markeriv systemnoho zapalennya ta endotelial’noyi dysfunktsiyi z klinichnym perebihom ishemichnoyi khvoroby sertsya pislya perenesenoyi nehospitalnoyi pnevmoniyi. Patol. 2015;3(35);30-4. doi: 10.14739/2310-1237.2015.3.56117.
Novikova YEI, Novikov DG, Indutnyy AV. Rol neopterina kak vozmozhnogo diagnosticheskogo markera rasprostranennosti naruzhnogo genitalnogo endometrioza. Byulleten Sibirskoy Med. 2015;6 (14):54-60.
Orazov MR, Radzinskiy VE, Khamoshina MB, Nosenko YEN, Dukhin AO, Tokayeva ES. Vitamin D3 (kholekaltsiferol) i tazovaya bol, indutsirovannaya endometriozom yaichnikov. Trudnyy Patsiyent. 2018;4(16):34-9.
Orlova YUA. Martynenko VB. Endometrioz yak hlobalna bahatorivneva problema, retrospektyvna kharakterystyka khvorykh. Aktualni probl such med: Visnyk Ukrayinskoyi med stomatol akademiyi. 2020;20(2):63-9. doi: 10.31718/2077-1096.20.2.63.
Pasiyeshvili NM, Karpenko VH, Chernyak OL, Lazurenko VV, Postolenko V.YU. Endotelialnyy ta tsytokinovyy profil u zhinok z adenomiozom ta hipotyreozom. Kharkivska Khirurhichna Shkola. 2018;3(90):118-22.
Khmil SV, Pidhayna IYA, Kulyk II, Koblosh ND. Edometrioz: dosyahnennya ta pytannya v svitovykh doslidzhennyakh. Visnyk sotsialnoyi hihiyeny ta orhanizatsiyi okhorony zdorovya Ukrayiny. 2019;4(82):84-93. doi: 10.11603/1681-2786.2019.4.10953.
Chernukha GE. Endometrioz i khronicheskaya tazovaya bol’: prichiny i posledstviya. Probl Reprod. 2011;5:83-89.
Shemelko TL, Pedachenko NYU. Bezplidnist ta endometrioz. Retrospektyvnyy analiz. Odeskyy Med Zhurn. 2018;2(166):35-9.
Aerts L, Grangier L, Streuli I, Dällenbach P, Marci R, Wenger J-M. Psychosocial impact of endometriosis: From co-morbidity to intervention. Best Practice. Res Clinical Obstetrics and Gynaecology. 2018;50:2-10. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.01.008.
Bedaiwy MA, Alfaraj SP, Yong R. Casper New developments in the medical treatment of endometriosis. Fertil Steril. 2017;107(3):555-65. doi: 10.1016/j.fertnstert.2016.12.025.
Becker CM, Gattrell WT, Gude K, Singh SS. Reevaluating response and failure of medical treatment of endometriosis: a systematic review. Fertil Steril. 2017;108(1):125-36. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.05.004.
Benagiano G. S.W.Guo, P.Bianchi Pharmacologic treatment of the ovarian endometrioma. Expert Opin Pharmacother. 2016;17(15):2019-031. doi: 10.1080/14656566.2016.1229305.
Kranz J, Schmidt S, Lebert C, Schneidewind L, Mandraka F, Kunze M, et al. Guidelines EAU: guidelines on urological infections. Urol Int. 2018;100:271-8. doi: 10.1159/000487645.
Grandi G, Mueller M, Bersinger NA, Cagnacci A, Volpe A, McKinnon B. Does dienogest influence the inflammatory response of endometriotic cells? A systematic review. Inflamm Res. 2016; 3:183-92. doi: 10.1007/s00011-015-0909-7.
Exacoustos C, Zupi E, Piccione E. Ultrasound imaging for ovarian and deep infiltrating endometriosis. Semin Reprod Med. 2017;35:5-24. doi: 10.1055/s-0036-1597127.
Сіаvattini A, Serri M, Delli CG, Morini S, Clemente N. Ovarian endometriosis and vitamin D serum levels. Gynecol Endocrinol. 2017;33(2):164-7. doi: 10.1080/09513590.2016.1239254.
Seo JW, Lee DY, Yoon BK. The age-related recurrence of endometrioma after conservative surgery. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017;208:81-5. doi: 10.1016/j.ejogrb.2016.11.015.
Qiu Y, Yuan S, Wang H. Vitamin D status in endometriosis: a systematic review and meta‑analysis. Arch Gynecol Obstet. 2020;302(1):141-52. doi: 10.1007/s00404-020-05576-5.
Leonardo-Pinto JP, Benetti-Pinto CL, Cursino K. Dienogest and deep infiltrating endometriosis: the remission of symptoms is not related to endometriosis nodule remission. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017;211:108-11. doi: 10.1016/j.ejogrb.2017.02.015.