Профілактика і терапія масивних акушерських кровотеч у випадках placenta percreta 3b
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: зменшення інтра- і післяопераційних ускладнень, масивної інтраопераційної крововтрати під час абдомінального розродження вагітних з placenta рercreta 3b із використанням ендоваскулярної методики тимчасової балонної оклюзії інфраренального відділу черевної аорти.
Матеріали та методи. Проведено донний кесарів розтин у 21 вагітної з діагностованою placenta рercreta і пророщенням у передміхурову клітковину, частковим прирощенням до задньої стінки сечового міхура (ступінь інвазії 3b).
До основної групи увійшли 7 вагітних, яким було проведено нижньосерединну лапаротомію і кесарів розтин у дні матки з балонною оклюзією інфраренального відділу черевної аорти після вилучення плода й подальшим проведенням гістеректомії без придатків матки і пластикою дна сечового міхура. До групи порівняння – 14 вагітних, яким виконано кесарів розтин у дні матки без проведення попередньої балонної оклюзії черевної аорти з подальшим виконанням гістеректомії без придатків матки й ушиванням дефекту дна сечового міхура у ділянці його пророщення плацентарною тканиною.
Вагітні обох груп були репрезентативними за віком, паритетом, соматичною патологією. Діагноз у всіх випадках підтверджено даними ультразвукового дослідження з допплерометрією та магнітно-резонансною томографією. Усіх вагітних було розроджено у терміні 36–37 тиж гестації.
У статті також представлено клінічний випадок: розродження вагітної з placenta percreta та пророщенням у задню стінку сечового міхура із використанням інноваційної методики для мінімізації крововтрати, яке було проведено у Київському обласному перинатальному центрі.
Результати. Доведено, що розродження шляхом донного кесарева розтину з балонною оклюзією черевної аорти й подальшим проведенням гістеректомії без придатків матки і пластикою дна сечового міхура зменшує об’єм крововтрати (з 1758,0±110,0 мл до 955,0±70,0 мл), тривалість хірургічного втручання (з 112,0±11,0 хв до 87,0±9,0 хв), час перебування у стаціонарі (з 11±2 доби до 7±1 доби), необхідність у гемотрансфузії та покращує віддалені наслідки.
Висновки. Запропонована інноваційна технологія проведення тимчасової балонної оклюзії інфраренального відділу черевної аорти після виконання донного кесарева розтину і подальшої гістеректомії без придатків матки у жінок з placenta рercreta 3b суттєво зменшує об’єм крововтрати, вірогідність розвитку масивної кровотечі, пошкоджень суміжних органів, тривалість оперативного втручання та перебування у стаціонарі.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Aylomazyan EK. Neotlozhnaya pomoshch pri ekstremalnykh sostoyaniyakh v akusherskoy praktike: rukovodstvo. 4-ye izd., pererab. i dop. Sankt-Peterburg: SpetsLit; 2007. 400 s.
Holyanovskyy OV, Mekhedko VV, Ivankova IM. Rozrodzhennya vahitnykh pry istynnomu pryroshchenni platsenty (ohlyad literatury). V: Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO imeni PL. Shupyka. Vyp. 21. Kyiv; 2012, s. 591-5.
Yeremin AA. Primeneniye polifunktsional’nogo elektrokhirurgicheskogo kombayna FOTEK YEA 142 v razlichnykh oblastyakh khirurgii: pos. dlya vrachey. Yekaterinburg; 2007. 27 s.
Holyanovskyy OV, Mekhedko VV, Savonik AO, Honcharenko DO, Kucher VM, Vereshchahin SV, ta in. Innovatsiyi rozrodzhennya vahitnykh zhinok z anomalno invazyvnoyu platsentoyu: Placenta Percreta (vypadok z praktyky). Zdorovya zhinky. 2018;132(5):19-24. doi 10.15574/HW.2018.132.19.
Golyanovskiy OV, Mekhedko VV, Palladiy VV, Vasyuk RA, Ivankova IN. Kombinirovannyy poetapnyy khirurgicheskiy gemostaz pri chastichnom prirashchenii i predlezhanii platsenty. V: Tavricheskiy med-biol vestnik. T. 15, vyp 58, ch.1. Simferopol: Krymskiy federalnyy universitet im. V.I. Vernadskogo; 2013, s. 69-73.
Koryachkin VA, Strashnov VI. Intensivnaya terapiya ugrozhayushchikh sostoyaniy. Sankt-Peterburg: Sankt-Peterburgskoye meditsinskoye izdatelstvo; 2002. 288 s.
Kaminskyy VV, Holyanovskyy OV, Tkachenko RO, Chernov AV. Masyvni akusherski krovotechi. Kyiv: Triumf; 2010. 232 s.
Serov VN. Neotlozhnaya pomoshch v akusherstve i ginekologii: ratkoye rukovodstvo. Moskva: GEOTAR-Media; 2007. 256.
Clark SL, Koonings PP, Phelan JP. Placenta previa/accreta and prior cesarean section. Obstet Gynecol. 1985;66(1):89-92.
Collins SL, Stevenson GN, Al-Khan A, Illsley NP, Impey L, Pappas L, et al. Threr-dimensional power doppler ultrasonography for diagnosing abnormally invasive placenta and quantifying the risk. Obstet Gynecol. 2015;126(3):645-53. doi: 10.1097/AOG.0000000000000962.
Miller DA. Obstetric Hemorrhage. 2001. 227 p.
Mahajan NN, Gaikwad NL, Mahajan KN, Soni RN. Internal iliac artery ligation for arresting postpartum haemorrhage. BJOG. 2007;114(7):906-7. doi: 10.1111/j.1471-0528.2007.01360.x.
Jauniaux E, Ayres-de-Campos D, FIGO Placenta Accreta Diagnosis and Management Expert Consensus Panel. FIGO consensus guidlines on placenta accreta spectrum disorders: Introduction. Int J Gynecol Obstet. 2018;140(3):261-4. doi: 10.1002/ijgo.12406.
Jauniaux E, Collins SL, Burton GJ. Placenta accreta spectrum: Pathophysoilogy and evidence-based anatomy for prenatal ultrasound imaging. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(1):75-87. doi: 10.1016/j.ajog.2017.05.067.
Kayem G, Grange G, Goffinet F. [Management of placenta accreta]. Gynecol Obstet Fertil. 2007;35(3):186-92. doi: 10.1016/j.gyobfe.2007.01.021.
Mousa HA, Walkinshaw S. Major postpartum haemorrhage. Curr Opin Obstet Gynecol. 2001;13(6):595-603. doi: 10.1097/00001703-200112000-00008.
Oyelese Y, Smulian JC. Placenta previa, placenta accreta, and vasa previa. Obstet Gynecol. 2006;107(4):927-41. doi: 10.1097/01.AOG.0000207559.15715.98.
Holyanovskyy OV, Ivankova IM, Slobodyan YUV. Placenta praevia i Placenta accreta: suchasni metody diahnostyky i rozrodzhennya. Zdorovya zhinky. 2019;(5):7-12.
Sapmaz E, Celik H, Altungul A. Bilateral ascending uterine artery ligation vs. tourniquet use for hemostasis in cesarean myomectomy: a comparison. J Reprod Med. 2003;48(12):950-4.
Jauniaux E, Collins SL, Burton GJ. Placenta accreta spectrum: pathophysiology and evidence-based anatomy for prenatal ultrasound imaging. Am J Obstet Gynecol 2018;218(1):75-87. doi: 10.1016/j.ajog.2017.05.067.
Silver RM, Branch DW. Placenta Accreta Spectrum. N Engl J Med. 2018;378(16):1529-36. doi: 10.1056/NEJMcp1709324.
Marcellin L, Delorme P, Bonnet MP, Grange G, Kayem G, Tsatsaris V, et al. Placenta percreta is associated with more frequent severe maternal morbidity than placenta accreta. Am J Obstet Gynecol. 2018;219(2):193.e1-9. doi: 10.1016/j.ajog.2018.04.049.
Hubinont C, Mhallem M, Baldin P, Debieve F, Bernard P, Jauniaux E. A clinico-pathologic study of placenta percreta. Int J Gynaecol Obstet. 2018;140(3):365-9. doi: 10.1002/ijgo.12412.
Shamshirsaz AA, Fox KA, Erfani H, Clark SL, Salmanian B, Baker BW, et al. Multidisciplinary team learning in the management of the morbidly adherent placenta: outcome improvements over time. Am J Obstet Gynecol. 2017;216(6):612.e1-5. doi: 10.1016/j.ajog.2017.02.016.
Keag OE, Norman JE, Stock SJ. Longterm risks and benefits associated with cesarean delivery for mother, baby, and subsequent pregnancies: systematic review and meta-analysis. PLoS Med. 2018;15(1):e002494. doi: 10.1371/journal.pmed.1002494.
Baldwin HJ, Patterson JA, Nippita ТА, Torvaldsen S, Ibiebele I, Simpson JM, et al. Maternal and neonatal outcomes following abnormally invasive placenta: a population-based record linkage study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017;96(11):1373-81. doi: 10.1111/aogs.13201.
Farquhar CM, Li Z, Lensen S, McLintock Claire, Pollock W, Peek MJ et al. Incidence, risk factors and perinatal outcomes for placenta accreta in Australia and New Zealand: a case-control study. BMJ Open. 2017;7(10):e017713. 10.1136/bmjopen-2017-017713.
Jauniaux E, Bhide A. Prenatal ultrasound diagnosis and outcome of placenta previa accreta after cesarean delivery: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol 2017;217(1):27-36. doi: 10.1016/j.ajog.2017.02.050.
Cal M, Ayres-de-Campos D, Jauniaux E. International survey of practices used in the diagnosis and management of placenta accreta spectrum disorders. Int J Gynaecol Obstet. 2018;140(3):307-11. doi: 10.1002/ijgo.12391.
Allen L, Jauniaux E, Hobson S, Papillon-Smith J, Belfort MA, FIGO Placenta Accreta Diagnosis and Management Expert Consensus Panel. FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: Nonconservative surgical management. Int J Gynaecol Obstet. 2018;140(3):281-90. doi: 10.1002/ijgo.12409.
American College of Obstetricians and Gynecologists; Society for Maternal-Fetal Medicine. Obstetric care consensus no. 7: placenta accreta spectrum. Obstet Gynecol. 2018;132(6):e259–e75. doi: 10.1097/AOG.0000000000002983.
Soyer P, Barat M, Loffroy R, Barral M, Dautry R, Vidal V, et al. The role of interventional radiology in the management of abnormally invasive placenta: a systematic review of current evidences. Quant Imaging Med Surg. 2020;10(6):1370-91. doi: 10.21037/qims-20-548.