Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення особливостей психоемоційного стану вагітних з різними видами безплідності в анамнезі.
Матеріали та методи. Проведено дослідження психоемоційного стану у 127 вагітних віком від 20 до 49 років, з яких 97 жінок мали безплідність різного генезу в анамнезі та 30 вагітних без безплідності в анамнезі. Розподілення вагітних на групи здійснено згідно з фактором безплідності: I група – 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група – 37 жінок з трубно-перитонеальним безпліддям в анамнезі, ІІІ група – 25 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність (трубно-перитонеального генезу та ендокринний фактор), IV група (контрольна) – 30 здорових вагітних, які не мали в анамнезі безплідності.
Для оцінювання психоемоційного стану були використані шкала психосоціального стресу Л. Рідера та колірний тест Люшера.
Результати. Отримані дані шкали психосоціального стресу Л. Рідера засвідчили, що у І групі обстежених високий рівень психосоціального стресу виявлено у 34,3% осіб, середній рівень – у 37,1% вагітних, у ІІ групі ці показники становили 29,7% та 37,8% жінок відповідно, у ІІІ групі – 56% та 24%, у IV групі – 6,7% та 10%.
Результати колірного тесту Люшера свідчать, що серед жінок І групи було 57,1% вагітних із високим рівнем тривожності, серед вагітних ІІ групи – 59,5%, ІІІ групи – 68%, ІV групи – 6,7%. Показники вагітних І, ІІ, ІІІ груп помітно вирізняються високим відсотком за 6–8-ю позиціями – 57,1%, 59,5% та 68% проти 6,7% в осіб ІV групи. Це свідчить про високий рівень тривожності пацієнток, які мали безплідність в анамнезі. Лише 15% жінок І та ІІ груп і 8% вагітних ІІІ групи відчувають себе впевнено.
Результати тесту Люшера свідчать про найбільшу кількість жінок з найвищим балом тривожності у ІІІ групі (68%), що у 7 разів більше порівняно з ІV групою; 93,3% пацієнток ІV групи мають низький та помірний рівень тривожності.
Висновки. Вагітні, які мали безплідність в анамнезі, належать до групи з високим рівнем тривожності та помітно нестабільним психоемоційним станом. Найбільш високі рівні психоемоційних розладів спостерігаються у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Zaporozhan VM. Akusherstvo. Akusherstvo ta hinekolohiia: nats. pidruchnyk. T. 1, u 4. Kyiv: VSV Medytsyna; 2013. 1032 s.
Astahov VM, Batsyileva OV, Puz IV. Psihodiagnostika v reproduktivnoy meditsine. Vinnitsa: OOO Nilan-LTD; 2016. 380 s.
Beniuk VO, Vyhivska LM, Maidannyk IV, Oleshko VF. Psykhoemotsiinyi stan zhinok zi spontannoiu vahitnistiu ta pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii. Zdorove Zhenschinyi. 2019;10(146):10-5.
Vdovichenko YuP, Zhuk SI, Schurevskaya OD. Podderzhka beremennosti i rodov v usloviyah sotsialnyih stressov. Kyiv: ChP Print Layn; 2014. 64 s.
Ventskivska IB, Maidannyk OF, Vitovskyi YaM. Vplyv psykhoemotsiinoho navantazhennia na perebih vahitnosti. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. Kyiv: Intermed; 2010, s. 20-4.
Davydova YuV, Baranova VV, Apresova KH. Psykholohichnyi stan zhinok, yaki vtratyly abo narodyly dytynu-invalida. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. Kyiv: Intermed; 2011, s. 238-4.
Dobryakov IV, Prohorov VN, Prohorova OV. Psihologicheskaya diagnostika v perinatalnoy psihologii. Diagnostika v meditsinskoy (klinicheskoy) psihologii: sovremennoe sostoyanie i perspektivyi. Moskva: OOO Sam Poligrafist; 2016, s. 118-32.
Potapov VO, Chuhunov VV, Siusiuka VH, Huba NO, Kotlova YuV. Doslidzhennia psykholohichnoho stanu vahitnykh z urakhuvanniam psykhosomatychnoho komponentu: navchalnyi posibnyk. Dnipro-Zaporizhzhia: TOV Karat; 2017. 126 s.
Zhuk CI, Shchurevska OD. Psykholohichnyi statuc vahitnykh i piven avtoantytil do neiroantyheniv u III trymestri vahitnosti. Zdorove zhenschinyi. 2016;4(110):67-70.
Zhuk IS, Shchurevska OD, Viter VP. Prenatalnyi stres ta yoho naslidky (ohliad literatury). Zdorove zhenschinyi. 2015;1:41-4.
Zhuk IS, Shchurevska OD, Viter VP. Psykholohichni aspekty nevynoshuvannia vahitnosti (ohliad literatury). Neonatol, Khir Perynatalna Med. 2011;2:132-6.
Zaporozhan VM, Podolskyi VlV. Reproduktyvne zdorovia zhinok z somatoformnymy zakhvoriuvanniamy ta porushenniam vehetatyvnoho homeostazu. Kyiv; 2016. 520 s.
Kovaliuk TV, Beniuk VO. Osoblyvosti psykhoemotsiinoi ta neirovehetatyvnoi adaptatsii vahitnykh z alimentarnoiu nedostatnistiu masy tila. Zdorove zhenschinyi. 2014;3:87-90.
Kolomiiets OV. Osoblyvosti psykhoemotsiinoho stanu vikovykh pervistok. Perynatol y Pedyatr. 2016;2(66):35-9.
Kornatska AH, Danylenko OH, Bil I. Psykhoemotsiinyi stan zhinok z vtratamy ploda. Aktual Pytannia Pediatr, Akusherstva ta Hinekol. 2019;1:64-6.
ESHRE Early Pregnancy Guideline Development Group. ESHRE guideline: recurrent pregnancy loss. Version 2. Belgium: ESHRE; 2017. 154 p.
Lyusher M. Tsvet vashego haraktera. Moskva: Veche Persey AST; 1996. 200 s.
Malgina GB, Shafieva KA, Shihova EP. Kliniko-psihologicheskie aspektyi sverhrannih prezhdevremennyih rodov. Zhurn Akusherstva i Zhenskih Bolezney. 2015;64:60-1.
Medved VI. Ekstragenitalnaya patologiya beremennyih kak multidistsiplinarnaya problema. Med Aspektyi Zdorovya Zhenschinyi. 2016;3:15-8.
Mihalevich SI, Andreeva NL. Psihosotsialnyie narusheniya u beremennyih posle preodoleniya besplodiya. Ohrana materinstva i detstva. 2019;1(11):10-20.
Nagornaya VF, Tatarova AM, Gura LN. Psihoemotsionalnyiy status i ego korrektsiya pri ugroze preryivaniya beremennosti. Aktual Pytannia Pediatr, Akusherstva ta Hinekol. 2008;2:83-6.
Dubossarskaya ZM. Problemyi reproduktivnogo zdorovya s pozitsii perinatalnoy psihologii. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. Vyp. 1-2. Kyiv: Intermed; 2014, s. 129-33.
Raygorodskiy DYa. Psihologiya i psihoanaliz beremennosti. Hrestomatiya. Samara: Bahrah-M; 2013. 784 s.
Siusiuka V. Psykhoemotsiinyi stan zhinok pid chas fiziolohichnoho ta patolohichnoho perebiu vahitnosti. Z turbotoiu pro zhinku. 2018;6(90):22-6.
Syusyuka VG. Otsenka vzaimovliyaniya simpato-adrenalovoy sistemyi i psihoemotsionalnogo sostoyaniya beremennyih. Zaporozh med zhurn. 2015;1:66-9.
Syusyuka VG. Psihoemotsionalnyiy status i izmeneniya gormonalnogo profilya beremennyih zhenschin. Akusherstvo Ginekol. 2016;5:76-81.
Shelestova LP. Psykhoemotsiinyi stan u vahitnykh z alimentarno-konstytutsionalnym ozhyrinniam. Pytannia eksperym ta klinich med. 2012;3(16):22-8.
Yaremchuk NV. Problema materynstva u psykholohichnykh doslidzhenniakh. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka. 2009;1:258-65.
Venkatesh K, Riley Laura, Castro Victor M, Perlis Roy H, Kaimal Anjali J Association of Antenatal Depression Symptoms and Antidepressant Treatment With Preterm Birth. Obstet Gynecol. 2016;127(5):926-33. doi: 10.1097/AOG.0000000000001397.
Saeed A. Effect of antenatal depression on maternal dietary intake and neonatal outcome: a prospective cohort. Nutr J. 2016;15:64. doi: 10.1186/s12937-016-0184-7.
O’Connor TG, Heron J, Golding J, Glover V, ALSPAC Study Team. Maternal antenatal anxiety and behavioural/emotional problems in children: a test of a programming hypothesis. J Child Psychol Psychiatry. 2003;44(7):1025-36. doi: 10.1111/1469-7610.00187.
Ding XX, Wu Y-L, Xu S-J, Zhu R-P, Jia X-M, Zhang S-F, et al. Maternal anxiety during pregnancy and adverse birth outcomes: a systematic review and meta-analysis of prospective cohort studies. Affect Disord. 2014;159:103-10. doi: 10.1016/j.jad.2014.02.027.
Ross LE, Sellers EM, Evans SEG, Romach MK. Mood changes during pregnancy and the postpartum period: development of a biopsychosocial model. Acta Psychiatr Scand. 2004;109(6):457-66. doi: 10.1111/j.1600-0047.2004.00296.x.
Kharaghani R, Geranmaye M, Janani L, Hantooshzade S, Arbabi M, Bilandi RR, et al. Preeclampsia and depression: a case-control study in Tehran. Arch Gynecol Obstet. 2012;286(1):249-53. doi: 10.1007/s00404-012-2260-3.
Marinescu IP, Foarfа MMC, Pirlog M-C, Turculeanu A. Prenatal depression and stress - risk factors for placental pathology and spontaneous abortion. J Morphol Embryol. 2014;55(3):1155-60.
Wadhwa PD, Dunkel-Schetter C, Chicz-DeMet A, Porto M, Sandman CA. Prenatal pshychosocial factors and the neuroendocrine axis in human pregnancy. Psychosom Med. 1996;58(5):432-46. doi: 10.1097/00006842-199609000-00006.
Navarrete LE, Lara-Cantú María Asunción, Navarro Claudia, Gómez María Eugenia, Morales Franc Psychosocial factors predicting postnatal anxiety symptoms and their relation to symptoms of postpartum depression. Invest Clin. 2012;64(6 Suppl 2):625-33.
Rose MS, Pana G, Premji S. Prenatal maternal anxiety as a risk factor for preterm birth and the effects of heterogeneity on this relationship: a systematic review and meta-analysis. Biomed Res Int. 2016;2016:8312158. doi: 10.1155/2016/8312158.
Ryan D, Milis L, Misri N. Depression during pregnancy. Fam Physician. 2005;51(8):1087-93.
Grigoriadis S, VonderPorten EH, Mamisashvili L, Tomlinson G, Dennis C-L, Koren G, et al. The impact of maternal depression during pregnancy on perinatal outcomes: a systematic review and meta-analysis. Clin Psychiatry. 2013;74(4):321-41. doi: 10.4088/JCP.12r07968.
Melo E, Cecatti JG, Pacagnella RC, Leite DFB, Vulcani DE, Makuch MY The prevalence of perinatal depression and its associated factors in two different settings in Brazil. J Affect Disord. 2012;136(3):1204-8.
Van Den Bergh BR, Marcoen A. High antenatal maternal anxiety is related to ADHD symptoms, externalizing problems and anxiety in 8 and 9 year olds. Child Dev. 2004;75(4):1085-97. doi: 10.1111/j.1467-8624.2004.00727.x.