Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті висвітлено проблему синдрому системної запальної реакції плода (ССЗРП) на сучасному етапі. Даний термін введено в клінічну практику для описання системної активації вродженої або набутої імунної системи плода. ССЗРП може виникати у відповідь на інфекцію або запальний процес та залежно від виду імунних реакцій поділяється на два типи. ССЗРП І і ІІ типів є різними клінічними синдромами і відповідають гострому і хронічному запальним процесам.
Описано основні патофізіологічні механізми та клінічні особливості різних варіантів ССЗРП. Плоди з даним синдромом мають ознаки поліорганного ураження. Наслідками ССЗРП є високий рівень ускладнень у новонароджених: сепсис, вроджена пневмонія, внутрішньошлуночкова кровотеча, перивентрикулярна лейкомаляція, дитячий церебральний параліч, нейросенсорна туговухість, некротичний ентероколіт та ін. Представлено детальний опис ураження органів та систем плодів при ССЗРП. У подальшому житті такі діти мають ризик виникнення віддалених ускладнень. Також даний синдром може бути причиною випадків нез’ясованої антенатальної загибелі плода.
Лабораторні діагностичні критерії ССЗРП І типу включають в себе підвищення рівня інтерлейкіну-6 та реагентів гострої фази. Патогістологічно виявляють ознаки фунікуліту або хоріонічного васкуліту.
Маркером ССЗРП ІІ типу є хемотаксичний хемокін CXCL10, який моделює материнське антифетальне відторгнення.
У статті представлено базові механізми імунної відповіді при ССЗРП. При даному типі патології патогістологічно визначають хронічні запальні ураження плаценти (хронічний хоріоамніоніт, віліт невстановленої етіології, хронічний децидуїт).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Madsen-Bouterse SA, Romero R, Tarca AL, Espinoza J, Kim CJ, Kim J-S, et al. The transcriptome of the fetal inflammatory response syndrome. Am J Reprod Immunol. 2010;63(1):73-92. doi: 10.1111/j.1600-0897.2009.00791.x.
Peng CC, Chang JH, Lin HY, Cheng P-J, Su B-H. Intrauterine inflammation, infection, or both (Triple I): A new concept for chorioamnionitis. Pediatr Neonatol. 2018;59(3):231-7. doi: 10.1016/j.pedneo.2017.09.001.
Wolfsberger CH, Bruckner M, Baik-Schneditz N, Schwaberger B, Mileder LP, Avian A, et al. Fetal Inflammatory Response Syndrome and Cerebral Oxygenation During Immediate Postnatal Transition in Preterm Neonates. Front Pediatr. 2020;8:401. doi: 10.3389/fped.2020.00401.
Fan SR, Liu P, Yan SM, Peng J-Y, Liu X-P. Diagnosis and Management of Intraamniotic Infection. Maternal-Fetal Med. 2020;2(4):223-30. doi: 10.1097/ FM9.0000000000000052.
Jung E, Romero R, Yeo L, Ramiro D-P, Julio M-C, Robert P, et al. The fetal inflammatory response syndrome: the origins of a concept, pathophysiology, diagnosis, and obstetrical implications. Semin Fetal Neonatal Med. 2020;25(4):101146. doi: 10.1016/j.siny.2020.101146.
Gomez R, Romero R, Ghezzi F, Yoon BH, Mazor M, Berry SM. The fetal inflammatory response syndrome. Am J Obstet Gynecol. 1998;179(1):194-202. doi: 10.1016/s0002-9378(98)70272-8.
Para R, Romero R, Miller D, Galaz J, Done B, Peyvandipour A. et al. The Distinct Immune Nature of the Fetal Inflammatory Response Syndrome Type I and Type II. ImmunoHorizons. 2021;5(9):735-51. doi: 10.4049/immunohorizons.2100047.
Romero R, Miranda J, Chaiworapongsa T, Chaemsaithong P, Gotsch F, Dong Z, et al. A novel molecular microbiologic technique for the rapid diagnosis of microbial invasion of the amniotic cavity and intra-amniotic infection in preterm labor with intact membranes. Am J Reprod Immunol. 2014;71(4):330-58. doi: 10.1111/aji.12189.
Leiby JS, McCormick K, Sherrill-Mix S, Clarke EL, Kessler LR, Taylor LJ, et al. Lack of detection of a human placenta microbiome in samples from preterm and term deliveries. Microbiome. 2018;6(1):196. doi: 10.1186/s40168-018-0575-4.
Combs CA, Gravett M, Garite TJ, Trofatter K, Lapidus J, Porreco R. Amniotic fluid infection, inflammation, and colonization in preterm labor with intact membranes. Am J Obstet Gynecol. 2014;210(2):125.e1-125.e15. doi: 10.1016/ j.ajog.2013.11.032.
Romero R, Savasan ZA, Chaiworapongsa T, Berry SM, Kusanovic JP, Hassan SS, et al. Hematologic profile of the fetus with systemic inflammatory response syndrome. J Perinat Med. 2011;40(1):19-32. doi: 10.1515/JPM.2011.100.
Romero R, Kadar N, Miranda J, Korzeniewski SJ, Schwartz AG, Chaemsaithong P, et al. The diagnostic performance of the Mass Restricted (MR) score in the identification of microbial invasion of the amniotic cavity or intra-amniotic inflammation is not superior to amniotic fluid interleukin-6. J Matern Fetal Neonatal Med. 2014;27(8):757-69. doi: 10.3109/14767058.2013.844123.
Ozalkaya E, Karatekin G, Topcuoglu S, Gursoy T, Ovalı F. Morbidity in preterm infants with fetal inflammatory response syndrome. Pediatr Int. 2016;58(9):850-4. doi: 10.1111/ped.12895.
Kim CJ, Romero R, Chaemsaithong P, Chaiyasit N, Yoon BH, Kim YM. Acute chorioamnionitis and funisitis: definition, pathologic features, and clinical significance. Am J Obstet Gynecol. 2015;213(4):29-52. doi: 10.1016/j.ajog.2015.08.040.
Di NE, Cromi A, Ghezzi F, Raio L, Uccella S, D’Addario V, et al. Fetal thymic involution: a sonographic marker of the fetal inflammatory response syndrome. Am J Obstet Gynecol. 2006;194(1):153-9. doi: 10.1016/j.ajog.2005.05.036.
Sciaky-Tamir Y, Hershkovitz R, Mazor M, Shelef I, Erez O. The use of imaging technology in the assessment of the fetal inflammatory response syndrome-imaging of the fetal thymus. Prenat Diagn. 2015;35(5):413-9. doi: 10.1002/pd.4560.
Jackson CM, Mukherjee S, Wilburn AN, Cates C, Lewkowich IP, Deshmukh H, et al. Pulmonary Consequences of Prenatal Inflammatory Exposures: Clinical Perspective and Review of Basic Immunological Mechanisms. Front Immunol. 2020;11:1285. doi: 10.3389/fimmu.2020.01285.
Goldstein JA, Gallagher K, Beck C, Kumar R, Gernand AD. Maternal-Fetal Inflammation in the Placenta and the Developmental Origins of Health and Disease. Front Immunol. 2020;11(2):2786. doi: 10.3389/fimmu.2020.531543.
Miao J, Ren Z, Rao Y, Xia X, Wang J, Xu Fang, Zhang X, et al. Pathological staging of chorioamnionitis contributes to complications in preterm infants. Ital J Pediatr. 2020;127(46):127. doi: 10.1186/s13052-020-00895-4.
Burd I, Balakrishnan B, Kannan S. Models of fetal brain injury, intrauterine inflammation, and preterm birth. Am J Reprod Immunol. 2012;67(4):287-94. doi: 10.1111/j.1600-0897.2012.01110.x.
Zaharie GC, Drugan T, Crivii C, Muresan D, Zaharie A, Hașmașanu MG, et al. Postpartum assessment of fetal inflammatory response syndrome in a preterm population with premature rupture of membranes: A Romanian study. Exp Ther Med. 2021;22(6):1427. doi: 10.3892/etm.2021.10862.
Mitchell T, MacDonald JW, Srinouanpranchanh S, Bammler TK, Merillat S, Boldenow E, et al. Evidence of cardiac involvement in the fetal inflammatory response syndrome: disruption of gene networks programming cardiac development in nonhuman primates. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(4):438. doi: 10.1016/j.ajog.2018.01.009.
Sabic D, Koenig JM. A perfect storm: fetal inflammation and the developing immune system. Pediatr Res. 2020;87(2):319-26. doi: 10.1038/s41390-019-0582-6.
Shim YJ, Choi BY, Park KH, Lee H, Jung YM, Kim YM. Inflammatory and Immune Proteins in Umbilical Cord Blood: Association with Hearing Screening Test Failure in Preterm Neonates. Mediators Inflamm. 2018;19:4209359. doi: 10.1155/2018/4209359.
Lannaman K, Romero R, Chaiworapongsa T, Kim YM, Korzeniewski SJ, Eli Maymon et al. Fetal death: an extreme manifestation of maternal anti-fetal rejection. J Perinat Med. 2017;45(7):851-68. doi: 10.1515/jpm-2017-0073.