Особливості менструальної функції у жінок з морбідним ожирінням

Анотація

Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу та становлення менструального функції у пацієнток з морбідним ожирінням (МО).
Матеріали та методи. Проведено опитування 97 пацієнток репродуктивного віку з МО, які увійшли до основної групи, та 60 здорових жінок, які увійшли до групи контролю. Усі жінки були зіставні за віком – середній вік обстежуваних жінок становив 34,7±2,6 року. Індекс маси тіла жінок основної групи становив 38,8±4,2 кг/м2, контрольної групи – 22,6±2,8 кг/м2.
Усі пацієнтки дали інформовану згоду на оброблення їхніх персональних даних. Отримані цифрові дані обробляли з використанням ліцензійних статистичних програм Excel Microsoft Office 2007 і Stata 12 із застосуванням методів варіаційної статистики.
Результати. Раннє менархе відзначено у 35 (36,08%) пацієнток основної групи проти 4 (6,67%) осіб контрольної (р<0,05), пізнє – у 38 (39,17%) та 7 (11,67%) жінок відповідно (р<0,05), порушення становлення менструальної функції – у 65 (67,01%) та 12 (20,0%; р<0,05), олігоменорею – у 54 (56,67%) і 5 (8,33%; р<0,05) відповідно та гіперменорею – у 38,14% жінок основної групи. Часто пацієнтки з МО мали порушення менструального циклу у формі скорочення та рясних менструацій.
У жінок із МО порівняно зі здоровими жінками достовірно частіше діагностовано синдром полікістозних яєчників – 21 (18,55%) особа, аномальні маткові кровотечі – 37 (38,14%), гіперплазію ендометрія – 18 (19,14%), лейоміому матки – 27 (27,83%), ендометріоз – 22 (22,68%), безпліддя – 28 (28,86%) та доброякісні захворювання грудних залоз – 36 (37,11%) пацієнток.
Заключення. У жінок з морбідним ожирінням встановлено високу частоту розладів оваріально-менструальної функції, що може бути свідченням існування тісного взаємозв’язку між наявністю ожиріння та розвитком дисгормональних змін у жіночій репродуктивній системі.