Невиношування у жінок з ретрохоріальними гематомами у І триместрі
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення особливостей клінічного перебігу І триместра вагітності, ускладненої загрозою переривання з утворенням ретрохоріальної гематоми (РХГ).
Матеріали та методи. Обстежено 100 вагітних у віці 18–44 років (середній вік – 28,08±3,5 року) у терміні гестації 6–13 тиж. До основної групи увійшли 70 пацієнток, яких розподілено на дві підгрупи: підгрупа А (n=40) – 40 першовагітних із загрозою переривання, зумовленою РХГ; підгрупа Б (n=30) – 30 повторновагітних, у яких дана вагітність ускладнилась загрозою переривання з утворенням РХГ і обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Контрольна група (n=30) – 30 першо- і повторновагітних із фізіологічно нормальним перебігом даної і попередніх вагітностей.
Усім жінкам проводили повне клініко-лабораторне обстеження, ультразвукове дослідження матки і плода з допплерометрією, визначення інфекційного профілю (бактеріоскопія).
Результати. У більшості пацієнток усіх груп відзначено обтяжений соматичний анамнез, при цьому у половині випадків реєстрували поєднання двох і більше соматичних захворювань – у 45,7% вагітних основної групи і у 33,3% контрольної. У 32,9% жінок основної групи спостерігалась генетично зумовлена форма тромбофілії. Обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез встановлено у 22,5% пацієнток підгрупи А, у 30% – підгрупи Б та у 16,6% вагітних контрольної групи.
Найчастіше в основній групі виявляли запальні захворювання органів малого таза – 15–21,4% (в обох підгрупах) та перенесені у минулому оперативні втручання на органах малого таза (загалом 11,4%). Установлено високу частоту мимовільних викиднів у пацієнток підгрупи Б (13–43,3%). У кожної четвертої вагітної основної групи виявлено 3–4-й ступінь чистоти піхвових мазків. Уперше гематому діагностовано до 6 тиж гестації у 8% вагітних підгрупи А (з них у 2,5% пацієнток відбулось мимовільне переривання вагітності у терміні 9–10 тиж) та у 30% жінок підгрупи Б (у 23,3% з них вагітність перервалась на 7–12-у тижні).
Корпоральне розташування РХГ встановлено у 28,6% пацієнток основної групи (15,7% і 12,9% у підгрупах відповідно), супрацервікальне – у 71,4% (майже однаково в обох підгрупах), при цьому гематоми понад 25 см3 виявлені у 8 пацієнток основної групи (25% і 75% у підгрупах відповідно), усі розташовані корпорально. При супрацервікальній локалізації РХГ у 70% спостережень діагностували малий і середній об’єм гематоми, який в 1,5 разу частіше виявляли у вагітних підгрупи А. Гематоми більшого розміру реєстрували у 3 рази частіше у жінок підгрупи Б.
Основними клінічними симптомами загрози переривання вагітності з утворенням РХГ були кров’янисті виділення зі статевих шляхів (53–75,7%), больовий синдром (48–68,5%), гіпертонус матки або поєднання цих симптомів (39–55,7%).
Заключення. Наявність хронічної екстрагенітальної патології, хронічної урогенітальної інфекції, хірургічних втручань на органах малого таза, висока частота артифіціальних і мимовільних абортів, звичне невиношування, наявність в анамнезі вагітності, що не розвинулась, у поєднанні з великим об’ємом РХГ, її корпоральною локалізацією, терміном гестації, у якому виявлено гематому, а також ультразвуковими ознаками гіпертонусу матки є несприятливими предикторами невиношування вагітності ранніх термінів і репродуктивних втрат.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Romanenko TG, Zhaloba GM, Staselovich LYu, Voronina KI. Pregnancy management on the background of retrochorial hematoma in the first trimester of gestation (Literature review). Women’s health. 2018;9(135):118-24.
Torchinov AM, Umakhanova MM, Doronin GL, Mazurkevich MV, Ron MG. Influence of retrochorial hematoma on pregnancy outcome in recurrent miscarriage. Reproduction problems. 2014;20 (5): 82-6.
Kiryushchenkov PA [et al.]. Clinical and laboratory and ultrasound evaluation, tactics of pregnancy in various forms of chorionic pathology in the first trimester. Obstetrics and gynecology. 2010; 1:19-23.
Kravchenko OV, Boyko IV. Predictors of placental dysfunction and methods of its correction in patients with retrochorial hematoma in the first trimester of gestation. Reproductive endocrinology. 2018; 1(39):2-6.
Jeve YB, Davies W. Evidence-based management of recurrent miscarriages. J Hum Reprod Sci. 2014;7(3):159-69.
Vovk IB, Trokhimovich OV, Revenko OO. Pathogenetic links of early pregnancy losses. Reproductive health Eastern Europe. 2013;3(27):8-14.
Dogra V, Paspulati R M, Bhatt S. First trimester bleeding evaluation. Ultrasound Q. 2005;21(2):69-85.
Crane S, Collins L, Hall J. [et al.]. Reducing utilization by uninsured frequent users of the emergency department: combining case management and drop-in group medical appointments. J Am Board Fam Med. 2012;25(2):184-91.
Henik NI, Lytvyn NV, Kinash NM. The course of pregnancy with detachment of the chorion and placenta at different stages of gestation. Taurian Medical and Biological Bulletin. 2012; 15(2, 58):48-50.
Pirogova VI, Missouri AG, Prokopiv IV. Retrochorial hematomas of the first trimester - risks and problems of prolonging pregnancy. Health of Ukraine. 2021;4(8):18-9.
Norman C. Smith, E. Five M. Smith. 2015. Ultrasound diagnostics in obstetrics and gynecology: lane. with English under ed. Goose AI. M.: Practical Medicine;2015.296.