Особливості кровотоку у маткових артеріях, факторів ангіогенезу, гормонального профілю та їхні взаємозв’язки у вагітних з артеріальною гіпертензією

Анотація

Мета дослідження: оцінювання та встановлення взаємозв’язків допплерометричних показників кровотоку у маткових артеріях, факторів ангіогенезу та гормонів системи мати–плацента–плід у вагітних з артеріальною гіпертензією 1–2-го ступеня.
Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження 88 вагітних у терміні гестації 11–12 тиж: 61 вагітна з хронічною артеріальною гіпертензією (ХАГ) 1–2-го ступеня (основна група) та 27 здорових вагітних із фізіологічною вагітністю (контрольна група). Усім пацієнткам виконано допплер кровотоку у лівій та правій маткових артеріях – пульсаційний індекс (ПІ), індекс резистентності (ІР) та систоло-діастолічне співвідношення (СДС).
У крові вагітних визначали хоріонічний гонадотропін (ХГТ), прогестерон (ПГ), естрадіол (E) та індекси ангіогенезу (плацентарний фактор росту (PlGF) як проангіогенний фактор і плацентарнорозчинну fms-подібну тирозинкіназу (sFlt-1) як антиангіогенний фактор та співвідношення sFlt-1/PlGF). Статистичний аналіз проводили за допомогою програми «STATISTICA 13».
Результати. Аналіз показників СДС та ІР між групами дослідження не виявив статистично достовірних відмінностей. Значення ПІ у правій матковій артерії у вагітних основної групи достовірно перевищували показник здорових вагітних (1,73 (1,65; 1,8) од. проти 1,33 (1,1; 1,49) од. відповідно). Величини ПІ у лівій матковій артерії у вагітних із ХАГ також достовірно відрізнялися від значень жінок із фізіологічним перебігом вагітності (1,7 (1,66; 1,79) од. та 1,35 (1,22; 1,51) од. відповідно).
Достовірного кореляційного зв’язку між показниками СДС та маркерами ангіогенезу і гормональним профілем у жінок основної групи не встановлено. У вагітних із ХАГ спостерігався зворотний зв’язок між ПІ та PlGF (середньої сили R= -0,34 для ПІ у правій матковій артерії та R= - 0,41 – ПІ у лівій матковій артерії), відповідно між ПІ та співвідношенням sFlt-1/PlGF – прямий зв’язок (середньої сили R=+0,37 для ПІ у правій матковій артерії та R=+ 0,43 – ПІ у лівій матковій артерії).
У жінок у разі фізіологічного перебігу вагітності та пологів значення ПІ у правій матковій артерії корелювало із співвідношенням sFlt-1/PlGF (прямий зв’язок) та рівнем PlGF (зворотний зв’язок). ПІ у лівій матковій артерії мав прямий зв’язок зі значенням співвідношення sFlt-1/PlGF. У вагітних із ХАГ знижується рівень PlGF, тоді як значення ПІ, навпаки, зростає.
Заключення. Достовірних відмінностей між показниками СДС та ІР вагітних із ХАГ та вагітних без ХАГ не встановлено. У жінок із ХАГ виявлено достовірно вищі показники ПІ у правій та лівій маткових артеріях порівняно з показниками жінок без ХАГ. Перебіг вагітності у жінок із ХАГ супроводжується порушенням балансу між про- та антиангіо­генними факторами, про що свідчить статистично достовірне переважання рівня sFlt-1 на тлі зниженням рівня PlGF, а також відповідним зростанням коефіцієнта sFlt-1/PlGF порівняно з вагітними без ХАГ.
Відсутні кореляційні зв’язки між показниками СДС та ІР у маткових артеріях, маркерами ангіогенезу і гормонального профілю у вагітних з та без ХАГ. Проте значення ПІ у правій та лівій маткових артеріях корелюють із рівнем PlGF (зворотний зв’язок) та співвідношенням sFlt-1/PlGF (прямий зв’язок) у вагітних із ХАГ. Це свідчить про наявність порушень у даного контингенту жінок ще у І триместрі вагітності.