Кесарів розтин у сучасному акушерстві – необхідність чи модна тенденція? (Огляд літератури)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Стаття присвячена огляду наукових публікацій, у яких розглянуто проблему кесарева розтину (КР) у сучасному акушерстві. Кесарів розтин – народження плода через розріз передньої черевної стінки – є однією з найбільш поширених операцій у світі. Її першочергова мета – покращення перинатальних наслідків. Зростання частоти абдомінального розродження відбувається у всіх країнах, сягаючи інколи 80%.
У статті наведені дані досліджень, які висвітлюють не тільки медичні показання до КР. Представлено літературні джерела, які описують психологічні мотивації роділь щодо вибору способу розродження. На сьогодні окрім медичних показань до проведення КР значну роль відіграють соціальні та економічні аспекти. Система організації охорони здоров’я, її засоби фінансування, рівень медичної допомоги у сучасних умовах зумовлюють підвищення частоти КР. Проаналізовано сучасні дані про потенційні наслідки такого підвищення для подальшого розвитку як новонародженого (порушення вуглеводного обміну, нервового розвитку), так і матері (ризик материнської смертності, кровотеч, інфекційних ускладнень, післяпологової депресії).
Розглянуто сучасний спосіб аналізу та порівняння частоти і структури КР – шкалу Робсона, яка крім численних демографічних показників надає інформацію про можливі резерви зниження частоти абдомінального розродження, зокрема – вагінальні пологи після попереднього КР та індукцію пологів у першороділь.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Kozhimannil K., Law M., Virnig B. Cesarean delivery rates vary tenfold among US hospitals; reducing variation may address quality and cost issues. Health Aff (Millwood). 2013;32(3):527-535. Available from: https:doi:10.1377/hlthaff.2012.1030
Eskoli T., Weintraub A., Sergienko R., Sheiner E. Placenta accreta: risk factors, perinatal outcomes, and consequences for subsequent births. Am J Obstet Gynecol. 2013; 208(3):219.e1-7. Available from: https://doi:10.1016/j.ajog.2012.12.037
Sakai-Bizmark R., Ross M. , Estevez D., Bedel L.et al. Evaluation of Hospital Cesarean Delivery–Related Profits and Rates in the United States. JAMA Netw Open. 2021;4(3):212-235. Available from: http://doi:10.1001/jamanetworkopen.2021.2235
Belfort M. Hospital readmission after delivery: evidence for an increased incidence of nonurogenital infection in the immediate postpartum period. American Journal of Obstetrics & Gynecology. 2019;202.1:35.
Hankins G., Clark S., Munn M. Cesarean section on request at 39 weeks: impact on shoulder dystocia, fetal trauma, neonatal encephalopathy, and intrauterine fetal demise. Semin Perinatol. 2006;30(5):276-87. PMID: 17011400. Available from: https:doi:10.1053/j.semperi.2006.07.009
25US Department of Health and Human Services. Maternal, Infant, and Child Health, 7.1: reduce cesarean births among low-risk women with no prior cesarean births. Updated 2019. Accessed October 24, 2019. Available from: https://www.healthypeople.gov/node/4900/data_details
Betran A., Torloni M., Zhang J., Gülmezoglu A. World Health Organization Working Groupon Caesarean Section. Who statement on caesarean section rates. BJOG. 2016;123(5):667-70. Available from: https://doi:10.1111/1471-0528.13526
Molina G., Weiser T., Lipsitz S. et al. Relationship between cesarean delivery rate and maternal and neonatal mortality. JAMA. 2015;314(21):2263-70. Available from: https://doi:10/1001/jama.2015.15553
Chavaratto J., Martín-Calvo N., Yuanet C. al. Association of Birth by Cesarean Delivery With Obesity and Type 2 Diabetes Among Adult Women. JAMA Netw Open. 2020;3(4):e202605. Available from: https://doi:10.1001/jamanetworkopen.2020.2605
Rydahl E., Declercq E., Juhl M., Maimburg R. Cesarean section on a rise–Does advanced maternal age explain the increase? A population register-based study. ONE. 2019;4(1):0210655. Available from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210655
Ye J., Zhang J., Mikolajczyk R., Torloni M. et al. Association between rates of caesarean section and maternal and neonatal mortality in the 21st century: a worldwide population-based ecological study with longitudinal data. BJOG. 2016;123:745–53.
Ensiyeh J., Khazaei S., Bashirian S., Aghababaei S., Matinnia N. Reasons for elective cesarean section on maternal request: a systematic review. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 2020;33:22. Available from: https://doi:10.1080/14767058.2019.1587407
Foo P., Lee R., Fong K. Physician prices, hospital prices, and treatment choice in labor and delivery. Am J Health Econ. 2017;3:422-53. Available from: https://doi:10.1162/ajhe_a_00083
Hui X., Yu D., Yue M., Xueling X., Dongfeng Z Cesarean section and risk of postpartum depression: A meta-analysis. Journal of Psychosomatic Research. 2017; 97:118-26.
Martinelli K., Garcia E., Neto S. Advanced maternal age and its association with placenta praevia and placental abruption: a meta-analysis. Cad Saude Publica. 2018;4:e00206116.
Zhang T., Sidorchuk A., Sevilla-Cermeño L., Vilaplana-Pérez A., Chang Z. et al. Association of Cesarean Delivery With Risk of Neuro developmentaland Psychiatric Disorders in the Offspring. A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Netw Open. 2019;2(8):e1910236. Available from: http://doi:10.1001/jamanetworkopen.2019.10236
Sheikh M., Gregg N., Wood S., Metcalfe A. Surgical errors and complications following cesarean delivery in the United States. American Journal of Obstetrics & Gynecology MFM. 2020;2.I1:100-14. Available from: https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2019.100071
Bogges K., Watts D., Hillier S., Krohn M., Benedetti T. et al. Bacteremia shortly after placental separation during cesarean delivery. Obstet Gyneol. 1996;87:779-84.
Mascarello K., Horta B., Silveira M. Maternal complications and cesarean section without indication: systematic review and meta-analysis. Rev Saude Publica. 2017;51:105.
Athanasios F., Kallianidis K., Joke M., Schutte J. et al. Maternal mortality after cesareansection in the Netherlands. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. 2018;229:148-52. Available from: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2018.08.586
Crankshaw D., O’Brien Y., Crosby D., Morrison J. Maternal Age and Contractility of Human Myometrium in Pregnancy. Reprod Sci. 2015;22:1229–35.
Karen R Rosenberg, Trevathan W. Evolutionary perspectives on cesarean section. Evolution, Medicine, and Public Health. 2018.1:67-81. Available from: https://doi.org/10.1093/emph/eoy006
Robson M., Hartigan L., Murphy M. Methods of achieving and maintaining an appropriate caesarean section rate. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2013;27(2):297-308.
Zahorodnia O.S., Belaia V.V. Dynamyka struktury kesareva sechenyia v Perynatalnom tsentre h. Kyeva. Reproduktyvnoe zdorove. Vostochnaia Evropa. 2020;10.6:727-9.
Kuppermann M., Kaimal A., Blatetal C. Effect of a Patient – Centered Decision Support Tool on Rates of Trial of Labor After Previous Cesarean Delivery: The PROCEED Randomized Clinical Trial. JAMA. 2020;323(21):2151–9. Available from: https:doi:10.1001/jama.2020.5952
Zahorodnia O.S., Leush S.St., Ventskivska I.B. Vahinalni polohy pislia poperednoho kesareva roztynu. Reproduktyvne zdorovia zhinky. 2021;1:66–6. Available from: https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229718
Boyle A., Reddy U. Semin Perinatol. Epidemiology of Cesarean delivery: the scope of the problem. 2012;36(5): 308-14. Available from: https://doi:10.1053/j.semperi.2012.04.012