Психофункціональний стан жінок з аномальною матковою кровотечею на фоні хронічного стресу
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення рівнів тривожності та стресу у жінок з аномальною матковою кровотечею (АМК) на фоні хронічного психоемоційного стресу.
Матеріали та методи. Обстежено 100 жінок репродуктивного віку з АМК та хронічним стресом (основна група) та 50 хворих з АМК без хронічного стресу (група порівняння). До контрольної групи увійшли 30 жінок без АМК та хронічного стресу. Діагноз АМК встановлювали на підставі Наказу № 353 МОЗ України від 13.04.2016. Рівень стресу оцінювали за шкалою Л. Рідера, тривожності – Ч.Д. Спілбергера–Ю.Л. Ханіна.
Результати. Установлено, що середнє значення особистісної тривожності у всіх групах жінок відповідало середньому рівню, проте у хворих з АМК та хронічним стресом цей показник (44,07±1,05 бала) був достовірно більшим порівняно з двома іншими групами (40,08±1,20 бала – у групі порівняння та 37,80±1,29 бала – у контрольній групі).
Рівень реактивної тривожності у хворих з АМК та хронічним стресом був високий (48,15±0,85 бала) і достовірно більший (р<0,001) порівняно зі значеннями пацієнток з АМК без хронічного психоемоційного стресу (42,42±1,21 бала) та здорових жінок (39,80±1,43 бала). В основній групі зафіксовано найбільше жінок із високим рівнем реактивної тривожності (58,00%; р=0,03) порівняно з контрольною групою (33,33%).
Середня оцінка рівня стресу у хворих з АМК та хронічним стресом становила 2,11±0,05 бала і була достовірно меншою (p<0,001) порівняно зі здоровими жінками (2,94±0,09 бала) та пацієнтками з АМК без хронічного стресу (2,88±0,05 бала). Високий рівень стресу встановлено у більше ніж третини хворих основної групи (37,00%) за відсутності таких осіб у контрольній групі та групі порівняння (р<0,001).
Заключення. У жінок репродуктивного віку з АМК в умовах хронічного стресу спостерігається підвищення рівнів реактивної тривожності та стресу.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Mutakha GS, Mwaliko E, Philip KP. Clinical bleeding patterns and management techniques of abnormal uterine bleeding at a teaching and referral hospital in Western Kenya. PLoS One. 2020;15(12):e0243166. doi: 10.1371/journal.pone.0243166.
Munro MG, Critchley HOD, Fraser IS, FIGO Menstrual Disorders Committee. The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes of abnormal uterine bleeding in the reproductive years: 2018 revisions. Int J Gynaecol Obstet. 2018;143(3):393-408. doi: 10.1002/ijgo.12666.
Volel BA, Ragimova AA, Durchakov DI, Burchakova MN, Kuznetsova IV. Stress-related menstrual disorders. Consilium medicum. 2016;18(6):8-13.
Kuznetsova IV, Burchakova MN, Burchakov DI, Khadzhieva NKh, Filippova GG. Psychogenic stress-dependent disorders of menstrual cycle: role of non-hormonal correction. Health Woman. 2018; 10(136):68-72.
Khadzhieva NKh, Voznesenskaya TG, Burchakova MN. Clinical, psychovegetative and hormonal features of stress-dependent menstrual disorders. Medical alphabet. Modern Gynecol. 2019;1,1(376):27-31.
Ministerstva Okhorony Zdorov’ia Ukrainy. Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry anomalnykh matkovykh krovotechakh. 2016. Nakaz № 353. 2016 Kvit 13. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/sh ow/v0353282-16#Text.
Zhuk SI, Nochvina OA. Prevention and correction of dyshormonal disorders of the reproductive system in modern conditions of chronic stress. Health Woman. 2020;8(154):17-23.