Електронно-мікроскопічні особливості децидуальної оболонки у жінок з передлежанням плаценти

Основний зміст сторінки статті

П.В. Лакатош
Л.О. Стеченко
В.П. Лакатош
І.В. Поладич
М.І. Антонюк
О.Л. Дола
С.М. Чухрай

Анотація

Мета дослідження: вивчення електронно-мікроскопічних особливостей децидуальної оболонки у вагітних з передлежанням плаценти.
Матеріали та методи. Обстежено 122 вагітні з атиповим розташуванням плаценти, які були госпіталізовані і розроджені у Перинатальному центрі м. Києва протягом 2014–2020 рр. у термінах 36+6 днів та 38–39 тиж гестації. Електронну мікроскопію децидуальної оболонки виконано у 10 вагітних з передлежанням плаценти. Біопсію децидуальної оболонки брали безпосередньо у місці передлежання плаценти та у тілі матки поза зоною передлежання.
Результати. При передлежанні плаценти у пограничній зоні ендометрія з міометрієм залози ендометрія глибоко проникають у міометрій, деякі з них в епітелії втрачають базальну мембрану, а в його цитоплазмі представлені розширені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки. Більшість із них втратили рибосоми, які у цитоплазмі або ж за її межами сформували автофагосоми. Виявлено значну кількість диктіосом. У більшості епітеліальних клітин плазматична мембрана не зберігається і цитоплазма безпосередньо контактує з міометрієм або сполучною тканиною або лізована.
Під час дослідження децидуальної оболонки у ділянці тіла матки поза зоною передлежання плаценти виявлено, що децидуальні клітини оточені базальною мембраною, мають полігональну форму, містять багато включень глікогену у формі дрібних щільних гранул – бета-часточок та гранул, що утворюють скупчення у формі розеток, – альфа-часточок. З жирових включень вимивається їхній вміст, і цитоплазма децидуальних клітин, у пізні терміни спостереження, втрачає вміст трофічних включень та відповідно енергетичне забезпечення. Просвіти кровоносних судин виповнені електроннощільним вмістом або ж повністю обтуруються скупченнями білків плазми крові, нитками фібрину, клітинним детритом формених елементів крові, що зумовлює утворення тромбів. Гладком’язові клітини цих судин ущільнені та розміщені у щілинах базальних мембран епітеліоцитів та власних базальних мембран.
Заключення. У децидуальній оболонці безпосередньо у зоні передлежання плаценти у нижньому сегменті матки вогнища децидуалізації значно розширюються та виштовхують ендометріальні залози у міометрій. Базальна мембрана епітелія ендометрія лізується, порушується її структурна організація і гомогенізується її вміст, що призводить до збільшення проникності децидуальної оболонки.
Формені елементи крові, зокрема лейкоцити, клітинний детрит і значне розростання колагенових та еластичних волокон ускладнюють інтерстиційний транспорт міжклітинної речовини, що призводить до системної дезорганізації сполучної тканини, пошкодження судин гемомікроциркуляторного русла та наростанню імунопатологічних процесів у структурах децидуальної оболонки. Наразі втрата децидуальними клітинами включень призводить до розладу трофіки децидуальної оболонки у ділянці тіла матки при передлежанні плаценти у нижньому сегменті матки.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Лакатош, П., Стеченко, Л., Лакатош, В., Поладич, І., Антонюк, М., Дола, О., & Чухрай, С. (2021). Електронно-мікроскопічні особливості децидуальної оболонки у жінок з передлежанням плаценти. Репродуктивне здоров’я жінки, (7-8), 57–62. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7-8.2021.250835
Номер
Розділ
АКУШЕРСТВО

Посилання

Kamіns’kii V.V., Golyanovs’kii O.V., Tkachenko R.O. Masivnі akushers’kі krovotechі / Pіd red. V.V. Kamіns’kogo. – K.: Trіumf; 2010. 232 s.

Antipkin Yu.G., Zadorozhnaya T.D., Parnitskaya O.I. Patologiya platsenty (sovremennye aspekty). – K.: OOO «Atopol»; 2016. 127 s.

Milovanov A.P. Patologiya sistemy mat’-platsenta-plod. – M.: Meditsina; 1999. 272 s.

Jung E. J., Cho H. J., Byun J. M. et al. Placental pathologic changes and perinatal outcomes in placenta previa [published correction appears in Placenta. 2019 Mar;78:54]. Placenta. 2018; 63:15–20. DOI:10.1016/j.placenta.2017.12.016

Biswas R., Sawhney H., Dass R.et al. Histopathological study of placental bed biopsy in placenta previa. ActaObstetricia et GynecologicaScandinavica. 1999; 78(3):173–9. DOI: 10.1080/j.1600-0412.1999.780301.x

Shchegolev A.I. Sovremennaya morfologicheskaya klassifikatsiya povrezhdenii platsenty. Akusherstvo i ginekologiya. 2016; 4: 16–23.

Heidari Z., Sakhavar N., Mahmoudzadeh-Sagheb H., Ezazi-Bojnourdi T. Stereological analysis of human placenta in cases of placenta previa in comparison with normally implanted controls. J.Reprod.Infertil. 2015; 16(2): 90–5.

Qian Z. D., Weng Y., Wang C. F. et al. Research on the expression of integrin β3 and leukaemia inhibitory factor in the decidua of women with cesarean scar pregnancy. BMC Preg. Childbirth. 2017; 17: 84–7.

Nizyaeva N.V., Volkova Yu.S., Mullabaeva S.M., Shchegolev A.I. Metodicheskie osnovy izucheniya tkani platsenty i optimizatsiya rezhimov predpodgotovki materiala. Akusherstvo i ginekologiya. 2014;8:10–8.