Характеристика психоемоційних проявів та оцінка параметрів якості життя у жінок з ендометріомою яєчників, поєднаною із запальними захворюваннями органів малого таза

Основний зміст сторінки статті

Р.В. Бігун

Анотація

Мета дослідження: оцінювання психоемоційного статусу та якості життя у жінок з ендометріоїдними кістами яєчників, поєднаними із запальними захворюваннями органів малого таза.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 44 пацієнтки з ендометріоїдними кістами яєчника (І група), поєднаними із запальними процесами органів малого таза, та 46 жінок з ізольованим ендометріозом яєчника (ІІ група). Контрольну групу сформували з 30 пацієнток без ендометріозу та симптомів хронічного тазового болю.
З метою оцінювання якості життя застосовували опитувальник SF-36 (The MOS 36-Item Short-Form Health Survey), рівня депресії та тривожності – шкали депресії Бека та тривожності Спілбергера–Ханіна. Оцінювання болю проводили за візуально-аналоговою шкалою.
Результати. Причинами звертання жінок до лікаря стали: порушення менструального циклу (43,2% пацієнток у І групі та 34,8% – у ІІ групі), інфертильність (77,3% та 63,0% відповідно), невиношування вагітності (13,6% та 8,7%), больовий синдром (до 61,1% загалом), а також психоемоційний та неврологічні стани, урогенітальні розлади – циталгії, синдром подразненого кишечника, дизурія, часте сечовипускання під час менструації, гематурія, сухість слизової оболонки та диспареунія.
Більше половини жінок І групи (56,8%) відзначали сильний біль, поєднаний з вираженим зниженням активності та транзиторною втратою працездатності, тоді як у ІІ групі виражені прояви тазового болю констатовано у чверті обстежених (23,9%). Середній показник рівня депресії у ІІ групі відповідав легкому, тоді як у пацієнток І групи параметри депресивних розладів середнього та легкого ступеня відзначено у рівних частках. У контрольній групі прояви депресивного стану були відсутні. Показники ситуативної та особистісної тривожності у жінок І групи становили 52,12±12,26 та 49,84±8,29 бала відповідно, у II групі – 40,12±10,22 та 44,26±6,24 бала проти даних контрольної групи – 31,14±8,12 та 31,16±4,22 бала (р<0,05).
Міжгрупове порівняння результатів тесту SF-36 продемонструвало, що пацієнтки І групи мали більш низькі параметри якості життя за такими шкалами: загальний стан здоров’я, фізичне функціонування, наявність болю як перешкоди у фізичній активності, незадоволення своїм емоційним станом.
Заключення. У жінок з ендометріозом яєчників, поєднаним із хронічними запальними процесами статевих органів, встановлено значуще низькі показники за всіма шкалами опитувальника SF-36 та підвищений рівень тривожності та депресії.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Бігун, Р. (2021). Характеристика психоемоційних проявів та оцінка параметрів якості життя у жінок з ендометріомою яєчників, поєднаною із запальними захворюваннями органів малого таза. Репродуктивне здоров’я жінки, (7-8), 37–40. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7-8.2021.250830
Номер
Розділ
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ
Біографія автора

Р.В. Бігун, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Кафедра акушерства та гінекології ім. І.Д. Ланового

Посилання

Boichuk AV, Kurylo OYu. Quality of life of women with endometriosis and thyroid dysfunction. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 2017;3:29-35.

Evans MB, Decherney AH. Fertility and Endometriosis. Clin Obstet Gynecol. 2017;60(3):497-502. DOI:10.1097/GRF.0000000000000295

Hickey M, Ballard K, Farquhar C. Endometriosis. BMJ. 2014;348:g1752. DOI:10.1136/bmj.g1752

Hrek LP. Pathophysiological role of interleukins in the genesis of chronic pelvic pain syndrome in various gynecological disorders. Sciences of Europe. 2018;23:9-16.

Nochvina EA. Quality of life in women of reproductive age with chronic pelvic pain syndrome. Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal). 2015;4(4):124-9.

Semenyuk LN, Demyanenko LV, Chernukha LS, et al. Sexual dysfunction as an early marker of endometriosis. Klinichna endokrynologhija ta endokrynna khirurghija. 2020;2(70):86-91.

Shcherbyna MO, Potapova LV. Genital endometriosis. Navch. posibnyk. Kharkiv: KhNMU; 2020. 40 р.

Orazov MR, Radzinskiy VE, Nosenko EN. The role of inflammatory and immune reactivity in developing pain in adenomyosis. Patologycheskaya physiologiya i eksperimentalnaya terapiya. 2016;60(1):40-4.

Ross J, Guaschino S, Cusini M, Jensen J. 2017 European guideline for the management of pelvic inflammatory disease. Int J STD AIDS. 2018;29(2):108-14. DOI:10.1177/0956462417744099

Vdovychenko YuP, Abugali Alaa. Algorithm for diagnosis, prevention and treatment of psycho-autonomic and sexual dysfunctions in women with endometriosis. Zdorov’ye zhenshchiny. 2015;5:67-9.

Yarmolinskaya MI, Ailamazyan EK. Genital endometriosis. Various facets of the problem. SPb: Eco-Vector; 2017. 615 р.

Zaporozhan VM, Tatarchuk TF, Kaminskiy VV. National consensus on the management of patients with endometriosis. Reproduktivnaya endokrinologiya. 2015;4:7-12.

Zhuk SI, Nochvina OA, Chechuha SB. Role of sex hormones and growth factors in the genesis of the formation of chronic pain in women of reproductive age. Reproduktivnoye zdorov’ye. Vostochnaya Yevropa. 2016;3(6):341-5.