Відновлення та збереження вагінальної екосистеми у жінок у постменопаузальний період

Основний зміст сторінки статті

Л.В. Гінчицька
О.М. Ласитчук
В.М. Жураківський
І.О. Басюга
Н.Я. Курташ
Л.В. Пахаренко

Анотація

Стаття присвячена проблемі відновлення фізіологічних умов вагінального вмісту із покращенням ступеня чистоти піхви та зниженням атрофічних проявів у пацієнток у постменопаузальний період, що приводить до зменшення рецидивів виникнення вагінальних інфекцій і покращення якості життя жінок у клімактерії. Застосування поєднання низької концентації естріолу та ацидофільних лактобактерій після проведеної основної етіотропної терапії дозволяє відновити екосистему піхви та знизити прояви атрофічного вагініту у менопаузі.
Мета дослідження: збереження і відновлення екосистеми піхви після проведення протизапальної терапії та профілактика виникнення вагінальних розладів у жінок клімактеричного віку; встановлення клінічних ефектів комплексного лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, з подальшим відновленням нормальної флори піхви із застосуванням поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв у менопаузі.
Матеріали та методи. У ході обстеження та лікування пацієнтки були розподілені на дві групи: І група (основна) — 58 жінок з фізіологічною менопаузою, які після проведення комплексного лікування вагініту застосовували поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв (1 раз на день протягом 12 днів, у подальшому — 1 раз на тиждень протягом шести тижнів); ІІ група (порівняльна) — 29 пацієнток, які пройшли лише етіотропну терапію із відсутністю подальшої корекції біоценозу піхви.
Результати. Перший контроль проводили через 3–5 днів після закінчення основної терапії, другий контроль — через два місяці. Після запропонованого нами лікування відсоток жінок з патологічними виділеннями у I групі становив 12% (7), у IІ групі — 66% (19). Вже через два місяці в основній групі відзначали відсутність атрофічних змін піхви у 39 (67,2%) пацієнток, незначні — у 12 (20,7%), помірні — у 6 (10,4%), виражені — лише в 1 (1,7%) жінки та відсутність високої атрофії. У групі порівняння показники залишились без змін.
Заключення. Поєднання низької дози естріолу, ацидофільних лактобактерій та лактози сприяє достатньому заселенню та збереженню здорової флори піхви, а також відновленню фізіологічних властивостей її слизової оболонки у жінок у клімактеричний період. Про це свідчить зворотна динаміка розвитку атрофічнх розладів в основній групі.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Гінчицька, Л., Ласитчук, О., Жураківський, В., Басюга, І., Курташ, Н., & Пахаренко, Л. (2021). Відновлення та збереження вагінальної екосистеми у жінок у постменопаузальний період. Репродуктивне здоров’я жінки, (6), 77–82. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2021.244389
Номер
Розділ
ГІНЕКОЛОГІЯ
Біографії авторів

Л.В. Гінчицька, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Кафедра акушерства та гінекології

О.М. Ласитчук, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Кафедра акушерства та гінекології

В.М. Жураківський, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Кафедра акушерства та гінекології

І.О. Басюга, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Кафедра акушерства та гінекології

Н.Я. Курташ, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Кафедра акушерства та гінекології

Л.В. Пахаренко, Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ

Кафедра акушерства та гінекології

Посилання

Manukhin IB, Taktarov VG, Shmeleva SV. Women’s health in menopause: monograph. M .: Literra; 2010.244 p.

Esefidze ZhT. Clinical picture, diagnosis and treatment of atrophic vaginitis in postmenopausal women. Russian medical journal. 2001; 9 (9): 370-4.

Zaporozhan VM, Ermolenko TO, Lavrinenko GL. Complex treatment of atrophic vaginitis in postmenopausal women. Women’s reproductive health. 2004; 1 (17): 3-5.

Voroshilina EU, Tumbinskaya LV, Donnikov AE, Plotko EE, Khayutin LV. Vaginal biocenosis in terms of PCR. Changes and corrections during pregnancy. Ural Medical Journal. 2010; 3 (68): 108-11.

Emkuzheva DZ, Khadzegova SB. Characteristics of normal vaginal microflora in healthy women of reproductive age. The successes of modern natural science. 2003; 6: 50-1.

Kira EF, Kocherovets VI, Pospelova VV, Khanina GI. The use of eubiotics for the treatment of bacterial vaginosis. Antibiotics and chemotherapy. 1994; 39 (2): 31-4.

Voroshilin EU. Modern possibilities of diagnostics of bacterial vaginosis: study of the quantitative and qualitative composition of microbial communities. Microbiology. 2011; 13: 70-4.

Kira EF. Bacterial vaginosis. M.: Medical Information Agency; 2012. 472 p.

Larsson PG. Bacterial vaginosis. Transmission, role in genital tract infection and pregnancy outcome: an enigma. APMIS. 2005; 113 (4): 233-45.

Kira EF. Clinical picture and diagnosis of bacterial vaginosis. Obstetrics and gynecology. 1994; 2: 32-5.

Mavzyutov AR, Bondarenko KM, Bondarenko VM. Bacterial vaginosis: etiopathogenetic aspects. Journal of Microbiology, Epidemiology and Immunology. 2007; 6: 93-100.

Malanchuk LM, Malanchuk SL, Nebesko TA. Vaginal microbiota: how to restore balance in case of dysbiosis. Woman’s health. 2016; 2 (108): 7-10.

Gopchuk OM., Morozova OV. Strategies for influencing the vaginal biocenosis in women at risk. Women’s health. 2015; 6 (102): 4-6.

Stute P, Nisslein T, Gotte M, Kamischke A, Kiesel L, Klockenbusch W. Effects of black cohosh on estrogen biosynthesis in normal breast tissue in vitro. Maturitas. 2007;57(4):382-91.

Bachmann GA., Notelovitz M, Kelly SJ, Thompson C. Long-term nonhormonal treatment of vaginal dryness. Clinical Practice in Sexuality. 1992;8(8/9);3-8.