Відновлення та збереження вагінальної екосистеми у жінок у постменопаузальний період
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Стаття присвячена проблемі відновлення фізіологічних умов вагінального вмісту із покращенням ступеня чистоти піхви та зниженням атрофічних проявів у пацієнток у постменопаузальний період, що приводить до зменшення рецидивів виникнення вагінальних інфекцій і покращення якості життя жінок у клімактерії. Застосування поєднання низької концентації естріолу та ацидофільних лактобактерій після проведеної основної етіотропної терапії дозволяє відновити екосистему піхви та знизити прояви атрофічного вагініту у менопаузі.
Мета дослідження: збереження і відновлення екосистеми піхви після проведення протизапальної терапії та профілактика виникнення вагінальних розладів у жінок клімактеричного віку; встановлення клінічних ефектів комплексного лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, з подальшим відновленням нормальної флори піхви із застосуванням поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв у менопаузі.
Матеріали та методи. У ході обстеження та лікування пацієнтки були розподілені на дві групи: І група (основна) — 58 жінок з фізіологічною менопаузою, які після проведення комплексного лікування вагініту застосовували поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв (1 раз на день протягом 12 днів, у подальшому — 1 раз на тиждень протягом шести тижнів); ІІ група (порівняльна) — 29 пацієнток, які пройшли лише етіотропну терапію із відсутністю подальшої корекції біоценозу піхви.
Результати. Перший контроль проводили через 3–5 днів після закінчення основної терапії, другий контроль — через два місяці. Після запропонованого нами лікування відсоток жінок з патологічними виділеннями у I групі становив 12% (7), у IІ групі — 66% (19). Вже через два місяці в основній групі відзначали відсутність атрофічних змін піхви у 39 (67,2%) пацієнток, незначні — у 12 (20,7%), помірні — у 6 (10,4%), виражені — лише в 1 (1,7%) жінки та відсутність високої атрофії. У групі порівняння показники залишились без змін.
Заключення. Поєднання низької дози естріолу, ацидофільних лактобактерій та лактози сприяє достатньому заселенню та збереженню здорової флори піхви, а також відновленню фізіологічних властивостей її слизової оболонки у жінок у клімактеричний період. Про це свідчить зворотна динаміка розвитку атрофічнх розладів в основній групі.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Manukhin IB, Taktarov VG, Shmeleva SV. Women’s health in menopause: monograph. M .: Literra; 2010.244 p.
Esefidze ZhT. Clinical picture, diagnosis and treatment of atrophic vaginitis in postmenopausal women. Russian medical journal. 2001; 9 (9): 370-4.
Zaporozhan VM, Ermolenko TO, Lavrinenko GL. Complex treatment of atrophic vaginitis in postmenopausal women. Women’s reproductive health. 2004; 1 (17): 3-5.
Voroshilina EU, Tumbinskaya LV, Donnikov AE, Plotko EE, Khayutin LV. Vaginal biocenosis in terms of PCR. Changes and corrections during pregnancy. Ural Medical Journal. 2010; 3 (68): 108-11.
Emkuzheva DZ, Khadzegova SB. Characteristics of normal vaginal microflora in healthy women of reproductive age. The successes of modern natural science. 2003; 6: 50-1.
Kira EF, Kocherovets VI, Pospelova VV, Khanina GI. The use of eubiotics for the treatment of bacterial vaginosis. Antibiotics and chemotherapy. 1994; 39 (2): 31-4.
Voroshilin EU. Modern possibilities of diagnostics of bacterial vaginosis: study of the quantitative and qualitative composition of microbial communities. Microbiology. 2011; 13: 70-4.
Kira EF. Bacterial vaginosis. M.: Medical Information Agency; 2012. 472 p.
Larsson PG. Bacterial vaginosis. Transmission, role in genital tract infection and pregnancy outcome: an enigma. APMIS. 2005; 113 (4): 233-45.
Kira EF. Clinical picture and diagnosis of bacterial vaginosis. Obstetrics and gynecology. 1994; 2: 32-5.
Mavzyutov AR, Bondarenko KM, Bondarenko VM. Bacterial vaginosis: etiopathogenetic aspects. Journal of Microbiology, Epidemiology and Immunology. 2007; 6: 93-100.
Malanchuk LM, Malanchuk SL, Nebesko TA. Vaginal microbiota: how to restore balance in case of dysbiosis. Woman’s health. 2016; 2 (108): 7-10.
Gopchuk OM., Morozova OV. Strategies for influencing the vaginal biocenosis in women at risk. Women’s health. 2015; 6 (102): 4-6.
Stute P, Nisslein T, Gotte M, Kamischke A, Kiesel L, Klockenbusch W. Effects of black cohosh on estrogen biosynthesis in normal breast tissue in vitro. Maturitas. 2007;57(4):382-91.
Bachmann GA., Notelovitz M, Kelly SJ, Thompson C. Long-term nonhormonal treatment of vaginal dryness. Clinical Practice in Sexuality. 1992;8(8/9);3-8.