Медико-соціальні аспекти у жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення медико-соціальної характеристики жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем на підставі ретроспективного аналізу.
Матеріали та методи. Проведено аналіз медичної документації 314 пацієнток репродуктивного віку із верифікованим діагнозом хронічного тазового болю (ХТБ) на підставі вивчення історій хвороб та амбулаторних карт. Були проаналізовані дані: антропометричні, вік, індекс маси тіла, стосовно місця проживання, гінекологічної патології, тривалості та характеру менструального циклу, супутньої патології, попереднього лікування, тривалості захворювання, інтенсивності болю, шкідливих звичок, кількості вагітностей та пологів, репродуктивних планів та інших методів обстеження.
Результати. Виявлено, що більше третини жінок, які лікувалися з приводу патологій, що спричиняють ХТБ, повторно звертаються по допомогу. Вперше звернулися по допомогу з приводу ХТБ 58% пацієнток, 42% вже отримували лікування ХТБ. У таких хворих частіше спостерігається супутня негінекологічна патологія (48,7%).
Найбільш часто діагностували інтерстиціальний цистит (42%) та синдром подразненого кишечника (34%). Поєднання гінекологічної, урологічної та хірургічної патології відзначено у 22% пацієнток. У хворих із ХТБ виявлено дефіцит вітаміну D (68 % серед 162 пацієнток, яким визначали його рівень) та відзначено суб’єктивно більш виражені больові відчуття.
При цьому привертало на себе увагу відсутність рутинного обстеження функції щитоподібної залози та на вітамін D-статус. У той самий час у жінок, які страждають на ХТБ, значно частіше, ніж у популяції, спостерігається безпліддя (56,4 %), а частота невиношування вагітності у два рази вища, ніж популяційна, з тенденцією до звичного невиношування.
Заключення. У жінок з хронічним тазовим болем частіше спостерігається супутня негінекологічна патологія, безпліддя, невиношування вагітності, дефіцит вітаміну D та суб’єктивно більш виражені больові відчуття. Однак рівень діагностування патології щитоподібної залози та визначення концентрації вітаміну D у таких пацієнток є недостатнім.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Till SR, Wahl HN, As-Sanie S. The role of nonpharmacologic therapies in management of chronic pelvic pain: what to do when surgery fails. Curr Opin Obstet Gynecol. 2017;29(4):231–39.
Gasiewicz N, Romero M. Chronic pelvic pain. In: Schuiling KD, Likis FE. Women’s Gynecologic Health, Third Edition. Jones & Bartlett Learning, LLC, an Ascend Learning Company; 2017, p.711-70.
Rapkin AJ, Nathan L. Pelvic pain and dysmenorrhea. In: Berek J, editors. Berek and Novak’s gynecology. 15th ed. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins. 2012; p. 470–504.
Dubossarska ZM, Hrek LP. Chronic pelvic pain syndrome in gynecological patients, treatment and diagnostic aspects and rehabilitation. Medical prospects. 2012;17(3):77-82.
Zhuk SI, Hordiichuk OA. Interdisciplinary approach to the management of chronic pelvic pain in women. Woman’s health. 2018;6(132):87-91.
Howard F, Yamamoto M. Chronic pelvic pain. In: Bieber E, Sanfilippo J, Horowitz I, Shafi M, editors. Clinical Gynecology. Cambridge: Cambridge University Press; 2015, p. 51-74.
Jarrell JF, Vilos GA, Allaire C, Burgess S, Fortin C, Gerwin R, et al. No. 164-Consensus Guidelines for the Management of Chronic Pelvic Pain. J Obstet Gynecol Can. 2018 Nov;40(11):747-87.
Zhuk SI, Nochvina OA, Kaminskyi AV. Chronic pelvic pain syndrome in the genesis of stress-induced infertility in women of reproductive age. Reproductive endocrinology. 2015;6(26):12-7.
Orazov MR, Bikmaeva YR, Novginov DS, Babaev EI, Aryutin DN. Modern concept of pathogenesis of chronic pelvic pain syndrome induced by adenomyosis. Bulletin of the RUDN University. Series: Medicine. 2016; 2:127-32.
Carey ET, Till SR, As-Sanie S. Pharmacological Management of Chronic Pelvic Pain in Women. Drugs. 2017;77(3):285-301.
American College of Obstetricians and Gynecologists’ Committee on Practice Bulletins—Gynecology. Chronic Pelvic Pain: ACOG Practice Bulletin, Number 218. Obstet Gynecol. 2020;135(3):98-109.
RCOG. Scientific Impact Paper No. 46: Therapies Targeting the Nervous System for Chronic Pelvic Pain Relief. Obstet Gynecol. 2015;17:216.
Martin KR, Reid DM. Is there role for vitamin D in the treatment of chronic pain? Ther Adv Musculoskelet Dis. 2017;9(6):131-5.
Choi JS, Kim HY. Nutritional Treatment: New Strategy for Management of Chronic Pelvic Pain. Kosin Med J. 2013 Jun;28(1):7-12.
Denisova AS, Yarmolinskaya MI. The role of vitamin D in the pathogenesis of genital endometriosis. Journal of Obstetrics and Women’s Diseases. 2017;66(6):81-8.
Santanam N, Kavtaradze N, Murphy A, Dominguez C, Parthasarathy S. Antioxidant supplementation reduces endometriosis-related pelvic pain in humans. Transl Res. 2013;161(3):189-95.
Orazov MR, Radzinskij VE, Khamoshina MB, Barsegyan LK, Marapov DI, Simenel ES, Belov DA, Nizhnik AN. Vitamin D concentration in women with pelvic pain due to ovarian endometriosis. Obstetrics and Gynecology of St. Petersburg. 2017;(4):57-61.
Barsegyan LK, Orazov MR, Dukhin AO, Aryutin DG, Tokaeva ES. Ergocalciferol and pelvic pain associated with ovarian endometriosis. Research’n Practical Medicine Journal. 2018;5(1):19.
Dobrohotova YE, Kalimatova DM. The effect of vitamin D on endometriosis. Pharmateca. 2018;6(359): 84–8.
Qiu Y, Yuan S, Wang H. Vitamin D status in endometriosis: a systematic review and meta-analysis. Arch Gynecol Obstet. 2020 Jul;302(1):141-52.
Chu J, Gallos I, Tobias A, Tan B, Eapen A, Coomarasamy A. Vitamin D and assisted reproductive treatment outcome: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod. 2018 Jan 1;33(1):65-80.
Iliuta F, Pijoan JI, Lainz L, Exposito A, Matorras R. Women’s vitamin D levels and IVF results: a systematic review of the literature and meta-analysis, considering three categories of vitamin status (replete, insufficient and deficient). Hum Fertil (Camb). 2020 Aug;14:1-19.
Odarushchenko OI. A Application of biofeedback in psychological rehabilitation of women with chronic pelvic pain. Arbat readings. Collection of scientific papers of the scientific and practical conference. 2020;1:78-83.
Anglin RE, Samaan Z, Walter SD, McDonald SD. Vitamin D deficiency and depression in adults: systematic review and meta-analysis. Br J Psychiatry. 2013 Feb;202:100-7.