Стратегія «рatient blood management» у вагітних з ризиком масивних акушерських кровотеч
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: визначення ефективності лікування анемії за допомогою препарату заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу у вагітних з патологічною плацентацією як першого етапу «рatient blood management» перед оперативним розродженням.
Матеріали та методи. Серед обстежених 86 вагітних з патологією плацентації у 58 (70,7%) діагностовано анемію. Тяжку анемію з рівнем гемоглобіну <70 г/л діагностовано у 13 (22,4%) жінок, середнього ступеня з рівнем гемоглобіну <90 г/л — у 19 (32,8%), легку (гемоглобін <105 г/л) — у 26 (44,8%) вагітних.
До першої групи увійшли 18 (31,1%) жінок з передлежанням плаценти з періодичними крововтратами під час вагітності, до другої групи — 40 (68,9%) вагітних з інвазивною плацентою. Термін вагітності у всіх жінок становив 33+6 тижнів. Лікування анемії середнього та тяжкого ступенів проводили шляхом внутрішньовенного призначення препарату заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу 3 рази на тиждень (5–7 ін’єкцій).
Результати. Тридцять вісім (95%) вагітних другої групи та 7 (38,8%) вагітних першої групи мали рубець на матці. Анемію тяжкого ступеня діагностували у 2 (11,1%) вагітних з передлежанням плаценти та у 2,4 разу частіше у вагітних з інвазивною плацентою — 11 (27,5%). Анемію середнього ступеня виявлено у 4 (22,2%) жінок першої групи та у 15 (37,5%) — у другій групі.
У вагітних з тяжкою анемією після 5–7 ін’єкцій препарату заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу достовірно підвищився рівень гемоглобіну — з 65±3,5 до 95±5,2 г/л, збільшилась кількість еритроцитів — з 1,8±0,05 до 2,8±0,02×1012/л, підвищився вміст сироваткового заліза у 2 рази, рівень феритину підвищився з 11,5±0,3 до 19,6 мкг/л та знизився вміст трансферину. Для вагітних з анемією середнього ступеня достатньо було 3–5 ін’єкцій препарату для нормалізації показників.
Заключення. Своєчасна діагностика залізодефіцитної анемії у вагітних з патологією плацентації є важливим засобом попередження масивної крововтрати та зменшення кількості гемотрансфузій як першого етапу стратегії «patient blood management».
Внутрішньовенний препарат заліза (ІІІ) гідроксид сахарозний комплекс продемонстрував високу клінічну ефективність при лікуванні залізодефіцитної анемії середнього та тяжкого ступенів у вагітних з патологією плацентації і може бути рекомендований для широкого впровадження у практичну медицину.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Chen-ning Liu, Fu-bing Yu, Yun-zhe Xu at al. Prevalence and risk factors of severe postpartum hemorrhage: a retrospective cohort study. BMC Pregnancy and Childbirth.2021;21:332.
Jahnavi Daru, Javier Zamora, Borja M Fernández-Félix at al. Risk of maternal mortality in women with severe anaemia during pregnancy and post partum: a multilevel analysis. Lancet. 2018; 6(5):548-54.
Daniel Surbek 1, Yvan Vial 2, Thierry Girard 3, Christian Breymann at al. Patient blood management (PBM) in pregnancy and childbirth: literature review and expert opinion. Review Arch Gynecol Obstet. 2020 Feb;301(2):627-641. DOI: 10.1007/s00404-019-05374-8
Jarmila A. Zdanowicz Daniel Surbek. Patient blood management in obstetrics – Review. Transfusion and Apheresis ScienceTransfusion and Apheresis Science. 2019 Aug; 58(4):412-5.
American College of Obstetricians and Gynecologists, Society for Maternal-Fetal Medicine. Obstetric Care Consensus No. 7: Placenta Accreta Spectrum. Obstet Gynecol. 2018; 132:e259.
Collins SL, Alemdar B, van Beekhuizen HJ, et al. Evidence-based guidelines for the management of abnormally invasive placenta: recommendations from the International Society for Abnormally Invasive Placenta. Am J Obstet Gynecol. 2019; 220:511.
Schwickert A, van Beekhuizen HJ, Bertholdt C, et al. Association of peripartum management and high maternal blood loss at cesarean delivery for placenta accreta spectrum (PAS): A multinational database study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2021; 100 Suppl 1:29.
Sangeetha Nagenthiran, Mausumi Ghosh, Maheswari Srinivasan. Anaemia – a prevalent risk factor for post-partum haemorrhage. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology.2016;206:83. DOI:https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2016.07.225
Harrison RK, Lauhon SR, Colvin ZA, McIntosh JJ. Maternal Anemia and Severe Maternal Morbidity in a United States Cohort. Am J Obstet Gynecol MFM. 2021; 3(5):100395.
Moshood O. Omotayo, Ajibola I. Abioye, Moshood Kuyebi at al. Prenatal anemia and postpartum hemorrhage risk: A systematic review and meta-analysis. Journal of Obstetrics and First published: 17 May 2021. Available from: https://doi.org/10.1111/jog.14834
Markova V, Norgaard A, Jørgensen KJ, Langhoff-Roos J. Treatment for women with postpartum iron deficiency anaemia. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2015; Issue 8: CD010861. DOI: 10.1002/14651858.CD010861.pub2
Pavord S, Daru J, Prasannan N, et al. UK guidelines on the management of iron deficiency in pregnancy. Br J Haematol. 2020; 188:819.
Hye Won Shin, Doo Yeon Go, Suk Woo Lee al. Comparative efficacy and safety of intravenous ferric carboxymaltose and iron sucrose for iron deficiency anemia in obstetric and gynecologic patients: A systematic review and meta-analysis. Meta-Analysis Medicine (Baltimore). 2021 May 21;100(20):e24571. DOI: 10.1097/MD.0000000000024571