Причини і клініка дуже ранніх передчасних пологів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: визначення факторів ризику, причин і клінічних особливостей дуже ранніх передчасних пологів.
Матеріали та методи. У ході дослідження проаналізовано дані анамнезу, перебіг вагітності, пологів і перинатальні наслідки у 166 жінок репродуктивного віку з дуже ранніми передчасними пологами у термінах 22–27 тиж гестації. Факт пологів у цих термінах вагітності — основний критерій включення.
Пацієнток розподілено на дві групи залежно від критеріїв живонародженості: 1-а група — 79 жінок, пологи у яких розцінювали як пізній викидень (ретроспективне дослідження); 2-а група — 87 жінок, у яких пологи відбулися як дуже ранні передчасні (проспективне дослідження). Критерії виключення: вроджені вади розвитку плода.
Пацієнткам обох груп проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження.
Результати. Основними факторами ризику розвитку дуже ранніх передчасних пологів виявились урогенітальні інфекції (83,7 % і 78,9 % у 1-й і 2-й групах відповідно). Майже у половини обстежуваних виявлено поєднання збудників (45 % — у 1-й групі, 44 % — у 2-й групі). Пацієнтки обох груп мали обтяжений загальний і акушерський анамнез, зокрема, значну частоту запальних процесів статевих органів (50,0 % — у 1-й групі та 59,2 % — у 2-й групі), оперативних втручань (50,0 % та 59,2 % відповідно), а також гормональних порушень і зумовлених ними захворювань (дисфункція яєчників — 27,8 % та 27,6 %, міома матки — 16,4 % та 17,2 %, кісти яєчників — по 11,4 % в обох групах). Хронічні вогнища інфекцій в анамнезі мали 35,4 % пацієнток 1-ї групи та 28,7 % — 2-ї групи, патологію сечовидільної системи — 30,3 % та 28,7 % відповідно, травного тракту — 24 % та 22,98 %, гіпертонічну хворобу — 32,9 % та 31 %.
Основними ускладненнями гестації у вагітних обох груп у ІІ триместрі стали загроза переривання вагітності (43 % і 30 % відповідно) і дисфункція фетоплацентарного комплексу (22,7 % і 21,8 %). Це стало причиною затримки розвитку плода в обох групах обстежуваних — у 66 % і 63 % новонароджених відповідно.
Заключення. Аналіз загального і акушерського анамнезу, наявність інфекційного фактора у поєднанні з екстрагенітальною патологією підтверджують поліетіологічність причин, які призводять до дуже ранніх передчасних пологів.
Ураховуючи основні фактори ризику передчасного розродження, необхідні ретельне обстеження на урогенітальні інфекції жінок ще на етапі прегравідарної підготовки та під час вагітності з подальшим лікуванням і відновленням нормального біоценозу піхви, а також дослідження функції фетоплацентарної системи, починаючи з ранніх термінів вагітності.
Профілактичні заходи і своєчасне лікування фетоплацентарних порушень сприятиме пролонгуванню вагітності до більших термінів гестації, що є оптимальним способом покращення перинатальних результатів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Lakatosh VP, Naritnik TT, Bila VV et al.. Preterm birth: rubbing and passing realities. Woman’s health. 2014;7(93):10–8.
Blencowe H, Cousens S, Oestergaard MZ et al.. National, regional, and worldwide estimates of preterm birth rates in the year 2010 with time trends since 1990 for selected countries: a systematic analysis and implications. Lancet. 2012;9;379(9832):2162–72.
Savelyeva GM, Shalina RI, Kurtser MA et al.. Preterm birth as the most important problem of modern obstetrics. Obstetrics and gynecology. 2012;2(8):4–10.
Pirogova VI, Shurpyak SO, Oshurkevich OE. Ways to optimize the diagnosis of the threat of preterm birth. Medical aspects of women’s health. 2011;7(47):18–24.
Golyanovsky OV [editor], Leush SS, Romanenko TG, Gerasimova TV et al. Management of childbirth and delivery. Book 1. Textbook. K.: Mercury-Podillya; 2016. 272 р.
Shunko EE, Konchakovskaya TV. Respiratory distress syndrome of the newborn: problems and prospects of prevention and treatment from the standpoint of evidence-based medicine. The art of healing. 2005;2:50–3.
Likhachev VK. Infections and inflammatory diseases in obstetrics and gynecology. K.: LAT & company; 2019.185 р.
Dyak KV, Yuzko OM. Causal factors of preterm birth (A new look at the problem). Neonatology, surgery and perinatal medicine. 2017;1(23):62–9.