Симптомний ендометріоз у жінок фертильного віку через призму аутоімунізації до харчових алергенів Огляд літератури
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті наведений систематичний огляд наукових публікацій, посібників та рекомендацій за останні 10 років, які присвячені проблемі ендометріозу. Проведено систематизацію інформації стосовно етіопатогенетичних механізмів розвитку патології та даних мультидисциплінарного аналізу значення розладів вуглеводного обміну та харчових непереносимостей у перебігу симптомного ендометріозу.
Ендометріоз є однією з найпоширеніших доброякісних гінекологічних проліферативних патологій у жінок в усьому світі. Вивчаючи структуру захворюваності на симптомний ендометріоз, було виявлено більш високу частоту порушень вуглеводного обміну та харчової непереносимості у цій групі пацієнток. Захворюваність на ендометріоз, поширеність порушень вуглеводного обміну та аутоімунізації демонструють суттєву тенденцію до почастішання та «помолодшання», що, безсумнівно, є наслідком нераціонального харчування та способу життя, надмірного споживання вуглеводних продуктів, соціальних особливостей життя сучасної жінки.
Згідно із сучасними науковими даними, порушення метаболізму вуглеводів асоційовані із аутоімунізацією та імунною дисфункцією. На підставі аналізу даних літератури та результатів власних ретроспективних спостережень виявлено роль порушень вуглеводного обміну та аутоімунізації харчовими алергенами (глютен, фруктоза, лактоза) у маніфестації та прогресуванні симптомного ендометріозу. Через порушення взаємодії між ендокринною та імунною вісями регуляції жіночої репродуктивної системи внаслідок систематичної аутоімунізації певними агресивними харчовими компонентами, які можуть бути ендокринними дезрапторами та вторинними нейроендокринними месенджерами, у жінок із наявністю харчових непереносимостей і порушень вуглеводного обміну спостерігаються більш тяжкий перебіг ендометріозу, більш високі метаболічні ризики та нижча якість життя загалом.
Нормалізація вуглеводного обміну шляхом застосування елімінаційної дієти із виключенням продуктів-дезрапторів є темою даної статті та напрямком пошуку ефективного і прийнятного для пацієнток алгоритму лікування ендометріозу.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ashhari S. Endometriosis: Perspective, lights, and shadows of etiology. FertilSteril. 2017: 1340-6.
Hardner D., D. Shobek. Basic and clinical endocrinology. Moskva: Binom. 2020;17,38,256-78,412-30.
Linhli Dzhanh et al. Inflammation and endometriosis. Front Biosci (Landmark Ed.). 2016.
Marzhali M., Kapozzolo T.Role of Gluten-Free Diet in the Management of Chronic Pelvic Pain of Deep Infiltrativy Endometriosis. Min Invasive Gynecol. 2015 Nov-Dec; 22 (6S): S51-S52.
Mekhedintu Ts., Antonovitsi M.Dzh. Endometriosis still a challenge. Med Life. 2014 Sep 15; 7 (3): 349-57.
Simons K. et al. The Immunopathofisiology of Endometriosis. Trends Mol. Med. 2018.
Tao Chanh et al. The link between immunity, autoimmunity and endometriosis: a literature update. AutoimmunRew. 2018 Oct.
Kanzaki M., Nakajima T., Yoshimura T. Immunological aspects of endometriosis. Clin Med. 2011: 59 (Suppl.1): 44-7.
Matarese G., De Placido G., Nikas Y., Aluiggi C. Pathogenesis of endometriosis: natural immunity dysfunction or autoimmune disease. Trends Mol. Med. 2013:76:223-31.
McLaren J. Vascular endothelial growth factor and endometriotic angiogenesis. Hum Reprod Update. 2010: 6:44-55.
Nothnick WB. Treating endometriosis as an autoimmune disease. // FertilSteril. 2001; 76: 223-31.
Sidell N., Han SW and Parthasarathy S. Regulation and modulation of abnormal immune responses in endometriosis. NY Acad Sci. 2012; 955: 159-73, 396-406.