Лейоміома матки: сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
За даними ВООЗ, вивчення неопластичних процесів матки залишається одним з важливих та актуальних напрямків сучасної гінекології. Лейоміома матки за частотою є однією із найбільш поширених пухлин жіночої репродуктивної системи. Згідно з останніми даними, у кожної 4–5-ї жінки у світі діагностують лейоміому матки, частота якої у жінок віком до 35 років сягає 50%, а за даними автопсії – приблизно 80%.
У статті представлений огляд наукових публікацій останніх років, які присвячені вивченню проблеми лейоміоми матки – актуальність, причини та механізми виникнення, наведена класифікація, клінічні прояви, сучасна діагностика і тактика ведення.
Етіологічних чинників виникнення лейоміоми матки існує багато, єдиної теорії виникнення захворювання немає. Серед патогенетичних факторів виникнення лейоміоми виділяють гормональні порушення, генетичні компоненти, інфекції, травми.
Є декілька класифікацій лейоміоми матки. Найбільш поширена класифікація, запропонована International Federation of Gynecology and Obstetrics, у якій сформульовано типи лейоматозних вузлів залежно від їхньої локалізації щодо порожнини матки та міометрія.
Клінічні прояви міоми матки варіюють від безсимптомного перебігу до больового і геморагічного синдромів, симптомів здавлення прилеглих органів, розвитку маткових кровотеч, які призводять до тяжкої анемії. Характер клінічних проявів значно залежить від розташування вузлів лейоміоми тіла матки відносно порожнини матки (субмукозні, інтрамуральні, субсерозні), а також від їхньої кількості, розмірів та кровопостачання.
Сучасна діагностика лейоміоми базується на даних анамнезу, бімануального гінекологічного огляду, ультразвукового дослідження, а у деяких випадках – магнітно-резонансної та комп’ютерної томографії, гістеро- та лапароскопії.
На сьогодні основними методами лікування лейоміоми матки є консервативні (медикаментозні), хірургічні (оперативні) та радіологічні (емболізація маткових артерій, сфокусована ультразвукова абляція під контролем магнітно-резонансної томографії).
Окрім наведення сучасних аспектів клініки, діагностики та лікування лейоміоми матки, у статті підкреслено важливість профілактичних заходів щодо зниження частоти цієї гінекологічної патології.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Donnez J, Dolmans M: Uterine fibroid management: from the present to the future. Hum Reprod Update. 2016;22(6):665–86. DOI: 10.1093/humupd/dmw023
Croce S, Ribeiro A, Brulard C, et al. Uterine smooth muscle tumor analysis by comparative genomic hybridization: a useful diagnostic tool in challenging lesions. Mod Pathol. 2015;28(7):1001–10. DOI: 10.1038/modpathol.2015.3
Laparoscopic studies of fibroid phases, interstitial ischemia, inanosis, and reclamation. Obstet Gynecol Int. 2013;2013:528376. DOI: 10.1155/2013/528376
Protic O, Toti P, Islam MS, et al. Possible involvement of inflammatory/reparative processes in the development of uterine fibroids. Cell Tissue Res. 2016;364(2):415–27. DOI: 10.1007/s00441-015-2324-3
Mäkinen N, Kämpjärvi K, Frizzell N, et al. Characterization of MED12, HMGA2, and FH alterations reveals molecular variability in uterine smooth muscle tumors. Mol Cancer. 2017;16(1):101. DOI: 10.1186/s12943-017-0672-1
Commandeur AE, Styer AK, Teixeira JM: Epidemiological and genetic clues for molecular mechanisms involved in uterine leiomyoma development and growth. Hum Reprod Update. 2015;21(5):593–615. DOI: 10.1093/humupd/dmv030
Markowski DN, Helmke BM, Bartnitzke S, et al. Uterine fibroids: do we deal with more than one disease? Int J Gynecol Pathol. 2014;33(6):568–72. DOI: 10.1097/PGP.0000000000000096
Bojahr B, De Wilde RL, Tchartchian G: Malignancy rate of 10,731 uteri morcellated during laparoscopic supracervical hysterectomy (LASH). Arch Gynecol Obstet. 2015;292(3):665–72. DOI: 10.1007/s00404-015-3696-z
Dariushnia SR, Nikolic B, Stokes LS, et al. Quality improvement guidelines for uterine artery embolization for symptomatic leiomyomata. J Vasc Interv Radiol. 2014;25(11):1737–47.
Zupi E, Centini G, Sabbioni L, et al. Nonsurgical Alternatives for Uterine Fibroids. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2016;34:122–31. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2015.11.013
Moroni RM, Martins WP, Ferriani RA, et al. Add-back therapy with GnRH analogues for uterine fibroids. Cochrane Database Syst Rev. 2015; (3):CD010854. DOI: 10.1002/14651858.CD010854.pub2
Donnez J, Tatarchuk TF, Bouchard P, et al. Ulipristal acetate versus placebo for fibroid treatment before surgery. N Engl J Med. 2012;366(5):409–20. DOI: 10.1056/NEJMoa1103182
Schütt B, Kaiser A, Schultze-Mosgau MH, et al. Pharmacodynamics and safety of the novel selective progesterone receptor modulator vilaprisan: a double-blind, randomized, placebo-controlled phase 1 trial in healthy women. Hum Reprod. 2016;31(8):1703–12. DOI: 10.1093/humrep/dew140
Courtoy GE, Donnez J, Marbaix E, et al. In vivo mechanisms of uterine myoma volume reduction with ulipristal acetate treatment. Fertil Steril. 2015;104(2):426–34.e1. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2015.04.025
Fauser BC, Donnez J, Bouchard P, et al. Safety after extended repeated use of ulipristal acetate for uterine fibroids. PLoS One. 2017;12(3):e0173523. DOI: 10.1371/journal.pone.0173523
Li Z,Maeda D,Kudo-Asabe Y,Tamura D,Nanjo H,Hayashi A,Ikemura M,Fukayama M,Goto A, MED12 is frequently mutated in ovarian and other adnexal leiomyomas. Human pathology. 2018 Nov.
Ghosh S,Naftalin J,Imrie R,Hoo WL. Natural History of Uterine Fibroids: A Radiological Perspective. Current obstetrics and gynecology reports. 2018.
Simon JA,Catherino W, Segars JH,Blakesley RE,Chan A,Sniukiene V,Al-Hendy A., Ulipristal Acetate for Treatment of Symptomatic Uterine Leiomyomas: A Randomized Controlled Trial. Obstetrics and gynecology. 2018 Mar.
Stewart EA, Cookson CL, Gandolfo RA, Schulze-Rath R. Epidemiology of uterine fibroids: A systematic review. BJOG. 2017;124:1501–12.
Moravek MB, Yin P, Ono M, et al. Ovarian steroids, stem cells and uterine leiomyoma: Therapeutic implications. Hum Reprod Update. 2014;21:1–12.
Laughlin-Tommaso SK, Stewart EA. Moving toward individualized medicine for uterine leiomyomas. Obstet Gynecol. 2018;132: 961–71.
Sohn GS, Cho S, Kim YM, et al. Current medical treatment of uterine fibroids. Obstet Gynecol Sci. 2018;61:192–201.
Murji A, Whitaker L, Chow TL, Sobel ML. Selective progesterone receptor modulators (SPRMs) for uterine fibroids. Cochrane Database Syst Rev. 2017;(4):CD010770
Boyd C. Unusual morphological features of uterine leiomyomas treated with progestogens. Journal of clinical pathology. 2011;64(6):485–9.
Duhan N. Uterine myomas revisited. European journal of obstetrics, gynecology and reproductive biology. 2010;152(2):119–25.
Fernandez H. Update of myoma management-introduction. Journal de gynécologie, obstétrique et biologie de la reproduction. 2011;40(8):856.
Miadenovic-Mihailivic A., Miadenovic-Bogdanovic Z., Mitrovic P. et al. Immunocytochemical characteristics of submucosal uterine myomas. Vojnosanitetski pregled. 2010;67(12):977–82.
Katenkamp D. Histological classification of soft tissue tumors and staging according to the TNM system. Der Pathologe. 2011;32(1):8–13.
Kim J.J. The role of progesterone signaling in the pathogenesis of uterine leiomyoma. Molecular and cellular endocrinology. 2012;358(2):223–31.
Amerigo J., Amerigo-Gongora M., Gimenez-Pizarro A. et al. Leiomyo-adenomatoid tumor of the uterus: a distinct morphological entity? Archivos de ginecología y obstetricia. 2010;282(4):451–4.
De Bruijn AM, Ankum WM, Reekers JA, et al. Uterine artery embolization vs. hysterectomy in the treatment of symptomatic uterine fibroids: 10-year outcomes from the randomized EMMY trial. Am J Obstet Gynecol. 2016;215:745.e1–745.e12.
Sandberg EM, Tummers FHMP, Cohen SL, van den Haak L, Dekkers OM, Jansen FW. Reintervention risk and quality of life outcomes after uterine-sparing interventions for fibroids: A systematic review and meta-analysis. Fertil Steril. 2018;109:698–707.
Kotani Y, Tobiume T, Fujishima R, et al. Recurrence of uterine myoma after myomectomy: Open myomectomy versus laparoscopic myomectomy. J Obstet Gynaecol Res. 2018;44:298–302.
Havryliuk Y, Setton R, Carlow JJ, Shaktman BD. Symptomatic fibroid management: Systematic review of the literature. JSLS. 2017;21:e2017. 00041
Munro MG. Endometrial ablation. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;46:120–39.
Stewart EA, Lytle BL, Thomas L, et al. The comparing options for management: patient-centered results for uterine fibroids (COMPARE-UF) registry: rationale and design. Am J Obstet Gynecol. 2018;219:95. e1–95.e10
Murji A, Whitaker L, Chow TL, Sobel ML. Selective progesterone receptor modulators (SPRMs) for uterine fibroids. Cochrane Database Syst Rev. 2017;(4):CD010770.