Особливості мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: визначення особливостей мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки (ЛМ).
Матеріали та методи. Досліджено мікробіоценоз статевих шляхів та імунологічний гомеостаз у 308 жінок з ЛМ віком 23–49 років. До контрольної групи увійшли 30 здорових жінок віком 24–37 років.
Результати. У жінок репродуктивного віку розвиток ЛМ асоціюється зі значним порушенням мікроекології статевих органів, наявністю неспецифічного вагініту та бактеріального вагінозу, підвищенням частоти та концентрації патогенної флори (стафілококів та стрептококів з гемолітичними властивостями, ентеробактерій), ІПСШ у формі дво-трикомпонентних асоціацій на тлі відсутності або зниження концентрації захисної мікрофлори.
Вивчення особливостей функціонування імунної системи на локальному рівні за наявності ЛМ свідчить про односпрямовані порушення у стані локального імунітету та зміни протективної функції цервікального слизу в обстежених жінок. Так, за умов наявності ЛМ відзначається суттєва активація місцевих імунологічних факторів, що засвідчується достовірним підвищенням концентрації IgG, IgА та появою IgМ у цервікальному слизі у 27,5–32,5 % жінок з ЛМ.
Разом із цим відзначали пригнічення фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів, що проявлялось достовірним зниженням показників активності та інтенсивності фагоцитозу, зі зменшенням їхнього функціонального резерву за результатами НСТ-тесту. Це створює умови для внутрішньоклітинного персистування інфекції, активації та персистенції запального процесу, а відтак – і прогресування захворювання.
Заключення. Отримані дані інформують про порушення мікроекології статевих органів та напруження процесів імуногенезу у жінок із лейоміомою матки. Це свідчить про те, що запальний процес у статевих органах є однім із значущих чинників, які призводять до виникнення та прогресування лейоміоми матки.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Shapovalova A.I. Leiomyoma of the uterus and reproduction. Journal of Obstetrics and Women’s Diseases. 2019; 68 (1): 93-101.
Badmaeva S.Zh., Tskhai V.B., Grigoryan E.S., Polstyanaya G.N. Uterine fibroids: modern aspects of etiology and pathogenesis (literature review). Mother and child in Kuzbass. 2019; 1 (76): 1-6.
Adamyan L.V., Andreeva E.N., Artymuk N.V., Belotserkovtseva L.D., Bezhenar VF, Gevorkyan M.A., Glukhov E.Yu. et al. Myoma of the uterus: diagnosis, treatment and rehabilitation (clinical guidelines),. Moscow: Scientific Center for Obstetrics, Gynecology and Perinatology named after Academician V. I. Kulakov; 2015. 100 s.
Kondratovich L.M. A modern view at the etiology, pathogenesis and treatment of uterine fibroids. Russian medical journal. 2014; 5:36-40.
Sozen I., Arici A. Interactions of cytokines, growth factors, and the extracellular matrix in the cellular biology of uterine leiomyoma. Fertil. Steril. 2002; 78: 1-12.
Yavorsky P.V. Features of the immune response in the development of uterine leiomyoma on the background of obesity. Taurian Medical and Biological Bulletin. 2012; 15 (2), part 1 (58): 3.
Sotnikova N.Yu., Malyshkina A.I., Posiseeva L.V., Antsiferova Yu.S., Suvorkina E.E., Arevadze I.E. Immunological markers of uterine fibroid growth rate. Medical immunology. 2002; 3-4: 283-84.
Antsiferova Y.S., Sotnikova N.Y., Posiseeva L.V., Shor A.L. Changes in the T-helper cytokine profile and in lymphocyte activation at the systemic and local levels in women with endometriosis. Fertil Steril. 2005; 84 (6): 1705-11.