Комбіновані препарати у локальній терапії інфекційних вульвовагінітів – пріоритетний напрямок сьогодення
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Однією з ключових і стратегічно важливих проблем сучасної гінекології як у всьому світі, так і в Україні є інфекційно-запальні захворювання (ІЗЗ) нижнього відділу статевого тракту: за різними оцінками, ще у 90-і роки минулого століття цей діагноз був встановлений у близько 40% пацієнток гінекологічних стаціонарів. За перше десятиліття ХХI століття показник захворюваності ІЗЗ статевих органів у пацієнток 18–24 років у 1,4 разу, а у 25–29-річних – у 1,8 разу. Одночасно збільшилися витрати на діагностику та лікування, які досягають 50–60% від усіх витрат на надання гінекологічної допомоги населенню [1–3].
У структурі гінекологічної захворюваності показник кількості пацієнток з ІЗЗ статевої сфери продовжує займати лідируючі позиції за частотою у популяції, становлячи 60,4–65,0%, проте відомості різних авторів щодо їхньої істинної поширеності вельми суперечливі [5–7]. Так, за даними матеріалів 33-го Європейського конгресу Міжнародного союзу з боротьби з інфекціями, що передаються статевим шляхом (International Union against for Sexually Transmitted Infections – IUSTI-Europe), бактеріальний вагіноз (БВ) діагностують у 12–80% жінок, вульвовагінальний кандидоз – ВВК) (хоча б один епізод у житті) – у 75%, аеробний вагініт (АВ) – у 15–25% [8]. На думку інших авторів, поширеність БВ становить 24–30%, ВВК – 9,7–11,7%, неспецифічного (аеробного) вагініту – 5,0–23,7%
Комбіновані препарати Нео-Пенотран® Форте і Гайномакс володіють високим профілем безпеки, який зумовлений унікальними особливостями фармакокінетики і фармакодинаміки їхніх складових. Це визначає переваги у швидкості бактерицидної дії перед іншими антибактеріальними і антимікотичними засобами. Дані препарати мають високу ефективність при локальному лікуванні БВ і вульвовагінальних інфекцій, яка досягає при окремих нозологіях 98,5%.
Ефективність та безпечність застосування препаратів Нео-Пенотран® Форте і Гайномакс у лікуванні інфекцій жіночої статевої сфери слугували підставою для включення їх у стандартні схеми лікування згідно з показаннями, а їхнє використання регламентовано нормативними документами МОЗ України.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Gychka N.M., Shcherba E.A., Lastovetskaia L.D. Inflammatory diseases of the pelvic organs: modern ideas about the etiology, principles of diagnosis and treatment. Woman’s health. 2020;2(148):7-14. 10.15574/HW.2020.148.7
Vovk I.B., Kornatska A.H., Trokhymovych O.V. Early reproductive losses: the role of infectious and inflammatory diseases. Medical aspects of women’s health. 2017;1(105):11-7.
Kosei N.V. Modern principles of treatment of inflammatory diseases of the female genital organs. Reproductive endocrinology. 2013;1(9):78-85.
Ivanova M.A., Romanova O.V., Liutsko V.V., Vorobev M.V. The prevalence of sexually transmitted infections, depending on the social status of the population. Problems of social hygiene, health care and medical history. 2018;26(2):103-6.
Dikke G.B. Pathological vaginal discharge: diagnosis and treatment. Doctor.Ru. 2018;6(150):26-9.
Tiutiunnik V.L., Veresova A.A., Sirotkina E.A., Kan N.E. Inflammatory diseases of the pelvic organs: basic principles of therapy. Medical advice. 2018;12:160-3.
Eisinger RW, Erbelding E, Fauci AS. Refocusing Research on Sexually Transmitted Infections. J Infect Dis. 2020;222(9):1432-34.
Krakhotkin D.V. 33rd European Congress of the International Union Against Sexually Transmitted Infections (IUSTI-Europe): A Urologist’s Perspective. Urology Bulletin. 2019;7(4):69-76.
Pestrikova T.IU., Iurasov I.V., Iurasova E.A. Inflammatory diseases of the pelvic organs: current trends in diagnosis and therapy (literature review). Gynecology. 2018;20(6):35-41.
Coudray MS, Madhivanan P. Bacterial vaginosis-A brief synopsis of the literature. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2020;245:143-8.
Montalto GJ. Sexually Transmitted Infections: Prevention, Diagnosis, and Treatment in Primary Care. Pediatr Ann. 2019;48(9):e370-e375.
Alessio C, Nyirjesy P. Management of Resistant Trichomoniasis. Curr Infect Dis Rep. 2019;21(9):31.
Kissinger P, Muzny CA. Treatment recommendations for trichomoniasis in women. Lancet Infect Dis. 2019;19(1):20-1.
Meites E, Gaydos CA, Hobbs MM, Kissinger P, Nyirjesy P, Schwebke JR, et al. A Review of Evidence-Based Care of Symptomatic Trichomoniasis and Asymptomatic Trichomonas vaginalis Infections. Clin Infect Dis. 2015;61 Suppl 8(Suppl 8):S837-48.
Unanian A.L., Kossovich Iu.M. Modern approaches to the treatment of patients with chronic endometritis. Archives of Obstetrics and Gynecology. V.F.Snegireva. 2016;3(3):141-8.
Fichorova RN, Morrison CS, Chen PL, Yamamoto HS, Govender Y, Junaid D, et al. Aberrant cervical innate immunity predicts onset of dysbiosis and sexually transmitted infections in women of reproductive age. PLoS One. 2020;15(1):e0224359.
Dikke G.B. Polymicrobial associations in the etiology of inflammatory diseases of the genital organs in women. obstetrics and gynecolog. 2017;6:151-8.
Mamchur V.I., Dronov S.N. Terzhinan through the eyes of a pharmacologist: an innovative approach to the treatment of vaginitis of various origins. Medical aspects of a woman’s health. 2015;9(95):50-7.
Savicheva A.M., Spasibova E.V. The effect of the combined preparation Terzhinan® on microorganisms isolated from the urogenital tract of women. In vitro experience. Journal of Obstetrics and Women’s Diseases. 2017;66(5):21-6.
Radzinskii V.E., Ordiiants I.M., Pobedinskaia O.S., Zykov E.V. Experience of using the drug Polygynax in the treatment of vulvovaginitis caused by aerobic and mixed microflora. Woman’s health. 2016;10(116):45-8.
Bardova K.O. Possible ways to correct disorders in nonspecific vulvovaginitis. Clinical immunology. Allergology. Infectology. 2016;7(96):23-6.
Khomiak N.V., Mamchur V.I. Vaginitis: Possibilities and Benefits of Combined Local Therapy. Medical aspects of women’s health. 2019;4/5:46-53.
Potapov V.A. Local therapy is a modern trend in the treatment of vaginal infections. Репродуктивна ендокринологія. 2016;5(31):68-72.
Khrianin A.A., Knorring G.Iu. Modern concepts of bacterial vaginosis. Gynecology. 2021;23(1):37-42.
Coleman JS, Gaydos CA. Molecular Diagnosis of Bacterial Vaginosis: an Update. J Clin Microbiol. 2018;56(9):e00342-18.
Muzny CA, Schwebke JR. Gardnerella vaginalis: Still a Prime Suspect in the Pathogenesis of Bacterial Vaginosis. Curr Infect Dis Rep. 2013;15(2):130-5.
Patterson JL, Stull-Lane A, Girerd PH, Jefferson KK. Analysis of adherence, biofilm formation and cytotoxicity suggests a greater virulence potential of Gardnerella vaginalis relative to other bacterial-vaginosis-associated anaerobes. Microbiology (Reading). 2010;156(Pt 2):392-9.
Berezovskaia E.S., Makarov I.O., Gomberg M.A., Borovkova E.I., Chulkova E.A., Arakelian L.A. Biofilms for bacterial vaginosis. Obstetrics, gynecology and reproduction. 2013;2:34-6.
Swidsinski A, Doerffel Y, Loening-Baucke V, Swidsinski S, Verstraelen H, Vaneechoutte M, Lemm V, Schilling J, Mendling W. Gardnerella biofilm involves females and males and is transmitted sexually. Gynecol Obstet Invest. 2010;70(4):256-63.
Wang C, Fan A, Li H, Yan Y, Qi W, Wang Y, Han C, Xue F. Vaginal bacterial profiles of aerobic vaginitis: a case-control study. Diagn Microbiol Infect Dis. 2020;96(4):114981.
Sonthalia S, Aggarwal P, Das S, Sharma P, Sharma R, Singh S. Aerobic vaginitis - An underdiagnosed cause of vaginal discharge – Narrative review. Int J STD AIDS. 2020;31(11):1018-27.
Han C, Li H, Han L, Wang C, Yan Y, Qi W, Fan A, Wang Y, Xue F. Aerobic vaginitis in late pregnancy and outcomes of pregnancy. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2019;38(2):233-9.
Rakhmatulina M.R. Aerobic vaginitis. Pharmateca: «Clinical guidelines» series. 2017;1:1-9.
Kaambo E, Africa C, Chambuso R, Passmore JS. Vaginal Microbiomes Associated With Aerobic Vaginitis and Bacterial Vaginosis. Front Public Health. 2018;6:78.
Tikhomirov A.L., Sarsaniia S.I. Clinical examples of effective therapy for vulvovaginal candidiasis. Breast cancer. Mother and child. 2019;2(2):155-9.
Rakhmatulina M.R. Urogenital candidiasis. Pharmateca: series «Clinical guidelines 2017;1:26-32.
Denning DW, Kneale M, Sobel JD, Rautemaa-Richardson R. Global burden of recurrent vulvovaginal candidiasis: a systematic review. Lancet Infect Dis. 2018;18(11):e339-e347.
Willems HME, Ahmed SS, Liu J, Xu Z, Peters BM. Vulvovaginal Candidiasis: A Current Understanding and Burning Questions. J Fungi (Basel). 2020;6(1):27.
Rodríguez-Cerdeira C, Gregorio MC, Molares-Vila A, López-Barcenas A, Fabbrocini G, Bardhi B, Sinani A, et al. Biofilms and vulvovaginal candidiasis. Colloids Surf B Biointerfaces. 2019;174:110-25.
Sherrard J, Wilson J, Donders G, Mendling W, Jensen JS. 2018 European (IUSTI/WHO) International Union against sexually transmitted infections (IUSTI) World Health Organisation (WHO) guideline on the management of vaginal discharge. Int J STD AIDS. 2018;29(13):1258-72.
Kuznetsova I.V. Diagnostics and therapy of mixed and recurrent vulvovaginal infections. Medical alphabet. 2019;3(25):29-36.
Mediannikova I.V. Evaluation of the effectiveness of immunocorrective therapy for colpitis and cervicitis. Questions of gynecology, obstetrics and perinatology. 2008;7(3):43-7.
Khrianin A.A., Reshetnikov O.V. Бактериальный вагиноз. Новая парадигма. Акушерство и гинекология. 2016;4:130-6.
Phillips NA. Recurrent Bacterial Vaginosis: A Recurrent Clinical Dilemma. J Womens Health (Larchmt). 2019;28(9):1179.
Tomás M, Palmeira-de-Oliveira A, Simões S, Martinez-de-Oliveira J, Palmeira-de-Oliveira R. Bacterial vaginosis: Standard treatments and alternative strategies. Int J Pharm. 2020;587:119659.
Ozyurt E, Toykuliyeva MB, Danilyans IL, Morton O, Baktir G. Efficacy of 7-day treatment with metronidazole+miconazole (Neo-Penotran) – a triple-active pessary for the treatment of single and mixed vaginal infections. Int J Gynaecol Obstet. 2001;74(1):35-43.
Paladine HL, Desai UA. Vaginitis: Diagnosis and Treatment. Am Fam Physician. 2018;97(5):321-329.
Khrianin A.A., Knorring G.Iu. Modern concepts of microorganism biofilms. Pharmateca. 2020;6:34-42. 10.18565/pharmateca.2020.6.34-42
Muzny CA, Łaniewski P, Schwebke JR, Herbst-Kralovetz MM. Host-vaginal microbiota interactions in the pathogenesis of bacterial vaginosis. Curr Opin Infect Dis. 2020;33(1):59-65.
Paul M, Leibovici L. Combination antimicrobial treatment versus monotherapy: the contribution of meta-analyses. Infect Dis Clin North Am. 2009;23(2):277-93.
Tatarchuk T.F., Kulagіna L.V., Petrova G.A., Radchenko V.V., Shaverska V.V., Sorokіna A.M., Smirnova O.V. Vaginal discharge syndrome. Problem with many unknowns. Reproductive endocrinology. 2020;3(53):102-8.
Van Cutsem JM, Thienpont D. Miconazole, a broad-spectrum antimycotic agent with antibacterial activity. Chemotherapy. 1972;17(6):392-404.
Dubchak A.E., Milevskii A.V. Modern methods of treatment of inflammatory diseases of the cervix in women of reproductive age. Literature review. Reproductive endocrinology. 2018;1(39):16-20.
Tatarchuk T.F. Evolution of treatment and diagnostic tactics for vaginal discharge syndrome. Health of Ukraine, thematic issue «Gynecology». 2017;4(28):12-3.
Neo-Penotran Forte (Neo-Penotran® Forte). Registration certificate UA / 5477/01/01, Annex 3 to the Order of the Ministry of Health of Ukraine № 2295 від 11.11.2020. [Internet]. Available from: http://optima-ukraine.com.ua/uploads/5/27235-dn_2595_11_11_2020_dod_3.pdf.
Instruction MH NEO-PENOTRAN® FORTE, vaginal suppositories, Alvogen Pharma Trading Europe. © Compendium. Date added: 01.04.2021 [Internet]. Available from: https://compendium.com.ua/info/220383/neo-penotran-sup-sup-forte/
Borovkova E.I. Modern standards for the treatment of sexually transmitted infections. Medical advice. 2014;11:84-9.
Dobrokhotova Iu.Eh., Ivanova I.I. The use of a combination of metronidazole and miconazole in the correction of vaginal dysbiosis. Breast cancer. Mother and child. 2018;1:82-7.
Instructions MZ METRONIDAZOLE vaginal suppositories 0.1 g, Monfarm PAO. © Compendium. Date added: 29.04.2021. [Internet]. Available from: https://compendium.com.ua/info/166663/metronidazol/
Markova Eh.A. The effectiveness of the vaginal form of a combination of metronidazole and miconazole nitrate for the treatment of bacterial vaginosis and vulvovaginal candidiasis. Breast cancer. Mother and child. 2020;3:205-10.
Instruction MH MYKONAZOL-DARNITSA cream 20 mg / g, Darnitsa PJSC © Compendium. Date added: 08.04.2021. [Internet]. Available from: https://compendium.com.ua/info/82726/mikonazol-darnitsa/
Dukhanin A.S., Semioshina O.E. Rational choice of a vaginal drug: the role of the dosage form. Breast cancer. Mother and child. 2019;2(4):314-20.
Nemchenko O.I., Terekhova Iu.B. Use of the drug Neo-Penotran® forte for the treatment of urogenital infections during pregnancy. Gynecology. 2010;12(3):12-5.
Zaveri T, Primrose RJ, Surapaneni L, Ziegler GR, Hayes JE. Firmness Perception Influences Women’s Preferences for Vaginal Suppositories. Pharmaceutics. 2014;6(3):512-29.
Shimanovskii N.L. New opportunities for local effective treatment of mixed vaginal infections using the drug «Neo-Penotran» (500 mg of metronidazole and 100 mg of miconazole nitrate). Gynecology. 2003;5(2):77-80.
Schwebke JR, Lensing SY, Sobel J. Intravaginal metronidazole/miconazole for the treatment of vaginal trichomoniasis. Sex Transm Dis. 2013;40(9):710-4.
Bitsadze V.O., Radetskaia L.S. Experience of using a topical combined preparation containing metronidazole and miconazole for the treatment of bacterial vaginosis and vulvovaginal candidiasis in pregnant women. Gynecology. 2016;18(6):56-60.
Tibaldi C, Cappello N, Latino MA, Polarolo G, Masuelli G, Cavallo F, Benedetto C. Maternal risk factors for abnormal vaginal flora during pregnancy. Int J Gynaecol Obstet. 2016;133(1):89-93.
Farr A, Kiss H, Hagmann M, Machal S, Holzer I, Kueronya V, Husslein PW, Petricevic L. Role of Lactobacillus Species in the Intermediate Vaginal Flora in Early Pregnancy: A Retrospective Cohort Study. PLoS One. 2015;10(12):e0144181.
Khrianin A.A., Knorring G.Iu. Modern concepts of microorganism biofilms. Pharmateca. 2020;6:34-42.
Francois I.E., Cammue B., Borgers M. et al. Azoles: mode of antifungal action and resistance development. Effect of miconazole on endogenous reactive oxygen species production in Candida albicans. Anti-Infective Agents in Med. Chem. 2006; 5:3-13.
Reshetko O.V., Lutsevich K.A., Klimenchenko N.I. Pharmacological safety during pregnancy: principles of teratogenesis and teratogenicity of drugs. Pediatric Pharmacology. 2016;13(2):105-15.
Instruction MZ GAYNOMAX vaginal suppositories 250 mg, Alvogen Pharma Trading Europe. © Compendium. Date added: 08.04.2021 [Internet]. Available from: https://compendium.com.ua/info/326550/gajnomaks/
Katkova N.IU., Guseva O.I., Kachalina O.V. and. Оther Treatment of vaginitis during pregnancy. obstetrics and gynecology. 2020;4:190-4.
Raja IM, Basavareddy A, Mukherjee D, Meher BR. Randomized, double-blind, comparative study of oral metronidazole and tinidazole in treatment of bacterial vaginosis. Indian J Pharmacol. 2016;48(6):654-8.
Macklaim JM, Clemente JC, Knight R, Gloor GB, Reid G. Changes in vaginal microbiota following antimicrobial and probiotic therapy. Microb Ecol Health Dis. 2015;26:27799.
Kovachev S, Vatcheva-Dobrevski R. Efficacy of combined 5-nitroimidazole and probiotic therapy of bacterial vaginosis: randomized open trial. Akush Ginekol (Sofiia, Bulgarian). 2013;52(3):19-26.
Torshin I.IU., Apolikhina I.A., Baranov I.I. et al. Efficacy and safety of the combination of tinidazole and thioconazole in the treatment of vaginal infections. obstetrics and gynecology. 2020;4:214-22.