Особливості системного і місцевого імунітету у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення особливостей системного та місцевого імунітету у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі.
Матеріали та методи. Було обстежено 100 пацієнток, яких розподілено на групи: І група (основна) – 50 вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі та високим ризиком розвитку плацентарної дисфункціїї інфекційного генезу; ІІ група (контрольна) – 50 вагітних без акушерської і соматичної патології, які завагітніли самостійно і були розроджені через природні пологові шляхи.
Поглиблене імунологічне обстеження включало: визначення абсолютної (×109/л) та відносної (%) кількості субпопуляцій лімфоцитів CD3+ (Т-лімфоцити), CD4+ (хелпери-індуктори), CD8+ (супресори-цитотоксики), CD56+ (природні кілери), CD19+ (В-лімфоцити); визначення рівнів IgG, IgM, IgA у сироватці крові та у піхвових виділеннях; вивчення вмісту низки цитокінів (інтерлейкінів (ІЛ)-1, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-10, α-ФНП, γ-ІНФ) у сироватці крові та піхвовому вмісті.
Результати. Результати проведених досліджень свідчать, що у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі, які входить до групи високого інфекційного ризику, зміни показників системного та місцевого імунітету, цитокінового статусу є прогностично значущими. Рівні прозапальних цитокінів ІЛ-1, ІЛ-2, α-ФНП та протизапальних цитокінів ІЛ-4, ІЛ-10 та γ-ІФН у сироватці крові і піхвовом вмісті можна використовувати як прогностичні критерії ускладнень ще до виникнення їх клінічних проявів, особливостей клінічного перебігу вагітності.
Було виявлено значне переважання відсоткового вмісту СD56+-лімфоцитів, що мають властивості природних кілерів, у вагітних групи інфекційного ризику порівняно з жінками контрольної групи у динаміці гестації (12,3±1,7%, 15,1±1,7%, 13,9±1,73% проти 8,6±1,4%, 8,1±1,18%, 7,2±0,98%, р<0,05). За даними досліджень також виявили достовірне збільшення рівня IgG у вагітних І групи інфекційного ризику порівняно з вагітними контрольної групи (р<0,05).
Заключення. Дослідження показників системного та місцевого імунітету, цитокінового статусу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі розширює можливості вибору раціональної, патогенетично обґрунтованої терапії, що дозволяє знизити частоту розвитку ранньої плацентарної дисфункції інфекційного генезу, внутрішньоутробного інфікування, акушерських та перинатальних ускладнень у цих вагітних.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ailamazian ЕK. Placental insufficiency: teaching aid. SPb: 2007. 30 р.
Ivanova LA, Titkova EV, Rukhliada NN. Markers of chronic placental insufficiency. Obstetrics and gynecology of St. Petersburg. 2017; (3):22-5.
Makatsaryia AD, Bytsadze VO, Khyzroeva DKh & Khamany NM. Placental insufficiency in complicated pregnancy and the possibility of using dipyridamole. Obstetrics, gynecology and reproduction. 2016; 10(4): 72-82.
Bakhareva YV. The role of the mechanisms of innate immunity in the implementation of intrauterine infection during pregnancy with a high infectious risk. [Abstract] Moscow: Ros. state honey. un-t of the Federal Agency for Healthcare and Social. development. 2009. 50 р.
Zainalova SA, Synchykhyn SP, Stepanian LV. Placental insufficiency – questions of etiopathogenesis, diagnosis, clinical picture and therapy. Astrakhan Medical Journal. 2014; 9(2): 15-23.
Shulzhenko AE, Shchubelko RV, Zuikova YN. Recurrent mixed infections of the urogenital tract in women: a strategy for correcting mucosal immunity. Consilium Medicum. 2016; 18(6). 87-93.
Unanian AL, Arakelov SЕ, Polonskaia LS, Huryev TD, Ylycheva TS, Baburyn DV, Kossovych YuM. Placental insufficiency: features of etiopathogenesis, therapy and prevention. Consilium medicum. 2015; 17(6): 37-40.
Pluzhnykova TA, Mykhnyna EA, Davydova NY, Shohyradze LD.. Experience of using immunoglobulin for intravenous administration in pregnant women with miscarriage and chronic endometritis. Journal of Obstetrics and Women’s Diseases. 2018; 67(5): 21-31.
Kim CJ, Romero R, Chaemsaithong P, Kim JS. Chronic inflammation of the placenta: definition, classification, pathogenesis, and clinical significance. Am J Obstet Gynecol. 2015;213(4 Suppl):53-69
Uenaka M, Morizane M, Tanimura K, et al. Histopathological analysis of placentas with congenital cytomegalovirus infection. Placenta. 2019;75:62-7.
Makarenko MV, Hovseev DA, Popovskyi AS. The role of urogenital infection in the pregravid preparation of women of fertile age. Woman’s health. 2015; 1 (97):118-21.
Yhnatko YV, Kardanova MA, Tolkach YuY, Fediunyna Y. Decompensated placental insufficiency and critical condition of the fetus. Questions of gynecology, obstetrics and perinatology. 2015;14(5):36-46.
Borovykov YO, Kutsenko YY, Rubynyna ЭR. Experience in the clinical management of mixed infections of the urogenital tract in women. Breast cancer. Mother and child. 2018; 1(1):26-32.
Lypatov YS, Tezykov YuV, Lyneva OY, Tiutiunnyk VL, Kan NE, Martыnova NV, Dobrodytskaia AD. et al. Pathogenetic mechanisms of the formation of placental insufficiency and preeclampsia. obstetrics and gynecology, 2017; (9):64-71.