Клінічний випадок розродження вагітної з Vasa previa на фоні Placenta previa/accreta
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Vasa previa (передлежання судин) характеризується передлежанням кровоносних судин пуповини, які проходять крізь плодові оболонки над внутрішнім вічком шийки матки або у безпосередній близькості від нього (до 5 см) та зв’язані з пуповинним кровотоком і знаходяться попереду передлеглої частини плода.
Фактори ризику виникнення Vasa previa – це патологія плацентації, зокрема, передлежання плаценти і низьке розташування плаценти; оболонкове прикріплення пуповини, штучне запліднення (IVF), наявність додаткової долі плаценти або дводолева плацента, а також багатоплідна вагітність. Без попередньої діагностики Vasa previa загибель плода становить 44%, тоді як при антенатальному виявленні рівень виживання плода досягає 97%.
Сучасна стандартна клінічна практика під час вагітності з акушерськими факторами ризику щодо встановлення Vasa previa включає оцінювання стану нижнього сегмента матки та шийки матки з використанням ТВ УЗД і посиленого/кольорового допплерівського зображення. Використання додаткових сучасних методів діагностики – дуже важливий крок у проведенні диференціальної діагностики, особливо, коли додаткові структури візуалізуються у безпосередній близькості від шийки матки.
У статті описано клінічний випадок Vasa previa на фоні Placenta previa/accretа у жінки з обтяженим соматичним і акушерсько-гінекологічним анамнезом із чотирма попередньо проведеними хірургічними втручаннями на органах малого тазу (лапаротомії). Представлено ведення клінічного випадку зі своєчасною діагностикою і розродженням за допомогою сучасного медикаментозного і технічного супроводу проведення донного кесарева розтину (транексамова кислота, карбетоцин, аргоноплазмова коагуляція тканин). Наведено патологоанатомічні та гістологічні дані, що підтверджують діагноз.
Завдяки застосуванню сучасних методів діагностики і розродження вдалося попередити тяжкі ускладення, насамперед геморагічні, як з боку плода, так і з боку вагітної з доволі рідкісною акушерською патологією у формі Vasa previa з оболонковим прикріпленням пуповини, Placenta previa/ accreta partialis.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Golyanovskiy О.V. et al. Hemorrhages in the practice of obstetrician-gynecologist. Kyiv: Polyprint; 2013. 240 p.
Oyelese Y, John C, Smulian C. Placenta previa, placenta accrete, and vasa previa. Obstet Gynecol. 2016;107:927-41.
Oyelese Y, Catanzarite V, Prefumo F, Lashley S, Schachter M, Tovbin Y, Goldstein V, Smulian JC. Vasa previa: The impact of prenatal diagnosis on outcomes. Obstet Gynecol. 2014;103:937-42.
Society of Maternal-Fetal (SMFM) Publication Committee; Sinkey RG, Odibo AO, Dashe JS. #37: diagnosis and management of vasa previa. Am J Obstet Gynecol. 2015;213(5):615-9.
Ruiter L, Kok N, Limpens J, Derks JB, de Graaf IM, Mol BWJ, Pajkrt E. Incidence of and risk indicators for vasa praevia: a systematic review. BJOG. 2016;123(8):1278-87.
Gagnon RL, Morin L, Bly S, Butt K, Cargill YM, Denis N, Hietala-Coyle MA, Lim KI, Ouellet A, Raciot MH, Salem S. Diagnostic Imaging Committee, Hudon L, Basso M, Bos H, Delisle MF, Farine D, Grabowska K, Menticoglou S, Mundle W, Murphy-Kaulbeck L, Pressey T, Roggensack A, Maternal Fetal Medicine Committee. Guidelines for the management of vasa previa. J Obstet Gynaecol Can. 2019;31(8):748-60.
Ganon R. No. 231-guidelines for the management of Vasa Previa. J Obstet Gynecol Can. 2017;39(10):e415–e412.
Gianopoulos J, Carver T, Tomich PG, Karlman R, Gadwood K. Diagnosis of vasa previa with ultrasonography. Obstet Gynecol. 1987 Mar;69(3 Pt 2):488-91.
Sepuvelda W. Velamentous Insertion of the Umbilical Cord. A first-trimester sonographic screening study. J Ultrasound Med. 2016;25:963-8.
Nomiyama M, Toyota Y, Kawano H. Antenatal diagnosis of velamentous umbilical cord insertion and vasa previa with color Doppler imaging. Ultrasound Obstet Gynecol. 2018;12:426-9.
Swank ML, Garite TJ, Maurel K, Das A, Perlow JH, Combs CA, Fishman S, Vanderhoeven J, Nageotte M, Bush M, Lewis D. The Obstetric Collaborative Research Network. Vasa previa: diagnosis and management. Am J Obstet Gynecol. 2016;215(2):223. e1–6.
Royal College of Obstetricians and Gynaecologists (2011) Placenta praevia, placenta praevia accrete and vasa praevia: diagnosis and management. Guideline No. 27. 2015. Guidelines and Audit Committee of the Royal College of Obstetricians and Gynaecologists, London.
Robinson BK, Grobman WA. Effectiveness of timing strategies for delivery of individuals with vasa previa. Obstet Gynecol. 2016;117(3):542-9.
Sinkey RG, Odibo AO. Vasa previa screening strategies: decision and cost‐effectiveness analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2018;52(4):522‐9.
Jauniaux E, Ayres-de-Campos D; for the FIGO Placenta Accreta Diagnosis and Management Expert Consensus Panel. FIGO consensus guidlines on placenta accreta spectrum disorders: Introduction. Int J Gynecol Obstet. 2018;140:261-4.
Jauniaux E, Collins SL, Burton GJ. Placenta accreta spectrum: Pathophysoilogy and evidence-based anatomy for prenatal ultrasound imaging. Am J Obstet Gynecol. 2018;218:75-87.
Collins SL, Stevenson GN, Al-Khan A, et al. Threr-dimensional power doppler ultrasonography for diagnosing abnormally invasive placenta and quantifying the risk. Obstet Gynecol. 2015;126:645-53.