Особливості гемостазу у пацієнток до та після перенесеної апоплексії яєчника
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: виявлення особливостей параметрів системи згортання крові у жінок у динаміці – від раннього періоду апоплексії яєчника до віддаленого післяопераційного періоду.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 82 жінки (основна група, n=82), яких прооперовано з приводу апоплексії яєчника, і 30 пацієнток групи контролю (n=30), які в анамнезі не мали зазначеної патології. Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком (середній вік дорівнював 26,1±2,3 року) і статистично зіставними.
Результати. У ході дослідження встановлено, що у гострий період апоплексії яєчника виявлені патологічні зміни у плазмовому, судинно-тромбоцитарному компонентах і фібринолітичній системі гемостазу. Про це свідчили подовження тромбінового часу до 22,3±1,32 с, підвищення концентрації фібриногену – до 6,73±0,64 г/л, розчинних фібриноген-мономерних комплексів (РФМК) до 0,7±0,03 г/л і гіперагрегація тромбоцитів, яку стимульовано АДФ, ристоцетином і колагеном, що досягала 80%.
Гранично високий вміст D-димеру у черевній порожнині у пацієнток з апоплексією яєчників свідчив про підвищене тромбоутворення у пошкодженому яєчнику з наступною активацією фібринолітичної системи і лізисом фібринових згустків. Генетична тромбогенність виявлена загалом у 80,4% пацієнток, у тому числі з переважним ураженням ферментів фолатного циклу – у кожної другої.
Позитивну динаміку з тенденцією до нормокоагуляції відзначали у віддалений післяопераційний період. У референтному діапазоні знаходилися показники РФМК – у 86,6% випадків, фібриногену і тромбінового часу – у 89,1% випадків, агрегатограми, стимульованої ристоцетином – у 95,1% випадків (р<0,05).
Заключення. У жінок, які перенесли апоплексію яєчника, у період захворювання спостерігались патологічні порушення у судинно-тромбоцитарній ланці системи гемостазу. Діагностовані тромбофілічні порушення могли призвести до погіршення реологічних властивостей крові, розладам процесів оксигенації і трофіки тканин. Результати проведеного динамічного дослідження системи гемостазу у гострий і віддалений післяопераційний періоди у хворих на апоплексію яєчника, а також отримані дані щодо поширеності генетичної тромбогенності в обстежуваних пацієнток необхідно враховувати під час ведення жінок цієї групи ризику.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ventskivsky BM, Ventskivska IB, Zhabytska LA, Zagorodnya OS, Narytnyk TT, Leush SS, etc. Emergencies in obstetrics and gynecology (handbook). K .: NMU. O.O. Worshipers. 2017:166.
Ishchak OM, Vdovychenko YuP. Effects of ovarian apoplexy on women’s reproductive health. Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology. 2018;2:48-51.
Ishchak OM, Semkiv MR. Reproductive function in women with ovarian apoplexy. Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology. 2018;1:80-3.
Gasparov AS, Ter-Ovakimyan AE, Khilkevich EG, Kosachenko AG. Ovarian apoplexy and rupture of ovarian cysts. M.: MIA. 2009:176.
Fadeeva NI, Sirota OM, Zenkina NP. Ovarian apoplexy, complicated by massive intra-abdominal bleeding, against the background of initial disturbances in the hemostatic system. Bulletin of perinatology, obstetrics and gynecology. 2007;14:393-6.
Duka UM. Maternal thrombophilia as a predictor of obstetric complications and perinatal losses in women with miscarriage depending on body weight. 2017;8(124):74-80.
Makatsaria AD. Thrombohemorrhagic complications in obstetric and gynecological practice: A guide for doctors . М:МІА. 2011:1056.
Bullough C, Meda N, Makowiecka K. Current strategies for the reduction of maternal mortality. B.J.O.G. 2005;112(9):1180-8.