Особливості гемостазу у пацієнток до та після перенесеної апоплексії яєчника

Анотація

Мета дослідження: виявлення особливостей параметрів системи згортання крові у жінок у динаміці – від раннього періоду апоплексії яєчника до віддаленого післяопераційного періоду.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 82 жінки (основна група, n=82), яких прооперовано з приводу апоплексії яєчника, і 30 пацієнток групи контролю (n=30), які в анамнезі не мали зазначеної патології. Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком (середній вік дорівнював 26,1±2,3 року) і статистично зіставними.
Результати. У ході дослідження встановлено, що у гострий період апоплексії яєчника виявлені патологічні зміни у плазмовому, судинно-тромбоцитарному компонентах і фібринолітичній системі гемостазу. Про це свідчили подовження тромбінового часу до 22,3±1,32 с, підвищення концентрації фібриногену – до 6,73±0,64 г/л, розчинних фібриноген-мономерних комплексів (РФМК) до 0,7±0,03 г/л і гіперагрегація тромбоцитів, яку стимульовано АДФ, ристоцетином і колагеном, що досягала 80%.
Гранично високий вміст D-димеру у черевній порожнині у пацієнток з апоплексією яєчників свідчив про підвищене тромбоутворення у пошкодженому яєчнику з наступною активацією фібринолітичної системи і лізисом фібринових згустків. Генетична тромбогенність виявлена загалом у 80,4% пацієнток, у тому числі з переважним ураженням ферментів фолатного циклу – у кожної другої.
Позитивну динаміку з тенденцією до нормокоагуляції відзначали у віддалений післяопераційний період. У референтному діапазоні знаходилися показники РФМК – у 86,6% випадків, фібриногену і тромбінового часу – у 89,1% випадків, агрегатограми, стимульованої ристоцетином – у 95,1% випадків (р<0,05).
Заключення. У жінок, які перенесли апоплексію яєчника, у період захворювання спостерігались патологічні порушення у судинно-тромбоцитарній ланці системи гемостазу. Діагностовані тромбофілічні порушення могли призвести до погіршення реологічних властивостей крові, розладам процесів оксигенації і трофіки тканин. Результати проведеного динамічного дослідження системи гемостазу у гострий і віддалений післяопераційний періоди у хворих на апоплексію яєчника, а також отримані дані щодо поширеності генетичної тромбогенності в обстежуваних пацієнток необхідно враховувати під час ведення жінок цієї групи ризику.