Сучасні підходи до лікування мастопатій та корекції гіперестрогенних станів у жінок фертильного віку
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Серед захворювань, які можуть призводити до ненастання вагітності та передчасного переривання планованої вагітності важливе місце посідають гіперестрогенні стани. Порушення синтезу метаболітів естрадіолу значною мірою впливає на розвиток мастопатії, гіперплазії ендометрія, зміни процесів імплантації заплідненої яйцеклітини, розлади процесів обміну речовин в організмі жінки та є фактором ризику розвитку онкологічних захворювань органів репродуктивної системи.
На сьогодні актуальність проблеми дисгормональних захворювань жіночої репродуктивної системи, у тому числі і грудних залоз, не викликає сумнівів. При цьому дисгормональні захворювання грудної залози є відображенням гормонального неблагополуччя всього жіночого організму та слугують підґрунтям для розвитку раку грудної залози. Основним методом лікування при дисгормональних процесах залишається замісна гормонотерапія. Однак на сьогодні існує альтернатива гормональним препаратам – негормональні фітотерапевтичні комплекси, основою яких є біологічно активні речовини індол-3-карбінол, екстракт прутняка звичайного та поліфеноли. Вони нормалізують метаболізм естрогенів, володіють антипроліферативною активністю, справляють антиоксидантний ефект, реалізують протипухлинну дію.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Podolsky VV. Psychosomatic characteristics of the implementation of mechanisms of psychological protection in women of childbearing age. Women’s Health.2018;3(129):114-7.
Podolsky VlV. Clinical features of the state of health of women with changes in reproductive health against the background of disorders of autonomic homeostasis. Reproductive health. Eastern Europe.2017;7(6):1172-9.
Podolsky VlV, Karpenko OP, Podolsky VV. Treatment of secondary oligomenorrhea with electroacupuncture after artificial abortion. Reproductive endocrinology.2017;1(33):43-7.
Podolsky VV, Podolsky VlV. Correction of pathology of hormonal support of menstrual function in women with disorders of autonomic homeostasis and changes in reproductive health. Information letter. Kyiv; 2016. 4 р.
Podolsky VlV. Features of menstrual function and its correction in women with changes in reproductive health and disorders of autonomic homeostasis. Current issues of pediatrics, obstetrics and gynecology.2015;2:150-3.
Garcia HH, Brar GA, Nguyen DHH, Bjeldanes LF & Firestone GL. Indole-3-Carbinol (I3C) Inhibits Cyclin-dependent Kinase-2 Function in Human Breast Cancer Cells by Regulating the Size Distribution, Associated Cyclin E Forms, and Subcellular Localization of the CDK2 Protein Complex. Journal of Biological Chemistry. 2004.;280(10):8756–64. DOI:10.1074/jbc.m407957200
Howells LM, Gallacher-Horley B, Houghton CE, Manson MM, Hudson EA. Indole-3-carbinol inhibits protein kinase B/Akt and induces apoptosis in the human breast tumor cell line MDA MB468 but not in the nontumorigenic HBL100 line. Mol Cancer Ther. 2002 Nov;1(13):1161-72. PMID: 12479697.
Lee S-H, Kim J-S, Yamaguchi K, Eling TE & Baek SJ. Indole-3-carbinol and 3,3′-diindolylmethane induce expression of NAG-1 in a p53-independent manner. Biochemical and Biophysical Research Communications. 2005;328(1):63–9. DOI:10.1016/j.bbrc.2004.12.138
Oganesian A, Hendricks JD, Williams DE. Long term dietaryindole-3-carbinol inhibits diethylnitrosamine-initiated hepatocar-cinogenesis in the infant mouse model, Cancer Lett. 1997;118:87–94.
Yoshida M, Katashima S, Ando J, Tanaka T, Uematsu F, Nakae D, Maekawa A. Dietary indole-3-carbinol promotes endo-metrial adenocarcinoma development in rats initiated withN-ethyl-N0-nitro-N-nitrosoguanidine, with induction of cytochromeP450s in the liver and consequent modulation of estrogenmetabolism, Carcinogenesis. 2004.
Rahman KM, Li Y, Sarkar FH. Inactivation of akt and NF-kappaB play important roles during indole-3-carbinol-inducedapoptosis in breast cancer cells, Nutr. Cancer. 2204;48:84-94.
Chang YC, Riby J, Chang GH, Peng BC, Firestone G, Bjeldanes LF. Cytostatic and antiestrogenic effects of 2-(indol-3-ylmethyl)-3,30-diindolylmethane, a major in vivo product ofdietary indole-3-carbinol. Biochem. Pharmacol. 1999;58:825-34.
Cover CM, Hsieh SJ, Tran SH, Hallden G, Kim GS, Bjeldanes LF, Firestone GL. Indole-3-carbinol inhibits the expres-sion of cyclin-dependent kinase-6 and induces a G1 cell cyclearrest of human breast cancer cells independent of estrogenreceptor signaling. J. Biol. Chem. 1998;273:3838–47.
Li H, Xia N, Hasselwander S, Daiber A. Resveratrol and Vascular Function. Int J Mol Sci. 2019 Apr 30;20(9):2155. DOI: 10.3390/ijms20092155. PMID: 31052341; PMCID: PMC6539341.
Baur JA, Sinclair DA. Therapeutic potential of resveratrol: The in vivo evidence. Nat. Rev. Drug Discov. 2006;5:493-506. DOI: 10.1038/nrd2060
Catalgol B, Batirel S, Taga Y, Ozer NK. Resveratrol: French paradox revisited. Front. Pharmacol. 2012;3:141. DOI: 10.3389/fphar.2012.00141.
Pirola L, Frojdo S. Resveratrol: One molecule, many targets. IUBMB Life. 2008;60:323-32. DOI: 10.1002/iub.47
Harikumar KB, Aggarwal BB. Resveratrol: A multitargeted agent for age-associated chronic diseases. Cell Cycle. 2008;7:1020-35. DOI: 10.4161/cc.7.8.5740
Hubbard BP, Gomes AP, Dai H, Li J, Case AW, Considine T, Riera TV, Lee JE, Lamming DW, et al. Evidence for a common mechanism of SIRT1 regulation by allosteric activators. Science. 2013;339:1216–9. DOI: 10.1126/science.1231097
Howitz KT, Bitterman KJ, Cohen HY, Lamming DW, Lavu S, Wood JG, Zipkin RE, Chung P, Kisielewski A, Zhang LL, et al. Small molecule activators of sirtuins extend Saccharomyces cerevisiae lifespan. Nature. 2003;425:191-6. DOI: 10.1038/nature01960
Alexander SP, Fabbro D, Kelly E, Marrion N, Peters JA, Benson HE, Faccenda E, Pawson AJ, Sharman JL, Southan C, et al. The Concise Guide to Pharmacology 2015/16: Enzymes. Br. J. Pharmacol. 2015;172:6024-109. DOI: 10.1111/bph.13354
Park SJ, Ahmad F, Philp A, Baar K, Williams T, Luo H, Ke H, Rehmann H, Taussig R, Brown AL, et al. Resveratrol ameliorates aging-related metabolic phenotypes by inhibiting cAMP phosphodiesterases. Cell. 2012;148:421-33. DOI: 10.1016/j.cell.2012.01.017
Liu B, Ghosh S, Yang X, Zheng H, Liu X, Wang Z, Jin G, Zheng B, Kennedy BK, Suh Y, et al. Resveratrol rescues SIRT1-dependent adult stem cell decline and alleviates progeroid features in laminopathy-based progeria. Cell Metab. 2012;16:738–50. DOI: 10.1016/j.cmet.2012.11.007
Xia N, Strand S, Schlufter F, Siuda D, Reifenberg G, Kleinert H, Forstermann U, Li H. Role of SIRT1 and FOXO factors in eNOS transcriptional activation by resveratrol. Nitric Oxide. 2013;32:29–35. DOI: 10.1016/j.niox.2013.04.001
Dasgupta B, Milbrandt J. Resveratrol stimulates AMP kinase activity in neurons. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2007;104:7217–22. DOI: 10.1073/pnas.0610068104
Alcaín FJ, Villalba JM. Sirtuin activators. Expert Opinion on Therapeutic Patents. 2009 April;19(4):403–14. DOI:10.1517/13543770902762893. PMID 19441923. S2CID 20849750
Kaeberlein M, McDonagh T, Heltweg B, Hixon J, Westman EA, Caldwell SD, Napper A, Curtis R, DiStefano PS, Fields S, Bedalov A, Kennedy BK. Substrate-specific activation of sirtuins by resveratrol. The Journal of Biological Chemistry. 2005 April;280(17):17038–45. DOI:10.1074/jbc.M500655200. PMID 15684413
Beher D, Wu J, Cumine S, Kim KW, Lu SC, Atangan L, Wang M. Resveratrol is not a direct activator of SIRT1 enzyme activity. Chemical Biology & Drug Design. December 2009;74(6):619–24. DOI:10.1111/j.1747-0285.2009.00901.x. PMID 19843076. S2CID 205913187
Lakshminarasimhan M, Rauh D, Schutkowski M, Steegborn C. Sirt1 activation by resveratrol is substrate sequence-selective. Aging. 2013 March;5(3):151-4. DOI:10.18632/aging.100542. PMC 3629287. PMID 23524286.
Hubbard BP, Gomes AP, Dai H, Li J, Case AW, Considine T, Riera TV, Lee JE, E SY, Lamming DW, Pentelute BL, Schuman ER, Stevens LA, Ling AJ, Armour SM, Michan S, Zhao H, Jiang Y, Sweitzer SM, Blum CA, Disch JS, Ng PY, Howitz KT, Rolo AP, Hamuro Y, Moss J, Perni RB, Ellis JL, Vlasuk GP, Sinclair DA. Evidence for a common mechanism of SIRT1 regulation by allosteric activators. Science. 2013 March;339(6124):1216-9. Bibcode:2013Sci...339.1216H. DOI:10.1126/science.1231097. PMC 3799917. PMID 23471411
Ajami M, Pazoki-Toroudi H, Amani H, Nabavi SF, Braidy N, Vacca RA, Atanasov AG, Mocan A, Nabavi SM. Therapeutic role of sirtuins in neurodegenerative disease and their modulation by polyphenols. Neuroscience and Biobehavioral Reviews. 2016 November;73:39–47. DOI:10.1016/j.neubiorev.2016.11.022. PMID 27914941. S2CID 3991428
Rapkin A.J. & Akopians A.L. Pathophysiology of premenstrual syndrome and premenstrual dysphoric disorder. Menopause International. 2012;18(2):52-9. DOI:10.1258/mi.2012.012014
Webster DE, He Y, Chen SN, et al. Opioidergic mechanisms underlying the actions of Vitex agnus-castus L. Biochemical Pharmacology. 2011 Jan;81(1):170-177. DOI: 10.1016/j.bcp.2010.09.013
Alan F. Schatzberg, Charles B. Nemeroff. The American Psychiatric Publishing Textbook of Psychopharmacology. The American Psychiatric Publishing. 2009. Р. 32. 1648р. ISBN 9781585623099.
Bertram G. Katzung. Basic & clinical pharmacology. 10th edition. McGraw-Hill Medical. 2007. Р.492.1200 р. ISBN 0071604057.
Milewicz A, Jedrzejak J. Premenstrual syndrome: From etiology to treatment. Maturitas.2006;55S:S47-S54.
Schellenberg R. Treatment for the premenstrual syndrome with agnus castus fruit extract: prospective, randomised, placebo controlled study. BMJ. 2001; 322:134-7.
Zamani M, Neghab N, Torabian S. Therapeutic effect of Vitex agnus castus in patients with premenstrual syndrome. Acta Med Iran. 2012;50:101-6.
Turner S, Mills SY. A double-blind clinical trial on a herbal remedy for premenstrual syndrome: a case study. Complement Ther Med. 1993;1:73-7.
Ma L, Lin S, Chen R, Wang X. Treatment of moderate to sever premenstrual syndrome with Vitex agnus castus (BNO 1095) in Chinese women. Gynaecol Endocrinol. 2010;26:612-6.
Ma L, Lin S, Chen R, Zhang Y, Chen F, Wang X. Evaluating therapeutic effect in symptoms of moderate-to-severe premenstrual syndrome with Vitex agnus castus (BNO 1095) in Chinese women. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2010;50:189-93.
He Z, Chen R, Zhou Y, Geng L, Zhang Z, Chen S, Yao Y, Lu J, Lin S. Treatment for premenstrual syndrome with Vitex agnus castus: A prospective, randomized, multi-center placebo controlled study in China.Maturitas. 2009;63:99-103.
Kilicdag EB, Tarim E, Bagis T, Erkanli S, Aslan E, Ozsahin K, Kuscu E. Fructus agni casti and bromocriptine for treatment of hyperprolactinemia and mastalgia. Int J Gynaecol Obstet.2004;85:292-3.
Lauritzen C, Reuter HD, Repges R, Bohnert KJ, Schmidt U. Treatment of premenstrual tension syndrome with Vitex agnus castus – Controlled, double-blind study versus pyridoxine. Phytomedicine. 1997;4:183-9.
Pakgohar M, Moradi M, Jamshidi AH, Mehran A. Assessment of Vitex agnus-castus L. extract effect on treatment of premenstrual syndrome. J Med Plants. 2009;8:98-107, 185.
Di Pierro F, Prazzoli R, Candidi C, Attolico M. Premenstrual syndrome: Controlled clinical trial with a fast acting form of a highly standardized extract of Vitex agnus castus. Giorn It Ost Ginecol. 2009;31:153-7.
Atmaca M, Kumru S, Tezcan E. Fluoxetine versus Vitex agnus castus extract in the treatment of premenstrual dysphoric disorder. Hum Psychopharmacol. 2003;18:191-5.
Milewicz A, Gejdel E, Sworen H, Sienkiewicz K, Jedrzejak J, Teucher T, Schmitz H. Vitex agnus castus extract in the treatment of luteal phase defects due to latent hyperprolactinemia. Results of a randomizedplacebo-controlled double-blind study. Arzneimittelforschung. 1993.
Mozhgan Rezaie Kanavi et а/. The Sustained Delivery of Resveratrol or а Defined Grape Powder lnhiblts New 8/ood Vesse/ Formation in а Mouse Made/ of Choroida/ Neovascu/arization. 201 s.
National Cancer Registry of Ukraine for 2019.
Andreeva E.N., Rozhkova N.I., Sokolova D.A. Benign dysplasia of the mammary glands: a pathogenetic vector of treatment. Research Review, Clinical Guidelines: Fact Sheet. M.: Editorial office StatusPraesens. 2016:24.
Onstad M., Stuckey A. Benign breast disorders. Obstet Gynecol Clin North Am. 2013;40(3):459-73.
Tatarchuk T.F., Kalugina L.V. On the prevention and treatment of hormone-dependent hyperproliferative diseases in women. WOMEN’S HEALTH. 2013;7(83).
Smolanka ІІ, Lyashenko AO. Fibrous-cystic mastopathy. Reproductive Endocrinology. 2014 September;4(18). ISSN 2309-4117.