Лейоміома матки у жінок репродуктивного віку: ведення вагітності та розродження (Огляд літератури)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті представлено огляд сучасної світової літератури щодо проблеми лейоміоми матки (ЛМ) у жінок репродуктивного віку під час вагітності та розродження. Висвітлено основні питання етіології та патогенезу ЛМ, як однієї із провідних причин порушення репродуктивної функції й можливих ускладнень перебігу вагітності та пологів.
ЛМ є найпоширенішою пухлиною жіночих статевих органів і спостерігається у 20–30% жінок репродуктивного віку. Визначити більш точний показник цієї патології неможливо, зважаючи на безсимптомний перебіг більш ніж 70% випадків захворювання і нерегулярність відвідування жінками акушерів-гінекологів.
Існують дані, що ЛМ лише на 5–10% пов’язана із безпліддям. Проте коли всі інші причини виключено, на дану патологію припадає лише 2–3% випадків.
Субмукозний тип вузла чинить найбільш несприятливий вплив на фертильність та знижує частоту імплантації на 72% і збільшує ризик викидня на 60%. Субсерозна ЛМ меншою мірою впливає на фертильність, аніж субмукозна, але за великих розмірів вузлів може призводити до безпліддя, що потребує хірургічного лікування. Потрібний індивідуальний підхід до лікування жінок з інтрамуральною ЛМ, оскільки недостатньо даних про вплив вузлів на фертильність.
Найбільш частими ускладненнями вагітності, пологів та у післяпологовий період у жінок з ЛМ у 22–58% випадків є пізні гестози, фетоплацентарна недостатність, анемія вагітних, затримка росту плода, неправильне положення та передлежання плода. Вагітність також негативно впливає на ЛМ, призводячи до виникнення гострих вторинних змін та швидкого росту пухлини, що, у свою чергу, може призвести до розвитку тяжких акушерських ускладнень.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Baird DD, Dunson DB, Hill MC, Cousins D, Schectman JM. High cumulative incidence of uterine leiomyoma in black and white women: ultrasound evidence. Am J Obstet Gynecol. 2003;188(1):100–7.
Suhih GT, Adamyan LV, redaktory. Novye tekhnologii v diagnostike i lechenii ginekologicheskih zabolevanij. Moskva: Medi-ehkspo; 2010. 304 s.
Burlev VA. Proliferativnaya angiogennaya aktivnost ehutopicheskogo i ehktopicheskogo ehndometriya u bolnyh s peritonealnoj formoj ehndometrioza. Problemy reprodukcii. 2006;(1) : 78-87.
Aleksenko OO, Medvediev MV. Analysis of reproductive function in women with uterine leiomyoma. Scientific digest of association of obstetricians and gynecologists of Ukraine. 2018;1(41):8–14. 10.35278/2664-0767.1(41).2018.171263
Qidwai GI, Caughey AB, Jacoby AF. Obstetric outcomes in women with sonographically identified uterine leiomyomata.Obstet Gynecol.2006 Feb;107(2 Pt 1):376-82.
Exacoustòs C, Rosati P. Ultrasound diagnosis of uterine myomas and complications in pregnancy. Obstet Gynecol.1993 Jul; 82(1):97-101.
Strobelt N, Ghidini A, Cavallone M, Pensabene I, Ceruti P, Vergani P. Natural history of uterine leiomyomas in pregnancy. J Ultrasound Med. 1994;13(5):399–401.
Laughlin SK, Baird DD, Savitz DA, Herring AH, Hartmann KE. Prevalence of uterine leiomyomas in the first trimester of pregnancy: an ultrasound-screening study. Obstet Gynecol. 2009;113(3):630–5.
Stout MJ, Odibo AO, Graseck AS, Macones GA, Crane JP, Cahill AG. Leiomyomas at routine second-trimester ultrasound examination and adverse obstetric outcomes. Obstet Gynecol. 2010;116(5):1056–63.
Drupp YU.G, Petrenko TG, Beniuk SV, Abedin, Sereda KI. Some indicators of cytokines, immunological condition and leukographs in women with uterine leyomyoma. Scientific digest of association of obstetricians and gynecologists of Ukraine. 2020; 2(46):49–53.
Medvediev MV, Potapov VO, Polshchikov PI. Kharakterystyky perfuzii miomatoznoi matky do ta pislia orhanozberihaiuchykh metodiv likuvannia. Medychni perspektyvy. 2012;17(2):57–62.
Yuzko OM, Buran VV. Rol endoscopii u wvidnovlenni reproductyvnoi funkcii v zhinok iz bezpliddyam. Aktualni putannya pediatrii, akusherstva ta ginecologii. 2009; (1): 112-3.
De Waay DJ, Syrop CH, Nygaard IE, Davis WA, Van Voorhis BJ. Natural history of uterine polyps and leiomyomata. Obstet Gynecol. 2002;100(1):3–7.
Vikhlyaeva E, editor. Myoma of the uterus. Moscow: MEDpress-inform; 2004. 399 s.
Koseі N. Uterine myoma: еtiology and morphogenesis. Reproductive Endocrinology. 2018 Apr; 40: 23-32.
Grande N, Catalano GF, Ferrari S, Marana R. Spontaneous uterine rupture at 27 weeks of pregnancy after laparoscopic myomectomy. J Minim Invasive Gynecol. 2005;12(4):301.
Goldberg J, Pereira L, Berghella V, Diamond J, Daraï E, Seinera P, et al. Pregnancy outcomes after treatment for fibromyomata: uterine artery embolization versus laparoscopic myomectomy. Am J Obstet Gynecol. 2004;191(1):18–21.
Strassmann BI. The biology of menstruation inHome sapiens: Total lifetime menses, fecundity, and nonsynchrony in anaturalfertility population. Curr. Anthropol. 1997 Feb; 38(1):123-9.
Donald I, Macvicar J, Brown TG. Investigation of abdominal masses by pulsed ultrasound. Lancet. 1958;271(7032):1188–95.
Benacerraf BR, Abuhamad AZ, Bromley B, Goldstein SR, Groszmann Y, Shipp TD, et al. Consider ultrasound first for imaging the female pelvis. Am J Obstet Gynecol. 2015;212(4):450–5.
Testa AC, Di Legge A, Bonatti M, Manfredi R, Scambia G. Imaging techniques for evaluation of uterine myomas. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2016;34:37–53.
Hanafi M. Ultrasound diagnosis of adenomyosis, leiomyoma, or combined with histopathological correlation. J Hum Reprod Sci. 2013;6(3):189–93.
Timor-Tritsch IE, Monteagudo A, Rebarber A, Goldstein SR, Tsymbal T. Transrectal scanning: an alternative when transvaginal scanning is not feasible: Transrectal scanning. Ultrasound Obstet Gynecol. 2003;21(5):473–9.
Sharma K, Bora MK, Venkatesh BP, Barman P, Roy SK, Jayagurunathan U, et al. Role of 3D ultrasound and Doppler in differentiating clinically suspected cases of leiomyoma and adenomyosis of uterus. J Clin Diagn Res. 2015;9(4):QC08-12.
Boichuk OH, Maduakolam Cornelius Agody. Uterine leiomyoma – etiology, pathogenesis, treatment in the reproductive age ( literature review). Art of Medicine. 2020; 2521-1455: 126-30.
Kosei N, Vasylchenko L, Sukhorebraia E, Shakalo Y. Pryntsypu lechenyia leiomyomu matky. Reproduktyvnaia эndokrynolohyia. 2012; 1(3):14-20.
Karlsen K, Hrobjartsson A, Korsholm M, Mogensen O, Humaidan P, Ravn P. Fertility after uterine artery embolization of fibroids: a systematic review. Arch Gynecol Obstet. 2018; 297(1):13–25.
Mara M, Fucikova Z, Kuzel D, Maskova J, Dundr P, Zizka Z. Hysteroscopy after uterine fibroid embolization in women of fertile age. J Obstet Gynaecol Res. 2007; 33(3):316–24.
Keltz J, Levie M, Chudnoff S. Pregnancy outcomes after direct uterine Myoma thermal ablation: Review of the literature. J Minim Invasive Gynecol. 2017;24(4):538–45.
Pritts EA. Fibroids and infertility: a systematic review of the evidence. Obstet Gynecol Surv. 2001;56(8):483–91.
Farhi J, Ashkenazi J, Feldberg D, Dicker D, Orvieto R, Ben Rafael Z. Effect of uterine leiomyomata on the results of in-vitro fertilization treatment. Hum Reprod. 1995;10(10):2576–8.
Eldar-Geva T, Meagher S, Healy DL, MacLachlan V, Breheny S, Wood C. Effect of intramural, subserosal, and submucosal uterine fibroids on the outcome of assisted reproductive technology treatment. Fertil Steril. 1998;70(4):687–91.
Casini ML, Rossi F, Agostini R, Unfer V. Effects of the position of fibroids on fertility. Gynecol Endocrinol. 2006;22(2):106–9.
Shokeir T, El-Shafei M, Yousef H, Allam A-F, Sadek E. Submucous myomas and their implications in the pregnancy rates of patients with otherwise unexplained primary infertility undergoing hysteroscopic myomectomy: a randomized matched control study. Fertil Steril. 2010;94(2):724–9.
Vollenhoven BJ, Lawrence AS, Healy DL. Uterine fibroids: a clinical review. Br J Obstet Gynaecol. 1990;97(4):285–98.
Donnez J, Jadoul P. What are the implications of myomas on fertility? A need for a debate? Hum Reprod. 2002;17(6):1424–30.
Somigliana E, Vercellini P, Daguati R, Pasin R, De Giorgi O, Crosignani PG. Fibroids and female reproduction: a critical analysis of the evidence. Hum Reprod Update. 2007;13(5):465–76.
Sinclair DC, Mastroyannis A, Taylor HS. Leiomyoma simultaneously impair endometrial BMP-2-mediated decidualization and anticoagulant expression through secretion of TGF-β3. J Clin Endocrinol Metab. 2011;96(2):412–21.
Galliano D, Bellver J, Díaz-García C, Simón C, Pellicer A. ART and uterine pathology: how relevant is the maternal side for implantation? Hum Reprod Update. 2015;21(1):13–38.
Buttram VC Jr, Reiter RC. Uterine leiomyomata: etiology, symptomatology, and management. Fertil Steril. 1981;36(4):433–45.
Ezzedine D, Norwitz ER. Are women with uterine fibroids at increased risk for adverse pregnancy outcome? Clin Obstet Gynecol. 2016;59(1):119–27.
Pritts EA, Olive DL. When should uterine fibroids be treated? Curr Obstet Gynecol Rep. 2012;1(2):71–80.
Kulakov V, Shmakov G. Miomehktomiya i beremennost. Moskva: Med. press-inform; 2001. 342 s.
Sidorova I. Mioma matki i beremennost. Moskva: Medicina; 1985. 192 s.
Johnson G, MacLehose RF, Baird DD, Laughlin-Tommaso SK, Hartmann KE. Uterine leiomyomata and fecundability in the Right from the Start study. Hum Reprod. 2012;27(10):2991–7.
Bozdag G, Esinler I, Boynukalin K, Aksu T, Gunalp S, Gurgan T. Single intramural leiomyoma with normal hysteroscopic findings does not affect ICSI–embryo transfer outcome. Reprod Biomed Online. 2009;19(2):276–80.
Kolomiitseva A, Skrypchenko N, Didenko L, Zhabchenko I. Leiomioma matky pry vahitnosti y pislia polohiv. Mizhnarodnyi endokrynolohichnyi zhurnal. 2007;1(7):127-31.
Exacoustòs C, Rosati P. Ultrasound diagnosis of uterine myomas and complications in pregnancy. Obstet Gynecol. 1993;82(1):97–101.