Профілактика порушень фетоплацентарного комплексу у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів (Огляд літератури)
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Практикуючі акушери-гінекологи розглядають здоров’я жінки з позицій підтримки її репродуктивного потенціалу, а проблему невиношування вагітності вважають однією з найважливіших в охороні здоров’я у всьому світі. Складність вирішення проблеми передчасних пологів становить наявність багатьох чинників та передумов, які зумовлюють ризики виникнення невиношування вагітності.
Дана стаття містить огляд сучасних міжнародних рекомендацій щодо оцінювання основних причин та передумов передчасних пологів. Обговорюється проблема ризиків передчасних пологів, пов’язаних як з урахуванням соціально-економічних умов життя вагітних, так і факторів, які супроводжують формування патогенезу передчасних пологів (плацентарну дисфункцію).
Вивчено та оцінено клінічну значущість факторів, які можуть призвести до порушення функціонального стану фетоплацентарного комплексу (часткове відшарування плаценти, низька плацентація, плацентарна дисфункція, передчасне дозрівання плаценти, гіпотрофія/гіпертрофія плаценти, багатоводдя/маловоддя, синдром затримки росту плода, порушення матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотоку, гострий/хронічний дистрес плода). Відзначено, що гемодинамічні розлади у плаценті залежать як від характеру, так і тривалості впливу несприятливих факторів: вагітність у несприятливі для народження дітей терміни (до 18 і після 40 років), висока частота екстрагенітальної патології, наявність ускладненого репродуктивного анамнезу, інфекційні захворювання статевих органів (хламідійні інфекції, трихомоніаз, урогенітальний мікоплазмоз), паління під час вагітності, вплив екологічних та економічних чинників.
Привернуто увагу до оцінювання гемодинамічних порушень (васкуляризація нижніх відділів матки) у вагітних та визначення їхньої ролі у розвитку фетоплацентарної дисфункції. Розглянуто роль гемодинамічних розладів у плаценті як порушення морфологічних та біохімічних реакцій.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Каліновська ІВ. Зміни імунологічного статусу вагітних при плацентарній дисфункції. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2015; 14 (4): 54-56.
Волосовський ПР. Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі. Здоровье женщины. 2016; (7): 91-93.
Жабченко ІА, Яремко ГЄ, Ліщенко ІС. Ехографічні особливості фетоплацентарного комплексу жінок із переношеною та пролонгованою вагітністю. Перинатология и педиатрия. 2015;(2): 25-28.
Кулавский ЕВ, Кулавский ВА. Актуальные проблемы преждевременных родов в современном акушерстве. Медицинский вестник Башкортостана. 2011; 6 (1): 49–53.
Гармаева ЕД. Преждевременные роды. Вестник Бурятского университета. 2010; (12): 143–147.
Чайка ВК, Демина ТН. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения. 2011; 268.
Серов ВН, Сидельникова ВМ, Жаров ЕВ. Привычное невынашивание беременности: современные представления о патогенезе, диагностике и лечении. В помощь практическому врачу. 2014; 28–41.
Радзинский ВЕ, Запертова ЕЮ, Миронов АВ. Прогнозы лечения невынашивания беременности в I триместре прогестагенами. Гинекология. 2015; 4–8.
Запорожан ВМ, Даниленко ЛІ, Макулькін РФ. Плацентарна недостатність та її вплив на плід. Одеський мед. журнал. 2009; (4): 82–84.
Романенко ТГ, Ткаченко АВ. Iмунологiчнi аспекти профiлактики, прогнозування та лiкування невиношування вагiтностi. Педіатрія, акушерство та гiнекологiя. 2010; (6): 117–119.
Пирогова ВІ, Шурпяк ВІ, Жемела НІ, Голота ЛІ. До питання профілактики ускладненого перебігу вагітності при недостатності та дефіциті вітаміну D. Здоровье женщины. 2016; (6): 19-27.
Черняк ММ, Корчинська ОО. Сучасний стан проблеми плацентарної дисфункції у жінок з обтяженим акушерським анамнезом. Проблеми клінічної педіатрії. 2015; 4(30): 42-48.
Айламазян ЭК, Кулаков ВИ, Радзинский ВЕ, Савельева ГМ. Акушерство. Национальное руководство.2009; 263–271.
Пирогова ВІ, Козловський ІВ. Реабілітація репродуктивної функції у жінок з хронічним ендометритом. Здоровье женщины.2015;(2):94–96.
Пирогова ВІ, Шурпяк СО. Терапія хронічного ендометриту у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я з позицій подолання оксидативного стресу. Здоровье женщины.2015;(6):60–64.
Romero R., Nicolaides K., Conde-Agudelo A. Vaginal progesterone in women with an asymptomatic sonographic short cervix in the midtrimester decreases preterm delivery and neonatal morbi dity: a systematic review and metaanalysis of individual patient data . Am. J. Obstet. Gynecol. 2012; 206 (2):124.
Радзинский ВЕ. Акушерская агрессия. Status Praesens. 2012; 223–245.
Голяновський ОВ, Стецюк КВ. Профілактика і терапія загрози передчасних пологів у вагітних з передлежанням плаценти. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2017; 21(1): 280-283.
Ди Ренцо КД. Преждевременные роды. Жіночий лікар. 2006;(6):5–7.
Центр медичної статистики МОЗ України [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://medstat.gov.ua
Державна служба статистики [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
Печеряга СВ, Маринчина ІМ. Профілактика виникнення порушень фетоплацентарного комплексу в ранні терміни гестації при низькій плацентації. Буковинський мед. вісник. 2018; 22 (2): 70-75.
Пирогова ВІ, Жемела НІ. Вивчення D-статусу вагітних з ускладненим гестаційним процессом. Здоровье женщины. 2015; 1 (97): 105–107.
Шилин ДЕ. Первичная профилактика преэклампсии кальцием и витамином D (с позиций акушерства, основанного на доказательствах). Гинекология. 2011; 13(4): 34–40.
Bodnar LM, . Krohn MA, Simhan HN. Maternal Vitamin D Deficiency Is Associated with Bacterial Vaginosis in the First Trimester of Pregnancy. J. Nutrition. 2012; 8: 1157–1161.
Nihal Mohamed El Rifai, Ghada Abdel Fattah Abdel Moety,Hassan Mostafa Gaafar, Dalia Ahmed Hamed. Vitamin D deficiency in Egyptian mothers and their neonates and possible related factors. J. Maternal_Fetal and Neonatal Medicine. 2014; 27(10):1064–1068.
Бойко ВІ, Болотна МА. Діагностика та профілактика плацентарної дисфункції у юних жінок, які народжують уперше. Здоровье женщины. 2015; (8): 110-111.
Вдовиченко ЮП, Дудка СВ. Ультразвукова діагностика затримки росту плода на фоні плацентарної недостатності в групах з високим ризиком. Ехографія в перинатології та гінекології. 2013; 25–27.
Anamey ER, Hednee WR. The prevention of adolescent pregnancy. JAMA. 2012; (5): 78–82.
Паращук ЮС, Грищенко ОВ, Лахно ИВ. Ведення вагітності та пологів при фетоплацентарній недостатності. Торнадо. 2011; 116.
Бойко ВІ, Радько ВЮ. Профілактика невиношування вагітності у жінок з хронічним ендометритом в анамнезі. Здоровье женщины. 2016; (7): 112-114.
Нікогосян ЛР, Міщенко ВП, Руденко ІВ, Ліхачов ВК. Гемодинамічні порушення у фетоплацентарному комплексі під час інфікування вірусом грипу. Запорожский медицинский журнал. 2017; 19 (1): 55-58.
Lampinen KH, Ronnback M, Kaaja R.J. et al. Impaired vascular dilatation in women with a history of pre-eclampsia. J Hypertens. 2006; 24:751-756.
Айламазян ЭК, Кулаков ВИ, Радзинский ВЕ, Савельева ГМ. Акушерство. Национальное руководство. 2009; 263–271.
Кравченко ОВ, Печеряга СВ. Оцінка ефективності профілактики первинної плацентарної дисфункції в ранні терміни гестації при аномальному розташуванні плаценти. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2016; (1): 74 – 75.
Горин ВС, Лапицкий ДА, Бирюкова ЛА. Акушерские и перинатальные аспекты аномалий расположения плаценты. Вестник НГУ. 2008; 6 (3): 115–126.
Минкин РИ, Минкина ЭР, Юнусова АЗ. Влияние аномалий расположения плаценты на течение беременности и исход родов. Медицинский альманах. 2008; (5): 63–65.
Israel A, Gorodeski JA, Bahari CM. The effect of placenta previa localisation upon maternal and fetal-neonatal outcome. 1997; (15): 169–174.
Мяделец ИА. Факторы риска предлежания хориона и нарушения его миграции во втором триместре. Вест. НГУ. Серия «Биология». 2011; (2): 253.
Дяк КВ, Юзько ОМ. Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина.2017; VII, 1(23): 62-68.
Iams JD, Berghella V. Care for women with prior preterm birth. В American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2010.