Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних операцій із застосуванням ендоскопічних технологій

Основний зміст сторінки статті

В.І. Бойко
В.А. Терехов

Анотація

Мета дослідження: порівняльне оцінювання безпосередніх і віддалених результатів лапароскопічного лікування післяопераційних абдомінальних ускладнень у пацієнток з гінекологічною патологією.
Матеріали та методи. Було проведено порівняльне дослідження найближчих результатів після повторних лапароскопій і релапаротомій у пацієнток гінекологічного профілю з післяопераційними внутрішньочеревними ускладненнями, у ході якого були виділені дві клінічні групи хворих. До І групи (основної) увійшли 62 (50,82%) пацієнтки з ранніми післяопераційними ускладненнями, яким виконували відеоендоскопічні втручання. До ІІ групи (контрольної) увійшли 60 (49,18%) пацієнток, яким виконані традиційні «відкриті» лапаротомії.
Критерії перебігу раннього післяопераційного періоду вибирали традиційно. При цьому ураховували, що після виконаних повторних втручань пацієнткам як основної, так і контрольної групи була проведена аналогічна інтенсивна терапія, спрямована на корекцію основного симптомокомплексу захворювання.
Усі пацієнтки були комплексно обстежені з використанням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, і статистично зіставними.
Віддалені результати вивчені у 28 (45,1%) пацієнток основної групи і 21 (35%) жінки з групи порівняння у терміни від одного до п’яти років після гінекологічного втручання.
Результати. У пацієнток групи контролю больовий синдром статистично достовірно зберігався довше і вимагав призначення знеболювальних препаратів у середньому на 2 доби більше. Використання лапароскопії у лікуванні післяопераційних ускладнень найчастіше (51,7%) дозволяло відмовитися від аналгетиків, а нестероїдні протизапальні засоби застосовували на вимогу тільки у перші 2–3 дні.
Середня тривалість стаціонарного лікування хворих І групи з післяопераційними інтраабдомінальними гінекологічними ускладненнями станвоила у середньому 10±2,5 доби проти 16±2,9 – у ІІ групі (контрольній) (р>0,05). Середня тривалість стаціонарного лікування після відкритих операцій була більше у середньому на 6±1,9 доби (р>0,05).
Заключення. У ході дослідження виявлена безпосередня залежність перебігу раннього післяопераційного періоду і віддалених результатів у жінок, яких прооперовано традиційно та із застосуванням лапароскопії. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень доведено високу ефективність відеолапароскопічного способу порівняно з традиційним.
Отже, впровадження запропонованої тактики лікування має суттєво підвищити якість життя даної категорії пацієнток. Вивчення віддалених результатів лапароскопічних операцій продемонструвало, що застосування у практиці лікувальних закладів діагностичних методів оперативних прийомів сприятиме покращанню результатів комплексного лікування хворих жінок із патологією органів малого таза.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Бойко, В., & Терехов, В. (2021). Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних операцій із застосуванням ендоскопічних технологій. Репродуктивне здоров’я жінки, (2), 22–26. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2021.232518
Номер
Розділ
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ
Біографії авторів

В.І. Бойко, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України

Кафедра акушерства та гінекології

В.А. Терехов, Медичний інститут Сумського державного університету МОН України

Кафедра акушерства та гінекології

Посилання

Юзько ОМ, Юзько ТА. 2015. Лапароскопія в діагностиці та лікування жіночої безплідності. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2:35-6.

Бойко ВІ, Терєхов ВА. 2020. Ендоскопічне лікування невідкладних станів у гінекології: тактика і реабілітація. Здоровье женщины. 3(149):64-70. 10.15574/HW.2020.149.64

Оебаджи Самюэль. 2015. Профилактика осложнений после лапароскопических гинекологических операций. Здоровье женщины. 2(98):54-8.

Мініна ОЮ. 2017. Сучасні ендоскопічні технології у діагностиці та лікуванні поєднаної патології матки у жінок старшого віку. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л.Шупика. Київ. 28(2):74-9.

Вдовиченко ЮП, Волошин ОА. 2015. Діагностика і профілактика ускладнень при лапароскопічних гінекологічних операціях. Здоровье женщины. 4(100):72-5.

Jacobsen LJ. 2017. Results of conventional and hysteroscopic surgery. Human Reproduction. 12:1376-81.

Паращук ЮС, Грищенко МГ, Паращук ВЮ, Сафонов РА. 2017. Оперативна гінекологія: навч. посібник. Харків: ХНМУ, 132.

Демиденко АД, Демиденко ДИ, Гузь ИА, Гнатенко ОВ. 2017. Профилактика послеоперационных осложнений у женщин с воспалительными заболеваниями органов малого таза и кистами яичников. Експериментальна і клінічна медицина. 1(74):77-80.