Синдром полікістозних яєчників: клініко-патогенетичні аспекти мультидисциплінарної проблеми
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті представлені дані настанов, консенсусів та літературних джерел щодо сучасного погляду на патогенез, діагностику та принципи терапії жінок із синдромом полікістозних яєчників. Він є системною патологією, яку діагностують у жінок будь-якого віку, розпочинаючи від пубертатного періоду і до менопаузи, із залученням у процес майже всіх систем організму.
У даній роботі акцентовано увагу на варіабельності клінічних проявів цього синдрому, для якого характерні порушення менструального циклу, безпліддя, полікістозні зміни у яєчниках за даними ультразвукового дослідження, дерматопатії та метаболічні порушення. Основною метою діагностики синдрому є визначення ступеня тяжкості клінічних проявів, джерела та патогенезу гіперпродукції андрогенів, впливу на репродуктивну функцію, а також оцінювання метаболічних і кардіоваскулярних ризиків.
З огляду на багатогранність клінічних проявів ведення жінок із синдромом полікістозних яєчників передбачає необхідність мультидисциплінарного підходу, а патогенетична терапія має включати нормалізацію гормонального профілю та менструальної функції, лікування дерматопатій, корекцію метаболічних порушень, лікування безпліддя (у разі актуальності вагітності) тощо.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Камінський В. В., Татарчук Т. Ф., Дубоссарська Ю. О. та ін. Національний консенсус щодо ведення пацієнток із гіперандрогенією. Репродуктивна ендокринологія. 2016; 4 (30): 19-31.
International evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome 2018 / Centre for Research Excellence in Polycystic Ovary Syndrome (CREPCOS), European Society of Human Reproduction and Embryology (ESHRE), American Society of Reproductive Medicine (ASRM). Monash University, 2018. 198 р.
Жук С. И., Гордийчук А. Б. СПКЯ: Фенотипы, висцеральное ожирение и персонализированный подход в назначении КОК. Репродуктивна ендокринологія. 2018; 2: 34-41.
Al Khalifah R. A. et al. Metformin or Oral Contraceptives for Adolescents With Polycystic Ovarian Syndrome: A Meta-analysis. Pediatrics. 2016; 137: e20154089.
American Diabetes Association. Standards of Medical Care in Diabetes-2017: Summary of Revisions. Diabetes care. 2017; 40: S4-S5.
Balen A. H. et al. The management of anovulatory infertility in women with polycystic ovary syndrome: an analysis of the evidence to support the development of global WHO guidance / Human Reproduction Update. 2016; 22: 687-708.
Baskind N. E., Balen A. H. Hypothalamic-pituitary, ovarian and adrenal contributions to polycystic ovary syndrome. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 2016; 37: 80-97.
Урбанович А. М. Синдром полікістозних яєчників у щоденній практиці. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2018; 14, 1: 40-45.
Авраменко Н. В., Кабаченко О. В., Барковський Д. Є., Сєрих К. В. Сучасні аспекти менеджменту пацієнток із синдромом полікістозу яєчників. Запорізький медичний журнал. 2020; 22, 6 (123): 865-873.
Семенина Г. Б. Ендокринні та обмінно-метаболічні порушення в жінок із синдромом полікістозних яєчників і нові можливості їхньої корекції. Репродуктивна ендокринологія. 2016; 6: 69-76.
Boyle J. et al. Process evaluation of a pilot evidence-based Polycystic Ovary Syndrome clinic in the Torres Strait. The Australian Journal of Rural Health. 2017; 25: 175-181.
Дубоссарская З. М. Обсуждение нового подхода к менеджменту синдрома поликистозных яичников. Здоровье женщины. 2017; 6: 45-48.
Панарина О. В., Рашидова М. А., Беленькая Л. В., Трофимова Т. А., Шолохов Л.Ф. Современные представления о патогенезе синдрома поликистозных яичников (обзор литературы). Acta Biomedica Scientifica. 2017; 2, 4: 9-14.
СПКЯ: от пересмотра представлений к новым терапевтическим стратегиям. Современные научные данные и клинические рекомендации МЗ РФ 2015 года. Информационный бюллетень / Под ред. Е.Н. Андреевой, М.Б. Хамошиной. – М.: Редакция журнала StatusPraesens, 2016. – 28 с.
Legro R. S., Driscoll D., Strauss J. F., Fox J., Dunaif A. Evidence for a genetic basis for hyperandrogenemia in polycystic ovary syndrome. Proc Natl Acad Sci USA. 1998; (95): 14956-14960.
Lerchbaum E., Schwetz V., Giuliani A., Obermayer-Pietsch B. Influence of a positive family history of both type 2 diabetes and PCOS on metabolic and endocrine parameters in a large cohort of PCOS women. Eur. J. Endocrinol. 2014; 170: 727-739. 10.1530/EJE-13-1035
Kosova G., Urbanek M. Genetics of the polycystic ovary syndrome. Mol. Cell. Endocrinol. 2013; 373: 29-38.
Shi Y. Genome-wide association study identifies eight new risk loci for polycystic ovary syndrome. Nat. Genet. 2012; 44: 1020-1025.
Шарифулин Э. М., Шарифулин М. А., Сутурина Л. В. Эндометриальные маркеры синдрома поликистоза яичников (обзор литературы). Acta Biomedica Scientifica. 2017; 2, 5: 21-27.
Калугіна Л. В., Татарчук Т. Ф. Синдром полікістозних яєчників: підхід до корекції метаболічних порушень. Репродуктивна ендокринологія. 2020; 2 (52): 54-58.
Zawadski J. K., Dunaif A. Diagnostic criteria for polycystic ovary syndrome: towards a rational approach. Blackwell Scientific, Boston. 1992: 377-384.
Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS consensus workshop group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to Polycystic Ovary Syndrome (PCOS). Hum Reprod. 2004; 19(1): 41-47.
Fauser B. C., Tarlatzis B. C., Rebar R. W. at al. Consensus on women’s health aspects of polycystic ovary syndrome (PCOS): the Amsterdam ESHRE/ASRM-Sponsored 3rd PCOS Consensus Workshop Group. Fertil Steril. 2012; 97 (1): 28-38.e25
Беглова А. Ю., Елгина С. И. Фенотипические особенности уровня антимюллерова гормона и ультразвуковых параметров яичников у женщин репродуктивного возраста с синдромом поликистозных яичников. Мать и Дитя в Кузбассе. 2019; 1 (76): 10-14.
Legro R. S., Arslanian S. A. Ehrmann D. A. et al. Diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2013; 98 (12): 4565-92.
Сольський С. Я. Питання патогенезу, діагностики та лікування гіперандрогенії. Жіночий лікар. 2006; 3: 8-15.
Дуринян Э. Р. Байбарина Г. В. Патогенез, дифференциальная диагностика и принципы лечения гиперандрогении. Акушерство и гинекология. 2002; 4: 62-64.
Бурка О. А., Тутченко Т. М. Сучасні підходи до діагностики розповсюджених форм гіперандрогенії в жінок репродуктивного віку. Огляд літератури. Частина 1. Репродуктивна ендокринологія. 2019; 2: 39-45. 10.18370/2309-4117.2019.46.39-45
Legro, R. S. et al. Total testosterone assays in women with polycystic ovary syndrome: precision and correlation with hirsutism. J Clin Endocrinol Metab 2010; 95.12: 5305-13.
Cunliffe W. J. The Acnes. Martin Dunitz Ltd, London. Journal of Cosmetics, Dermatological Sciences and Applications. 2018; 8, 2: 21.
Адаптована клінічна настанова з діагностики та лікування акне. – К.: МОЗ України, 2017. – 101 с.
Goulden V., Stables G. I., Cunliffe W. J. Prevalence of facial acne in adults. J Am Acad Dermatol. 1999; 41 (4): 577-580.
Herane M. I., Ando I. Acne in infancy and acne genetics. Dermatology. 2003; 206: 24-28.
Резніченко Г. І., Резніченко Н. Ю., Красько М. П., Коваленко К. І., Оніщенко Р. А. Нові можливості корекції дерматологічної патології у жінок з гіперандрогеніями із застосуванням КОК. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2014; 7 (82): 12-20.
Escobar-Morreale H. F., Carmina E., Dewailly D. et al. Epidemiology, diagnosis and management of hirsutism: a consensus statement by the Androgen Excess and Polycystic Ovary Syndrome Society. Hum Reprod Update. 2012; 18 (2): 146-70.
Bode D. et al. Hirsutism in Women. Am Fam Physician. 2012: 15; 85(4): 373-380.
Сonway G., Dewailly D., Diamanti-Kandarakis E. et al. The polycystic ovary syndrome: a position statement from the European Society of Endocrinology. Eur J Endocrinol. 2014; 171 (4): 1-29.
Azziz R., Carmina E., Dewailly D. et al. The Androgen Excess and PCOS Society criteria for the polycystic ovary syndrome: the complete task force report. Fertil Steril. 2009; 91(2): 56-88.
Ng D. S. Diabetic dyslipidemia: from evolving pathophysiological insight to emerging therapeutic targets. Can J Diabetes. 2013; 37 (5): 319-26.
Мурашко Н. В., Данилова Л. И. Cиндром гиперандрогении у женщин репродуктивного возраста: клиника, дифференциальный диагноз. Учебно-методическое пособие. – Минск: БелМАПО, 2010. – 33 с.
Goodman N. F., Cobin R. H., Futterweit W. et al. American Association of Clinical Endocrinologists, American College of Endocrinology, and Androgen Excess and PCOS Society Disease State Clinical Review: Guide to the Best Practices in the Evaluation and Treatment of Polycystic Ovary Syndrome. Part 2. Endocr Pract. 2015; 21(11): 1415-26.
Калугина Л. В., Юско Т. И. Мио-инозитол: терапевтические возможности и прегравидарная подготовка при синдроме поликистозных яичников. Обзор литературы. Репродуктивна ендокринологія. 2018; 4: 40-45.
Bracero N., Zacur H. A. Polycystic ovary syndrome and hyperprolactinemia. Obstet Gynecol Clin North Am. 2001; 28 (1): 77-84.
Тронько М. Д., Антипкін Ю. Г., Камінський В. В. та ін. Національний консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією. Репродуктивна ендокринологія. 2016; 4 (30): 8-18.
Asemi Z. et al. Calcium plus vitamin D supplementation affects glucose metabolism and lipid concentrations in overweight and obese vitamin D deficient women with polycystic ovary syndrome. Clin Nutr. 2015; 34 (4): 586-92.
Muscogiuri G. et al. Shedding new light on female fertility: The role of vitamin D. Rev Endocr Metab Disord. 2017; 18 (3): 273-283.
Булавенко О. В., Татарчук Т. Ф., Коньков Д. Г., Фурман О. В. Сучасні стратегії клінічного менеджменту дефіциту вітаміну D в практиці акушера-гінеколога. Репродуктивна ендокринологія. 2018; 1: 38-44.
Abootorabi M. S., Ayremlou P., Behroozi-Lak T., Nourisaeidlou S. The effect of vitamin D supplementation on insulin resistance, visceral fat and adiponectin in vitamin D deficient women with polycystic ovary syndrome: a randomized placebo-controlled trial. Gynecol Endocrinol. 2018; 34 (6):489-494.
Guo S., Tal R., Jiang H., Yuan T., Liu Y. Vitamin D Supplementation Ameliorates Metabolic Dysfunction in Patients with PCOS: A SystematicReview of RCTs and Insight into the Underlying Mechanism. Int J Endocrinol. 2020; 19. Volume 2020. Article ID 7850816.
Menichini D., Facchinetti F. Effects of vitamin D supplementation in women with polycystic ovary syndrome: a review. Gynecol Endocrinol. 2020; 36(1): 1-5.