Стан системи мати–плацента–плід у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: визначення особливостей стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом за результатами кардіотокографічного (КТГ) та ультразвукового методів дослідження.
Матеріали та методи. Обстежено 150 пацієнток у термінах вагітності 37–41 тиж. До основної групи зараховані 100 вагітних із хронічним сальпінгоофоритом, до контрольної групи – 50 здорових вагітних фізіологічного акушерського відділення. Для оцінювання стану ФПК у вагітних використовували КТГ-моніторинг плода, ультразвукову фето- та плацентографію, допплерометрію матково-плацентарно-плодового кровообігу.
Результати. Аналіз результатів КТГ плодів та гемодинамічних показників у матковій артерії і судинах пуповини у вагітних із хронічним сальпінгоофоритом дає підстави вважати, що перебіг вагітності на тлі хронічного сальпінгоофориту у матері є фактором, який негативно впливає на стан плода і потребує активного спостереження під час вагітності для своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів з метою покращення перинатальних результатів.
Поєднання несприятливих результатів обстеження зазначеними методами, а також несприятливі результати після проведеного загальноприйнятого комплексного лікування у термінах вагітності 37–42 тиж є, на нашу думку, показанням до екстреного розродження за показаннями з боку плода.
Заключення. Виявлені порушення матково-плацентарного і плацентарно-плодового кровообігу слід розцінювати як такі, що відповідають 1-у ступеню тяжкості (порушення матково-плацентарного зі збереженням плацентарно-плодового кровообігу). Отримані результати свідчать про необхідність зарахування жінок із хронічними сальпінгоофоритами до групи підвищеного ризику розвитку плацентарної дисфункції з метою її своєчасного попередження і, тим самим, зниження перинатальної захворюваності та смертності.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Радзинский В.Е. Акушерская агрессия V. 2.0 / В.Е. Радзинский. – М.: Изд-во журнала Status Praesens, 2017. – 872 c.
Макацария А.Д. Беременность высокого риска / Под ред. А.Д. Макацария, Ф.А. Червенака, В.О. Бицадзе. – М.: ООО “Издательство “Медицинское информационное агентство”, 2015. – 920 с.
Боровкова Е.И. Взаимодействие возбудителей инфекции с организмом беременной как фактор риска внутриутробного инфицирования плода / Е.И. Боровкова // Здоровье женщины. – 2013. – № 2 (78). – С. 95-99.
Вдовиченко Ю.П. Предгравидарная подготовка женщин с хроническими воспалительными заболеваниями гениталий в анамнезе / Ю.П. Вдовиченко, О.В. Бачигина // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 3 (32).– С. 130-134.
Веропотвелян П.Н. Факторы противоинфекционной защиты плода / П.Н. Веропотвелян, Н.П. Веропотвелян, И.С. Цехмистренко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – 2016. – Вип. 2 (38). – С. 95-103.
Подольський В.В. Взаємозв’язок мікробіоценозу урогенітальних органів та стану плаценти у вагітних з інфекційно-запальним процесом статевих органів / В.В. Подольський, Вл.В. Подольський та ін. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: «Поліграф плюс», 2013. – С. 315-321.
Вдовиченко Ю.П. Динамика допплерометрических показателей кровотока в маточных артериях при беременности в 11–14 и 19–22 нед в зависимости от ее исхода / Ю.П. Вдовиченко, Т.М. Бабкина, Н.К. Волик // Здоровье женщины. – 2015. – № 8 (104). – С. 112-115.
Заболотна А.В. Оптимізація лікувально-профілактичних заходів у вагітних групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції / А.В. Заболотна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2016. – № 1.– C. 60-62.
Щербина Н.А. Комплексный подход к реабилитации женщин, перенесших воспалительные заболевания гениталий / Н.А. Щербина, В.В. Лазуренко, Ю.В. Сороколат и др. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – K.: «Поліграф плюс», 2013. – С. 409-411.
Маркуш І.М. Показники біофізичного профілю плода у вагітних із сальпінгоофоритом в анамнезі / І.М. Маркуш // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2012. – № 2. – С. 99-101.
Бєлкіна О.В. Медична реабілітація жінок, хворих на запальні захворювання органів малого тазу хламідійної етіології / О.В. Бєлкіна, О.В. Гусаківська, В.В. Олешко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: «Поліграф плюс», 2013. – С. 31-34.
Подольський В.В. Особливості перебігу вагітності, пологів та перинатальні порушення у жінок, що перенесли хронічні запальні захворювання статевих органів / В.В. Подольський, В.Л. Дронова, Т.О. Касаткіна та ін. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2011. – C. 682-685.
Фадеева Н.И. Прегравидарная подготовка пациенток с хроническим эндометритом и ее эффективность / Н.И. Фадеева и др. // Мать и Дитя в Кузбассе. – 2017. – № 1. – С. 24–28.
Радзинский В.Е. Прегравидарная подготовка: клинический протокол / авт.-разраб. В.Е. Радзинский и др. – М.: Редакция журнала Status Praesens, 2016. – 80 с.
Радзинский В.Е. Акушерская агрессия. – М.: Изд-во журнала StatusPraesens, 2011. – 688 с.
Романенко Т.Г. Прегравидарная подготовка женщин из группы высокого инфекционного риска / Т.Г. Романенко, Т.Н. Игнатюк // Охрана материнства и детства. – 2012. – № 2 (20). – С. 48.
Сенчук А.Я. Ефективність комплексних протизапальних препаратів в емпіричній терапії гострого сальпінгоофориту / А.Я. Сенчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2013. – № 2 (12). – C. 113-116.
Сидорова И.С. Фетоплацентарная недостаточность. Клинико-диагностические аспекты / И.С. Сидорова, И.О. Макаров. – М.: Знание-М, 2000. – 127 с.