Морфологічні та електронно-мікроскопічні особливості досліджуваних плацент при дуже ранніх передчасних пологах, ускладнених передчасним розривом плодових оболонок
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті представлені дані про морфологічні та електронно-мікроскопічні особливості досліджуваних плацент при дуже ранніх передчасних пологах, ускладнених передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО). Ці особливості вивчали за різної тактики ведення вагітних.
Мета дослідження: вивчення морфологічних та електронно-мікроскопічних особливостей досліджуваних плацент при дуже ранніх передчасних пологах (ДРПП), ускладнених ПРПО.
Матеріали та методи. Усіх 206 пацієнток було розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 150 вагітних із ПРПО у гестаційний термін 22–28 тиж, до контрольної групи – 56 вагітних із фізіологічним перебігом гестації у терміні 22–28 тиж.
Основну групу поділено на дві групи залежно від тривалості очікувальної тактики та методу розродження. Пацієнтки І групи отримували лікування згідно з клінічними протоколами за наказами МОЗ України. Вагітним ІІ групи було запропоновано тактику, яка передбачає пролонгування гестації протягом 5 діб (проведення антибіотикотерапії, РДС-профілактики, магнезіальної терапії, за наявності стрептокока В – лікування) з наступним розродженням шляхом кесарева розтину. Усі пацієнтки з ПРПО отримували антибактеріальну терапію з дня госпіталізації.
Результати. Результати свідчать, що достовірних відмінностей між обстежуваними групами у ході проведеного дослідження не виявлено. Дані щодо експресії прогестеронових рецепторів відповідають результатам гормонального дослідження, під час якого також не виявлено достовірних змін в обстежуваних групах, та підтверджують теорію пошуку нових провокувальних факторів ПРПО при передчасних пологах.
Заключення. Отже, вперше доведено, що вміст прогестерону у плазмі крові та імуногістохімічна експресія рецепторів прогестерону у плаценті на фоні дуже ранніх передчасних пологів залежить від терміну вагітності, а не від тривалості безводного періоду.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Веропотвелян П.Н. Преждевременные роды – современный взгляд на проблему / П.Н. Веропотвелян, Н.П. Веропотвелян, Т.Т. Нарытник, И.В. Гужевская, С.А. Журавлева // Здоровье женщины. – 2015. – № 7 (103). – С. 17–22.
Антипкина Ю.Г. Патология плаценты (современные аспекты) / [под ред. Ю.Г. Антипкина, Т.Д. Задорожной, О.И. Парницкой]. – К., 2016. – 127 с.
Новикова В.А., Пенжоян Г.А., Рыбалка Е.В., Аутлетова С.Р. и др. Роль инфекции в преждевременном разрыве плодных оболочек // Рос. вестн. акуш.-гин. – 2012. – № 6. – С. 35–39.
Kenyon S., Boulvain M., Neilson J.P. Antibiotics for preterm rupture of membranes // Cochrane Database Syst. Rev. – 2010. – Vol. 8. – CD001058.
Сейталин И.А., Бандурин Ф.А., Карамамуд-Оглы Д., Сейталин Т.А. Особенности плацент при преждевременных родах // Достижения вузовской науки. – 2012. – № 1. – С. 67–71.
Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод. – М.: Медицина, 1999. – 272 с.
Низяева Н.В., Волкова Ю.С., Муллабаева С.М., Щеголев А.И. Методические основы изучения ткани плаценты и оптимизация режимов предподготовки материала // Акуш. и гин. – 2014. – № 8. – С. 10–18.
Щеголев А.И. Современная морфологическая классификация повреждений плаценты // Акуш. и гин. – 2016. – № 4. – С. 16–23.
Сімрок В.В. Сучасні підходи щодо етіології та патогенезу передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності (огляд літератури) / В.В. Сімрок, В.Д. Олешко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2014. – Т. 4, № 4 (14). – С. 79–86.
Frenette P. Preterm Prelabour Rupture of Membranes: Effect of Latency on Neonatal and Maternal Outcomes / P. Frenette, L. Dodds, B.A. Armson, K. Jangaard // Journal of Obstetrics and Gynecology of Canada. – 2013. – Vol. 35, N 8. – P. 710–717.
Isabelle Le Ray Changes in Maternal Blood Inflammatory Markers as a Predictor of Chorioamnionitis: A Prospective Multicenter Study / Isabelle Le Ray, Guillaume Mace, Mourad Sediki [et al.] // American Journal of Reproductive Immunology. Article first published online. – 2014. – DOI: 10.1111/aji.12323