Дослідження перфузії судин матки при неспроможності рубця на матці після кесарева розтину
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У сучасних умовах через підвищення частоти кесарева розтину, що є не тільки методом оперативного розродження вагітних, але й операцією, виникають проблеми у репродуктивному здоров’ї прооперованих жінок.
Ураховуючи розкриття багатьох аспектів повторного кесарева розтину, залишаються дискусійними питання визначення діагностичних критеріїв неспроможності рубця на матці, їхньої діагностичної цінності та використання у практичній медицині.
Мета дослідження: вивчення особливостей перфузії матки у вагітних після попереднього кесарева розтину та розроблення критеріїв прогнозування неспроможності рубця на матці.
Матеріали та методи. Проведено комплексне двоетапне (до та під час вагітності) обстеження 180 жінок з рубцем на матці після попереднього кесарева розтину за період з 2014 до 2019 р. Жінок розподілили на групи та підгрупи залежно від терміну настання вагітності після попереднього кесарева розтину.
Результати. На підставі проведених клініко-анамнестичних даних та отриманих результатів ультразвукових досліджень оперованої матки було виявлено зміни кровотоків артерій матки та розроблено індекс артеріальної перфузії у вагітних. За допомогою запропонованого індексу встановлено особливості артеріальної перфузії у жінок дітородного віку залежно від терміну настання вагітності та наявності неспроможності рубця на матці після попереднього кесарева розтину. Це дозволило визначити граничні значення даного показника для кожної групи жінок, у якій значення цього показника достовірно відрізнялось від показників здорових жінок. Запропоновані граничні рівні перфузії матки дозволяють діагностувати порушення перфузії матки під час вагітності на різних її термінах.
Заключення. Визначення індексу артеріальної перфузії у вагітних розширює діагностичні можливості лікарів під час визначення стану післяопераційного рубця на матці після попереднього кесарева розтину та є додатковим профілактичним заходом визначення його неспроможності. Вихід значень цього показника за порогові прогнозовані величини потребуватиме додаткових діагностичних дій з боку лікаря щодо пошуку додаткової поєднаної патології, яка може впливати на маткову перфузію крові.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Blomberg M. Avoiding the first cesarean section – results of structured organizational and cultural changes. Acta Obstet Gynecol Scand. 2016 May; 95(5):580–6.
Dodd J.M., Crowther C.A., Huertas E., Guise J.M., Horey D. Planned elective repeat caesarean section versus planned vaginal birth for women with a previous caesarean birth. Cochrane Database Syst. Rev. 2013; (12): CD004224.
National Institute for Health and Clinical Excellence. Caesarean section. NICE clinical guideline; 2011. 5 p.
Вакалюк Л.М. Профілактика акушерсько-перинатальних ускладнень у вагітних з рубцем на матці / Л.М. Вакалюк, І. І. Гудивок, С.С. Стоцький, В.О. Любінець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2012. – № 1.
Кузьмина Т.Е. Прегравидарная подготовка. Современные концепции / Кузьмина Т.Е., Пашков В.М., Клиндухов И.А. // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. – 2015. – № 14 (5). – С. 4–54.
Scott J.R. Intrapartum management of trial of labour after caesarean delivery: evidence and experience. Br. J. Obstet. Gynaecol. 2014; 121(2): 15–62.
Sentilhes L., Vayssière C., Beucher G., Deneux–Tharaux C., Deruelle P., Diemunsch P. et al. Delivery for women with a previous cesarean: guidelines for clinical practice from the French College of Gynecologists and Obstetricians (CNGOF). Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 2013; 10(1): 25–32.
Корсак В.В. Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину / Пацкань І.І., Мойш А.Ю., Корсак В.В. // Таврический медико-биологический вестник. – 2013. – Т. 16, № 2. – Ч. 1 (62). – С.100-103.
Mekiňová L, Janků P, Filipinská E, Kadlecová J, Ventruba P. Cesarean section incidence and vaginal birth success rate at term pregnancy after myomectomy. Ceska Gynekol. 2016 Winter; 81(6):404–410.
Pearson G.A., Eckford S.D. Quantification of risk of emergency caesarean during labour after one previous caesarean section. J. Obstet. Gynaecol. 2013; 33:692–4.
Parant O. Uterine rupture: prediction, diagnosis et management. J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod. 2012; 41(8): 803–16.
Залесный А.В. Комплексная оценка состояния рубца на матке после кесарева сечения / Залесный А.В. //Журнал акушерства и женских болезней. – 2010. – LIX (5). – С. 118–126.
Краснопольский В.И. Несостоятельный рубец на матке после кесарева сечения: причины формирования и лечебная тактика /В.И. Краснопольский, Л.С. Логутова, С.Н. Буянова // Акушерство и гинекология. – 2013. - No 12. – С. 28-33.
Белоусов М.А. Двойное контрастирование при УЗИ исследовании области шва на матке после операции кесарева сечения / М.А. Белоусов, Л.С. Мареева, Р.Ф. Серова // Акушерство и гинекология. – 2011. – №11. – С. 36-39.
Кулинич С.И. Роль гистероскопии в оценке заживления швов после операции кесарева сечения / С.И. Кулинич, В.А. Крамарский, В.Н. Дудакова // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. – 2011-2012. – Т. 1, № 1. – С. 42-43.
Dosedla E, Calda P. Can the final sonographic assessment of the cesarean section scar be predicted 6 weeks after the operation? Taiwan J Obstet Gynecol. 2016 Oct; 55(5):18–20.
Risager J.K., Uldbjerg N. & Glavind J. Cesarean scar thickness in non-pregnant women as a risk factor for uterine rupture. The Journal of Maternal-Fetal& Neonatal Medicine, 1–6,2020. doi:10.1080/14767058.2020.1719065
Рудзевич А.Ю., Кукарская И.И., Фильгус Т.А. Оценка частоты кесарева сечения по классификации Робсона // Современные проблемы науки и образования. – 2017. – № 6.