Ангіогенні фактори росту і гемодинаміка в яєчниках у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Сьогодні в літературі недостатньо інформації щодо досліджень регуляторної системи ангіогенезу, яка представлена судинними факторами росту, у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді.
Мета дослідження: на клінічному матеріалі із застосуванням клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження вивчити стан ангіогенних факторів росту (СЕФР і його рецепторів СЕРФ-Р1, СЕРФ-Р2) та гемодинаміку яєчників, а також розширити уявлення про механізми розвитку недостатності лютеїнової фази (НЛФ) у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проводили серед жінок репродуктивного віку від 19 до 32 років. За характером порушень основну групу жінок (n=90), які мали розлади менструальної функції у пубертатному періоді, було розподілено на три підгрупи (n=30): 1-а підгрупа – жінки з первинною олігоменореєю в анамнезі, 2-а підгрупа – з пізнім віком менархе, третя підгрупа – жінки з пубертатними кровотечами. До контрольної групи увійшли жінки (n=30) з правильним ритмом менструацій у пубертаті. Досліджували біохімічні і ехографічні маркери ангіогенезу.
Результати. У жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді, виявлено зниження максимальної систолічної швидкості кровотоку (Vmax) в яєчниковій артерії яєчника з преовуляторним фолікулом порівняно з жінками контрольної групи (р<0,01). Швидкість кровотоку в артеріях строми яєчника з преовуляторним фолікулом була вище, ніж в артеріях протилежного яєчника (р<0,05), але залишалась нижчою, ніж у жінок з правильним ритмом менструацій у пубертаті (р<0,05), і найнижчу відзначали у жінок з первинною олігоменореєю в анамнезі (р<0,05).
У преовуляторний період менструального циклу в яєчникових артеріях і в артеріях строми яєчників індекси судинного опору достовірно не відрізнялись. У стадію розквіту жовтого тіла індекси судинного опору в артеріях строми яєчника з жовтим тілом достовірно нижчі, ніж у протилежному яєчнику, найнижчі спостерігались у жінок з пубертатними кровотечами (3-я підгрупа). Виявлено, що у всіх обстежуваних основної групи індекси судинного опору в артеріях по периферії жовтого тіла були нижчі, ніж по периферії преовуляторного фолікула. Пряма кореляційна залежність між індексами судинного опору в артеріях строми яєчника з преовуляторним фолікулом із СЕРФ і зворотна між СЕРФ-Р1 у жінок з первинною олігоменореєю в анамнезі свідчать про покращення васкуляризації преовуляторного фолікула за рахунок новоутворених і функціонуючих капілярів.
Заключення. Проведені дослідження доводять, що на формування повноцінного преовуляторного фолікула і жовтого тіла в яєчнику впливає мікроциркуляція в яєчниковій тканині, стан якої залежить від активності ангіогенної системи, представленої СЕФР і його рецепторами СЕРФ-Р1 та СЕРФ-Р2. Встановлення кореляційної залежності між СЕФР та індексами судинного опору свідчить про участь ангіогенних факторів росту в яєчниковій гемодинаміці при формуванні преовуляторного фолікула у жінок з порушеннями менструальної функції у пубертатному періоді.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Літвінова НЮ, Архипов ІГ, Дубенко ДЄ. 2015. Ангіогенез: у нормі і патології. Серце і судини. 4:95-9.
Комісаренко ЮІ, Михальчишин ГП [редактори] 2020. Ендокринологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів, 5-е вид., оновл. і доп. Вінниця: Нова книга, 536.
Бойко ВІ, Калашник НВ, Бойко АВ. 2019. Сучасні підходи до діагностики та лікування доброякісних пухлин яєчників: навчальний посібник. Суми: Сумський держуніверситет, 267.
Урбанович АМ. 2018. Синдром полікістозних яєчників у щоденній практиці. Міжнародний ендокринологічний журнал. 14(1):40-5.
Вітюк АД, Гафійчук РГ. 2013. Диференційований підхід до діагностики стану яєчників у жінок із безпліддям при синдромі виснажених яєчників. Здоровье женщины. 4(80):141-6.
Fisher TE [et al.]. 2013. Vascular endothelial growth factor and angio-poietin production by primate follicles during culture is a function of growth rate, gonadotrophin exposure and oxygen milieu. Hum. Reprod. 28(12):3263-70.
Хоменко ЄВ, Орябінська ЛБ, Мінченко ОГ. 2012. Ендотеліальний фактор росту судин: біологія та терапевтичне значення. Екологічні аспекти сучасної біології та медичної генетики. 5(113):119-31.
Алан ПЛ, Даббінс ПА, Позняк МА та ін. [редактори]. 2007. Клінічна допплерівська ультрасонографія. Пер. з англ., 2-е вид. Львів: Медицина світу, 374.