Рівень біогенних амінів у вагітних із психоемоційними порушеннями, що зумовлені тривожністю

Бічна панель сторінки статті

PDF
Опубліковано: лип 31, 2020
DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2020.209330
Ключові слова:
вагітність, психоемоційний стан, тривожність, біогенні аміни,

Основний зміст сторінки статті

V. G. Syusyuka
Запорізький державний медичний університет, Україна

Анотація

Мета дослідження: визначення рівня біогенних амінів у вагітних з психоемоційними порушеннями, що зумовлені тривожністю. Матеріали та методи. Обстежено 90 жінок у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. До основної групи включені 58 вагітних із се-реднім та високим рівнем ситуативної тривожності (СТ), а також 32 вагітні з рівнем тривоги 30 балів і нижче, що свідчить про низький рівень СТ (група порівняння). Для оцінювання ситуативної та особистісної тривожності використовували шкалу Ч.Д. Спілбергера, яка адаптована Ю.Л. Ханіним. Рівень серотоніну та мелатоніну вимірювали флюорометричним методом у гемолізаті крові вагітних.

Результати. Згідно з результатами біохімічного дослідження гемолізату еритроцитарної маси крові обстежених вагітних визначе-но, що зростання ситуативної тривожності супроводжувалося статистично достовірним (p<0,05) підвищенням рівня серотоніну та зниженням рівня мелатоніну. Такі особливості мали безпосередній вплив на зростання (p<0,05) серотонін/мелатонін індексу, який у вагітних основної групи у 2,5 разу перевищував відповідний показник у жінок групи порівняння.
Заключення. Результати проведеного дослідження у вагітних свідчать, що зростання рівня ситуативної тривожності супроводжу-ється статистично вірогідним (p<0,05) підвищенням вмісту у крові серотоніну та статистично вірогідним (p<0,05) зниженням рівня мелатоніну. Такі результати мають безпосередній вплив на зростання (p<0,05) серотонін/мелатонін індексу у вагітних із середнім та високим рівнями ситуативної тривожності при порівнянні з відповідним показником у жінок із низьким її рівнем.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Syusyuka, V. G. (2020). Рівень біогенних амінів у вагітних із психоемоційними порушеннями, що зумовлені тривожністю. Репродуктивне здоров’я жінки, 1(1), 15–18. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2020.209330
Номер
№ 1 (2020)
Розділ
Статті
Авторське право (c) 2020 V. G. Syusyuka

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографія автора

V. G. Syusyuka, Запорізький державний медичний університет

Кафедра акушерства и гинекологии

Посилання

Александровский Ю.А. Неврозы и перекисное окисление липидов / Александровский Ю.А., Поюровский М.В., Незнамов Г.Г. – М.: Наука, 1991. – 144 с.

Анисимов В.Н. Старение женской репродуктивной системы и мелатонин / В.Н. Анисимов, И.А. Виноградова. – СПб.: Изд-во «Система», 2008. – 44 с.

Антиоксиданты: клинико-фармакологический аспект / Чекман И.С., Беленичев И.Ф., Горчакова Н.А., Кучеренко Л.И., Бухтиярова Н.В., Поготова Г.А. // Ураїнський медичний часопис. – 2014. – № 1 (99) – С. 22–28.

Астахов В.М. Психодиагностика в репродуктивной медицине / В.М. Астахов О.В. Бацылева, И.В Пузь. – Винница: ООО «Нилан-ЛТД», 2016. – 380 с.

Барабой В.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / Барабой В.А., Сутковой Д.А. – К.: Чернобыльинтеринформ, 1997. – 420 с.

Грибан В.Г. Валеологія / В.Г. Грибан. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 214 с.

Гутикова Л.В. Роль биогенных аминов в реализации репродуктивной функции организма / Гутикова Л.В., Бубешко Д.А. // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. – 2014. – № 2. – С. 5–9.

Дадамбаев Е.Т. Флуориметрический метод определения мелатонина крови / Е.Т. Дадамбаев // Лабораторное дело. – 1986. – № 1. – С. 30–32.

Новые подходы к исследованию патогенеза и диагностике прегестоза / В.И. Грищенко, О.П. Липко, Т.В. Рубинская, Л.В. Потапова, И.Н. Щербина // Международный медицинский журнал. – 2004. – Т. 10, № 3. – С. 114–116.

Особенности мелатонинового обмена и гормонального статуса женщин в зависимости от латерализации плаценты в предродовом периоде в различные сезоны года / Рогова Н.А., Боташева Т.Л., Авруцкая В.В., Каушанская Л.В., Фролов А.А. // Современные проблемы науки и образования. – 2013. – № 5.; URL: https://www.science-education.ru/ru/article/view?id=9946

Юденфренд С. Флуоресцентный анализ в биологии и медицине / С. Юденфренд. – М.: Мир, 1965. – 483 с.

Cурмач М.Ю. Уровень тревожности женщины во время беременности и медико-социальные факторы, влияющие на него / М.Ю. Cурмач, О.Г. Богдан, А.В. Синицкая // Вестник Смоленской государственной медицинской академии – 2012. – № 2. – С. 12–18.

Фурс В.В. Некоторые показатели обмена триптофана при физиологически протекающей беременности / Фурс В.В., Дорошенко Е.М. // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. – 2011. –№ 4. – С. 36–38.

Фурс В.В. Роль биогенных аминов при беременности, осложнённой плацентарной недостаточностью / Фурс В.В. // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. – 2010. – № 4. – С. 12–16.

Экспрессия биогенных аминов при плацентарной недостаточности / Аржанова О.Н., Кветной И.М., Кузнецова А.В., Колобов А.В. // Журнал акушерства и женских болезней. – 2006. – Т. LV, № 1. – С. 44–49.

Biogenic amines in the reduction of oxidative stress: melatonin and its metabolites / Reiter R.J., Tan D.X., Jou M.J., Korkmaz A., Manchester L.C., Paredes S.D. // Neuro Endocrinol Lett. – 2008. – Vol. 29 (4). – P. 391–8.

Duhig K. Oxidative stress in pregnancy and reproduction / Duhig K., Chappell L.C., Shennan A.H. // Obstet Med. – 2016. – Vol. 9 (3). – Р. 113–6.

Melatonin as a Potent and Inducible Endogenous Antioxidant: Synthesis and Metabolism / Tan D.X., Manchester L.C., Esteban-Zubero E., Zhou Z., Reiter R.J. // Molecules. – 2015. – Vol. 20 (10). – Р. 18886-906.

Melatonin as an antioxidant: biochemical mechanisms and pathophysiological implications in humans / Reiter R.J., Tan D.X., Mayo J.C., Sainz R.M., Leon J., Czarnocki Z. // Acta Biochim Pol. – 2003. – Vol. 50 (4). – Р. 1129-46.

Zhang H.M. Melatonin: a well-documented antioxidant with conditional pro-oxidant actions / Zhang HM, Zhang Y. // J Pineal Res. – 2014. – Vol. 57 (2). – Р. 131-46.