Електронний моніторинг плода: користь, побоювання та можливі перспективи

Анотація

Діагностика патологічних станів плода на основі кардіосигналів базується на реєстрації та оцінці параметрів змін серцевого ритму. Неінвазивна електрокардіографія плода (ЕКГП) є перспективним методом дослідження його функціонального стану. Цей метод дає змогу отримувати характеристики первинних електрофізіологічних процесів, що відбуваються в міокарді плода. Відомо, що впровадження електронного моніторингу плода сприяло значному підвищенню рівня абдомінального розродження.
Мета дослідження: перевірка гіпотези щодо можливого впливу параметрів ЕКГП на вибір методу розродження.
Матеріали та методи. Здійснено обстеження 39 жінок із терміном вагітності від 24 до 38 тижнів у період із 1 жовтня 2022 до 1 жовтня 2024 р.
Реєстрацію ЕКГП проводили за допомогою обладнання «Cardiolab Baby Card» (НТЦ «ХАІ-МЕДИКА», м. Харків, Україна) в абдомінальному відведенні протягом 30–60 хв. Досліджували такі показники варіабельності серцевого ритму (ВСР):
– STV (short term variations) – короткотривалі варіації;
– LTV (long term variations) – довготривалі варіації;
– AC / DC (acceleration capacity / deceleration capacity) – схильність до прискорення/уповільнення серцевого ритму;
– SI (stress index) – стресовий індекс (SI = AMo (%) / (2 × Mo × Var), Var = NNmax – NNmin, де AMo – найчастіше значення NN-інтервалу в найвищому стовпчику гістограми).
Показники AC / DC і SI визначали як у плода, так і у матері. Після обстеження проводили подальше спостереження за жінками та аналізували термін пологів, масу й довжину тіла, окружність голівки новонароджених та їхню оцінку за шкалою Апгар.
Результати. Показники ВСР у матері й плода, термін пологів, антропометричні дані новонароджених та їхня оцінка за шкалою Апгар не мали вірогідної різниці відповідно до способу розродження. Аналіз лінійної кореляції серед отриманих характеристик обстеженого контингенту жінок дозволив виявити певні закономірності. Встановлено помірний кореляційний зв’язок між показниками ВСР плода, отриманими на основі аналізу фазово-випрямлених сигналів (AC / DC), та оцінкою стану новонародженого за шкалою Апгар на першій хвилині життя.
Результати багатофакторного регресійного аналізу не виявили зв’язку між показниками ВСР матері та плода, терміном розродження, антропометричними параметрами новонароджених й оцінкою за шкалою Апгар. Однак логістичний регресійний аналіз виявив кореляції:
– між оцінкою за шкалою Апгар і масою тіла новонародженого (p = 0,04);
– між оцінкою за шкалою Апгар та окружністю голівки новонародженого (p = 0,04);
– тенденцію до взаємозв’язку між АС у матері та масою тіла новонародженого (p = 0,05);
– між AC у матері та довжиною тіла плода (p = 0,05);
– між SI у плода й терміном пологів (p = 0,05).
Отримані дані логістичної регресії свідчать про перспективність подальших досліджень ролі АС матері в діагностиці затримки росту плода, а також SI у плода як маркера неврологічного дозрівання та критерію оцінки його стану.
Висновки. Електронний моніторинг на основі неінвазивної ЕКГП не впливав на вибір методу розродження, що дозволяє розглядати перспективу створення систем дистанційного спостереження за станом плода.