Оцінювання ефективності призначення ацетилсаліцилової кислоти для профілактики акушерських ускладнень методом логістичної регресії

Основний зміст сторінки статті

В.О. Герасимчук
О.С. Загородня
Д.Ю. Круковець

Анотація

Прееклампсія залишається актуальною проблемою сучасної медицини. Провідною причиною цього є відсутність ефективного лікування. Одним з небагатьох заходів, що мають доведену ефективність, є призначення ацетилсаліцилової кислоти з початку ІІ триместра. Водночас розлади мікроциркуляції, що лежать в основі розвитку прееклампсії, є патогенетичними і для інших гестаційних ускладнень.
Мета дослідження: вивчення ефективності призначення ацетилсаліцилової кислоти для профілактики прееклампсії та інших ускладнень вагітності методом логістичної регресії.
Матеріали та методи. До контрольної групи увійшли 43 вагітні з клінічними критеріями прееклампсії. Сорок шість вагітних із факторами ризику прееклампсії, які вживали з терміну гестації 16–18 тиж ацетилсаліцилову кислоту, увійшли до І групи та 46 вагітних із факторами ризику прееклампсії, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти, увійшли до ІІ групи.
У всіх пацієнток на підставі даних анамнезу проаналізовано фактори ризику та перебіг ІІ триместра вагітності, проведено їхній кореляційний аналіз та вживання ацетилсаліцилової кислоти, побудовано логістичні регресії і прості дерева рішень.
Результати. Запропоновані моделі логістичної регресії продемонстрували свою правдивість шляхом підтвердження впливу традиційних чинників ризику на розвиток прееклампсії. У той самий час застосування цих моделей дозволило не лише довести профілактичну дію вживання ацетилсаліцилової кислоти щодо розвитку прееклампсії (коефіцієнт статистично значущий, з негативним знаком), але також й можливість попередження тяжкої прееклампсії. Крім того, негативний знак коефіцієнта отримано для впливу ацетилсаліцилової кислоти на такі ускладнення вагітності, як передчасна пологова діяльність та затримка росту плода.
Заключення. 1. Використання бази даних пацієнток, статистичного та модельного аналізу цього датасету дозволяє встановити та оцінити взаємовідносини, їхню статистичну значущість між різними факторами. Зокрема, за результатами роботи можна з більшою впевненістю констатувати суттєвий вплив профілактичного вживання ацетилсаліцилової кислоти на зниження ризику розвитку прееклампсії. 2. Вживання ацетилсаліцилової кислоти знижує ймовірність виникнення затримки росту плода, передчасних пологів. 3.Застосування допоміжних репродуктивних технологій позитивно корелює з ризиком розвитку прееклампсії.
Методом логістичної регресії доведено вплив інших традиційних чинників на розвиток прееклампсії, що підтверджує правдивість запропонованої статистичної моделі.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Герасимчук, В., Загородня, О., & Круковець, Д. (2021). Оцінювання ефективності призначення ацетилсаліцилової кислоти для профілактики акушерських ускладнень методом логістичної регресії . Репродуктивне здоров’я жінки, (5), 19–27. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2021.240021
Номер
Розділ
АКТУАЛЬНІ ТЕМИ

Посилання

ACOG “Low-Dose Aspirin Use During Pregnancy”, Committee Opinion CO Number 743. July 2018.

American College of Obstetricians and Gynecologists. Hypertension in pregnancy. Washington, DC: American College of Obstetricians and Gynecologists; 2013. Available from: http://www.acog.org/Resources-And-Publications/Task-Force-and-Work-Group-Reports/Hypertension-in-Pregnancy

Bakhti, A., Vaiman, D. Prevention of gravidic endothelial hypertension by aspirin treatment administered from the 8th week of gestation. Hypertens Res. 2011;34:1116–20. Available from: https://doi.org/10.1038/hr.2011.111

Benigni A, Gregorini G, Frusca T, Chiabrando C, Ballerini S, Valcamonico A, et al. Effect of low-dose aspirin on fetal and maternal generation of thromboxane by platelets in women at risk for pregnancy-induced hypertension. N Engl J Med. 1989;321:357–62.

Bujold E, Roberge S, Lacasse Y, Bureau M, Audibert F, Marcoux S, et al. Prevention of preeclampsia and intrauterine growth restriction with aspirin started in early pregnancy: a meta-analysis. ObstetGynecol. 2010;116:402–14.

Clarke RJ, Mayo G, Price P, FitzGerald GA. Suppression of thromboxane A2 but not of systemic prostacyclin by controlled-release aspirin. N Engl J Med. 1991;325:1137–41.

National Institute for Health and Care Excellence. Hypertension in pregnancy: quality standard . Manchester (United Kingdom): NICE; 2013. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/qs35/resources/hypertension-in-pregnancy-2098607923141

Wood A.J.J., Patrono C. Aspirin as an antiplatelet drug. N Engl J Med. 1994;330:1287–94.

Roberge S, Bujold E, Nicolaides KH. Aspirin for the prevention of preterm and term preeclampsia: systematic review and metaanalysis. Am J ObstetGynecol. 2017;218:287–93.e1

Roberge S, Nicolaides KH, Demers S, Villa P, Bujold E. Prevention of perinatal death and adverse perinatal outcome using low-dose aspirin: a meta-analysis. Ultrasound ObstetGynecol. 2013;41:491–9.

Rolnik, D. et al. Aspirin versus Placebo in Pregnancies at High Risk for Preterm Preeclampsia. 2017. Available from: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/nejmoa1704559

Schiff E, Peleg E, Goldenberg M, Rosenthal T, Ruppin E, Tamarkin M, et al. The use of aspirin to prevent pregnancy-induced hypertension and lower the ratio of thromboxane A2 to prostacyclin in relatively high risk pregnancies. N Engl J Med. 1989; 321:351–6.

Talari, H., Mesdaghinia, E., Kalahroudi, M. Aspirin and Preeclampsia Prevention in Patients With Abnormal Uterine Artery Blood Flow. 2014. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4222009/

World Health Organization. WHO recommendations for prevention and treatment of pre-eclampsia and eclampsia . Geneva (Switzerland): WHO; 2011. Available from: http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/44703/1/9789241548335_eng.pdf