Порівняльний аналіз сучасних підходів до корекції гіперпролактинемії у дівчат-підлітків із порушеннями менструальної функції
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: порівняльний аналіз гормонального профілю пацієнток із порушеннями менструальної функції на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання після застосування різних методик лікування.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 94 дівчат-підлітків у періоді становлення менструальної функції. Середній вік пацієнток склав 14,0±1,5 року. Відповідно до тактики ведення учасниці були розподілені на групи: І група (основна) – дівчата з порушеннями менструального циклу на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання, в яких застосовувався запропонований авторами дослідження диференційований підхід (n=33); ІІ група (порівняння) – дівчата з порушеннями менструального циклу на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання, які отримували загальноприйняте лікування (n=31); ІІІ група (контрольна) – здорові дівчата в періоді статевого дозрівання (n=30).
Для дівчат з вираженим дефіцитом маси тіла була рекомендована висококалорійна збалансована дієта, посилена білками, а також психотерапія; з недостатньою масою тіла – висококалорійна збалансована дієта, посилена білками; з нормальною і надлишковою масою тіла – фізичні тренування. За високих рівнів особистісної та ситуаційної тривожності рекомендувалася комплексна антистресова терапія. З метою корекції рівня пролактину і нормалізації менструальної функції у дівчат-підлітків застосовувався препарат Циклодинон® із м’якою дофамінергічною дією.
Результати. Отримані дані свідчили про зниження оваріального резерву у дівчат із порушеннями менструальної функції на фоні гіперпролактинемії вже з підліткового віку. В результаті лікування динаміка зменшення рівня пролактину у дівчат із гіпер- і гіпоменструальним синдромами та аменореєю в І групі була швидшою порівняно з ІІ групою. У пацієнток із гіперменструальним синдромом рівень пролактину не відрізнявся від такого у здорових дівчат вже через 3 місяці від початку терапії; з гіпоменструальним синдромом та аменореєю – через 6 місяців; терапевтичний ефект зберігався впродовж усього першого року спостереження.
Висновки. В результаті лікування виявлено вдвічі більшу ефективність диференційованого підходу до ведення пацієнток із порушеннями менструального циклу на фоні гіперпролактинемії в періоді статевого дозрівання порівняно із загальноприйнятими методами лікування.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Вовк, І.Б. Гінекологія дитячого і підліткового віку / За ред. І.Б. Вовк, Ю.П. Вдовиченка, О.М. Юзька. – К., 2011. – 424 с. Vovk, I.B., Vdovichenko, Y.P., Yuzko, O.M., et al.; eds. Gynecology of a child and an adult. Kyiv (2011): 424 p.
Вовк, І.Б. Нормалізація порушень менструальної функції у дівчат- підлітків – запорука збереження репродуктивного здоров’я у жінок / І.Б. Вовк, А.Г. Корнацька, B.Ф. Петербуржська // Здоров’я України. – 2019. – № 2. – C. 27–35. Vovk, I.B., Kornatska, A.G., Peterburzhska, V.F. «Normalization of menstrual disorders of adolescent girls – a guarantee of reproductive health of women». Health of Ukraine 2 (2019): 27-35.
Всесвітня організація охорони здоров’я. Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям, Десятого перегляду (МКХ-10). – Женева, ВООЗ. – 2016. World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems of the Tenth Review (ICD-10). Geneva. WHO (2016). Available from: [https://icd.who.int/ browse10/2016/en].
Герасимова, Т.В. Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду (тези лекції) / Т.В. Герасимова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. – 2016. – Т. 2, № 2. – С. 81–90. Gerasymova, T.V. «Abnormal uterine bleeding during puberty (lecture thesis)» Obstetrics. Gynecology. Genetics 2.2 (2016): 81-90.
Грищенко, О.В. Новые паттерны лечения нарушений менструального цикла – унификация метода / О.В. Грищенко, В.В. Бобрицкая //Репродуктивная эндокринология. – 2019. – № 3 (47). – С. 26–32. Hryshchenko, O.V., Bobrytskaia, V.V. «New patterns of treatment of menstrual disorders – unification of the method». Reproductive endocrinology 3.47 (2019): 26-32.
Ефименко, О.А. Гиперпролактинемия в гинекологической практике / О.А. Ефименко // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2018. – Спеціальний номер. – С. 27–29. Yefimenko, OA «Hyperprolactinemia in gynecological practice» Medical aspects of women’s health. Special issue (2018): 27-9.
Кирилюк, М.Л. Гіперпролактинемічний синдром: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, сучасне лікування / М.Л. Кирилюк // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2013. – № 4. – С. 52–61. Kyryliuk, M.L. «Hyperprolactinemic syndrome: etiology, pathogenesis, clinic, diagnosis, modern treatment» Clinical endocrinology and endocrine surgery 4 (2013): 52-61.
Мазур, Л.П. Клінічний випадок гіперпролактинемії, поєднаної із підвищенням тиреотропного гормону / Л.П. Мазур, М.І. Марущак, Л.В. Наумова та ін. // Вісник медичних і біологічних досліджень. – 2019. – № 2. – С. 87–89. Mazur, L.P, Marushchak, M.I., Naumova, L.V., et al. «Clinical case of hyperprolactinemia combined with increased thyroid stimulating hormone» Bulletin of the medical and biological research 2 (2019): 87-9.
Манащук, С.І. Аномальні маткові кровотечі в дівчат-підлітків із синдромом гіперпролактинемії: діагностика та лікування / С.І. Манащук, М.А. Михайлюта, Ф.К. Хананова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. – 2019. – Т. 5, № 1. – С. 49–57. Manashchuk, S.I., Mykhailyuta, M.A., Hananova, F.K. «Abnormal uterine bleeding in adolescent girls with hyperprolactinemia syndrome: diagnosis and treatment» Obstetrics. Gynecology. Genetics 5.1 (2019): 49-57.
Михайлюта, М.А. Особливості діагностики та лікування порушень менструального циклу при гіперпролактинемії в пубертатному й репродуктивному віці / М.А. Михайлюта // Акушерство. Гінекологія. Генетика. – 2017. – Т. 3, № 4. – С. 29–34. Mykhailyuta, M.A. «Features of diagnosis and treatment of menstrual disorders in hyperprolactinemia in puberty and reproductive age» Obstetrics. Gynecology. Genetics 3.4 (2017): 29-34.
Нікіфоров, О.А. Досвід ведення пацієнтів із гіперпролактинемією при підготовці до допоміжних репродуктивних технологій / О.А. Нікіфоров, О.О. Ломейко, Н.В. Авраменко // Вісник проблем біології і медицини. – 2017. – Вип. 4 (3). – С. 177–180. Nikiforov, O.A., Lomeyko, O.O., Avramenko, N.V. «Experience of management of patients with hyperprolactinemia in preparation for auxiliary reproductive technologies» Bulletin of biology and medicine problems 4.3 (2017): 177-80.
Приступюк, О.М. Синдром гіперпролактинемії / О.М. Приступюк // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2012. – № 6. – С. 63–66. Prystupiuk, O. «Syndrome of hyperprolactinemia». International Journal of Endocrinology 6 (2012): 63-6.
Редькін, Р. Гіперпролактинемія як побічна дія лікарських засобів / Р. Редькін, Н. Орловецька, О. Данькевич // Фармацевт Практик. – 2018. – № 11. – С. 36–37. Redkin, R., Orlovetskaya, N., Dankevych, O. «Hyperprolactinemia as a side effect of drugs» Pharmacist Practitioner 11 (2018): 36-7.
Татарчук, Т.Ф. Гиперпролактинемия в генезе стресс-индуцированного бесплодия. Возможности фитотерапии / Т.Ф. Татарчук, Н.В. Косей, С.И. Регеда и др. // Здоровье женщины. – 2017. – № 3. – С. 28–36. Tatarchuk, T.F., Kosei, N.V, Regeda, S.I., et al. “Hyperprolactinemia in the genesis of stress-induced infertility. Possibilities of phytotherapy». Women’s Health 3 (2017): 28-36.
Тронько, М.Д. Національний консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією / М.Д. Тронько, Ю.Г. Антипкін, В.В. Камінський, Т.Ф. Татарчук та ін. // Репродуктивна ендокринологія. – 2016. – № 4 (30). – С. 8–18. Tronko, M.D., Antypkin, YG., Kaminskyi, V.V, et al. «National consensus on Management of Patients with Hyperprolactinemia» Reproductive Endocrinology 4.30 (2016): 8-18.
Цисар, Ю.В. Особливості перебігу пубертатного періоду у дівчат із порушенням менструальної функції / Ю.В. Цисар // Буковинський медичний вісник. – 2018. – Т. 22, № 2. – С. 109–112. Tsysar, Y.V «Peculiarities of the course of puberty age of girls with menstrual dysfunction». Bukovynian Medical Bulletin 22.2 (2018): 109-12.
Berga, S., Genazzani, A.R., Naftolin, F., Petraglia, F «Menstrual Cycle Related Disorders» Frontiers in Gynecological Endocrinology 7.1 (2019): 225.
Haddad, R.A., Giacherio, D., Barkan, A.L. «Interpretation of common endocrine laboratory tests: technical pitfalls, their mechanisms and practical considerations» Clin Diabetes Endocrinol 5 (2019): 12. DOI: 10.1186/s40842-019-0086-7
Kalsi, A.K., Halder, A., Jain, M., et al. «Prevalence and reproductive manifestations of macroprolactinemia». Endocrine 63 (2019): 332-40. DOI: 10.1007/s12020-018-1770-6
Krysiak, R., Marek, B., Okopien, B. «Cardiometabolic risk factors in young women with macroprolactinaemia» Endokrynol Pol 70 (2019): 336-41. DOI: 10.5603/EP.a2019.0013
Levine, S., Muneyyirci-Delale, O. «Stress-Induced Hyperprolactinemia: Pathophysiology and Clinical Approach» Obstet Gynecol Int 2018 (2018): 9253083. DOI: 10.1155/2018/9253083
Matalliotakis, M., Koliarakis, I., Matalliotaki, C., et al. «Clinical manifestations, evaluation and management of hyperprolactinemia in adolescent and young girls: a brief review» Acta Biomed 90 (2019): 149-57. DOI: 10.23750/abm.v90i1.8142
Melmed, S., Casanueva, F.F., Hoffman, A.R., et al.; Endocrine Society. «Diagnosis and treatment of hyperprolactinemia: an Endocrine Society clinical practice guideline» J Clin Endocrinol Metab 96.2 (2011): 273-88.
Tritos, N.A., Klibanski, A. «Prolactin and Its Role in Human Reproduction». Yen Jaffe’s Reprod Endocrinol (2019): 58-74.e8. DOI: 10.1016/B978-0-323-47912-7.00003-2
Vilar, L., Abucham, J., Albuquerque, J.L., et al. «Controversial issues in the management of hyperprolactinemia and prolactinomas – An overview by the Neuroendocrinology Department of the Brazilian Society of Endocrinology and Metabolism» Arch Endocrinol Metab 62.2 (2018): 236-63.