Аналіз результатів ретроспективного когортного дослідження перебігу вагітностей, пологів та післяпологового періоду у пацієнток з групи високого перинатального ризику для виявлення факторів несприятливих наслідків та побудови прогностичної моделі плодови

Ключові слова

перинатальні втрати
прогностична модель
клінічний алгоритм перинатальные потери
прогностическая модель
клинический алгоритм perinatal losses
prognostic model
clinical algorithm

Як цитувати

Ошовський, В. (2021). Аналіз результатів ретроспективного когортного дослідження перебігу вагітностей, пологів та післяпологового періоду у пацієнток з групи високого перинатального ризику для виявлення факторів несприятливих наслідків та побудови прогностичної моделі плодови. Репродуктивне здоров’я жінки, 2, 47–52. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2021.232552

Анотація

Пренатальне прогнозування є актуальною частиною акушерського супроводу, що має на меті зменшення плодових та неонатальних втрат. Диференційований підхід до ведення груп різного ризику дозволяє оптимізувати наявні підходи.
Мета дослідження: виявлення антенатальних факторів, що корелюють з перинатальними втратами, шляхом проведення ретроспективного когортного дослідження у жінок з групи високого перинатального ризику для побудови мультифакторної прогностичної моделі виникнення несприятливих результатів вагітності.
Матеріали та методи. Ретроспективне когортне дослідження проводили з 2014 по 2016 рік на базі медичного центру ТОВ «Уніклініка», Медико-генетичного центру «Геном», Клініки генетики репродукції «Вікторія», Київського міського пологового будинку №2. Відібрано та проаналізовано 2154 медичні картки вагітних з групи високого перинатального ризику. З них, після перевірки відповідності критеріям, у кінцевий протокол включено дані 782 вагітних.
Результати. Розродження шляхом кесарева розтину відбулося в 115 (14,7%) випадках. У 50 (6,4%) випадках операцію кесарева розтину проводили у плановому порядку, у 65 (8,3%) – в ургентному. У 39 (5%) випадках показанням до оперативного розродження був гострий дистрес плода.
Антенатальну загибель плода реєстрували в 11 (1,4%) випадках: по одному випадку у термінах <34 тиж та <37 тиж гестації, решта 9 випадків у термінах >37 тиж. Інтранатальна загибель двох плодів (0,3%) була зумовлена гострою асфіксією на фоні плацентарної недостатності. У ранній неонатальний період загинули 14 (1,8%) новонароджених. Госпіталізація новонародженого до відділення інтенсивної терапії протягом 7 перших діб зареєстрована у 64 (8,2%) випадках. Потреба у ШВЛ констатована у 3,96% (31/782) новонароджених.
При проведенні аналізу зв’язку ризику перинатальних втрат (антенатальна загибель, інтранатальна загибель, рання неонатальна смерть) з факторними ознаками використано метод побудови та аналізу багатофакторних моделей логістичної регресії.
Заключення. Визначено ознаки, пов’язані з ризиком перинатальної втрати: наявність хронічної гіпертензії, прееклампсія при попередній вагітності, тип запліднення (природне або штучне), концентрація PAPP-A (MoM), концентрація вільної β-ХГЛ (MoM) у ІІ триместрі вагітності, середній ПІ у маткових артеріях у 28–30 тиж вагітності, ПІ у середніх мозкових артеріях у 28–30 тиж вагітності, епізоди низької варіабельності серцевого ритму плода у ІІІ триместрі вагітності, епізоди високої варіабельності серцевого ритму плода у ІІІ триместрі вагітності.
Модель, побудована на зазначених ознаках, дозволяє з чутливістю 73,1% (95% ДІ: 52,2% – 88,4%) та специфічністю 72,7% (95% ДІ: 69,3% – 75,9%) прогнозувати ризик перинатальної втрати.

https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2021.232552
PDF

Посилання

Gordjin SJ, Beune IM, Thilaganathan B, Papageorghiou A, Baschat AA, Baker PN, Silver RM, Wynia K, Ganzevoort W. Consensus definition for placental fetal growth restriction: A Delphi procedure. Ultrasound Obstet Gynecol 2016. DOI: 10.1002/uog.15884.

Lees C, Marlow N, Arabin B, Bilardo CM, Brezinka C, Derks JB, Duvekot J, Frusca T, Diemert A, Ferrazzi E, Ganzevoort W, Hecher K, Martinelli P, Ostermayer E, Papageorghiou AT, Schlembach D, Schneider KT, Thilaganathan B, Todros T, van Wassenaer-Leemhuis A, Valcamonico A, Visser GH, Wolf H, TRUFFLE Group. Perinatal morbidity and mortality in early-onset fetal growth restriction: cohort outcomes of the trial of randomized umbilical and fetal flow in Europe (TRUFFLE).

Ultrasound Obstet Gynecol 2013; 42 :400-408.

Ghosh GS, Gudmundsson S. Uterine and umbilical artery Doppler are comparable in predicting perinatal outcome of growth-restricted fetuses. BJOG 2009; 424–430.

National Institute for Health and Care Excellence (2008). Antenatal care for

uncomplicated pregnancies. Clinical Guideline 62. London: NICE.

Baschat AA, Gembruch U. The cerebroplacental Doppler ratio revisited. Ultrasound Obstet Gynecol 2003; 21: 124-127.

Morales-Rosello J, Khalil A, Salvi S, Townsend R, Premakumar Y, Perales-Marin A.Abnormal middle cerebral artery Doppler associates with spontaneous preterm birth in normally grown fetuses. Fetal Diagn Ther 2016; 40: 41-7.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Авторське право (c) 2021 В.І. Ошовський