Особливості ехографічних та допплерометричних показників при спонтанній вагітності монохоріальною біамніотичною двійнею

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

А. В. Ткаченко

Анотація

Мета дослідження: визначення та аналіз ехографічних та допплерометричних показників при вагітності монохоріальною біамніотичною двійнею.
Матеріали та методи. Обстежено 198 вагітних у віці 18–38 років, котрих було розподілено на три клінічні групи. До І (контрольної) клінічної групи увійшли 65 (32,8%) вагітних з неускладненим перебігом одноплідної вагітності (ОВ); до ІІ клінічної групи було включено 60 (30,3%) пацієнток з біхоріальними біамніотичними двійнями (БХБА); до ІІІ клінічної групи увійшли 73 (36,9%) жінки з вагітністю монохоріальними біамніотичними двійнями (МХБА). З метою з’ясування диференційно-діагностичних критеріїв та більш детального оцінювання патогенетичних факторів розвитку синдрому близнюкового перетікання (СБП) у ІІІ клінічній групі було виділено дві підгрупи: ІІІ-А підгрупа, до якої потрапили 21 (28,8%) вагітна з МХБА двійнями та ознаками СБП, та ІІІ-Б підгрупа, до якої увійшли 52 (71,2%) вагітні з МХБА двійнями та відсутністю ознак СБП.
Результати. Діагноз МХБА двійні встановлено під час ультразвукового дослідження у термінах 6–8 тиж гестації у 56 (76,7%), після 8 тиж – у 17 (23,3%) пацієнток. Комплекс патологічних проявів, виявлений під час УЗД (поєднання полігідрамніона в одного з плодів з маловоддям іншого, дискордантний розвиток плодів (ДРП) понад 20%, відсутність візуалізації сечового міхура у плода-реципієнта та/або наявність великого за об’ємом сечового міхура у плода-донора, зменшення рухової активності у меншого плода, характерні зміни при допплерометрії у плодово-плацентарних і плодових судинах, ознаки анемії у меншого плода та ін.), дозволив встановити діагноз СБП антенатально у 21 (28,8%) пацієнтки з ІІІ клінічної групи, серед них в 11 (52,4%) діагностували І стадію СБП (за класифікацією R. Quintero et al.), у 8 (38,1%) – ІІ стадію СБП.
У 2 (9,5%) пацієнток у ІІ триместрі вагітності виявлено тяжкі форми швидко прогресуючого СБП з ознаками зростаючої секвенції мало- та багатоводдя, прогресивного погіршення допплерометричних показників в артеріях пуповини обох плодів, зі зростанням пікової швидкості кровотоку у середньомозковій артерії плодів-донорів, асциту у плодів-реципієнтів. У цих вагітних було здійснено спробу лазерної коагуляції судинних анастомозів у плаценті під УЗ-навігаційним контролем у термінах 16(+5) і 18(+3) тижнів гестації. Однак вагітність закінчилась передчасними пологами у термінах 24(+2) і 25(+4) тижнів та супроводжувалась внутрішньоутробною загибеллю одного – меншого – плода (в 1 випадку) та ранньою неонатальною загибеллю більшого плода (в іншому випадку).
При МХБА двійнях, не обтяжених СБП, середні значення антропометричних параметрів обох плодів достовірно не відрізнялись. Водночас, за наявності СБП біометричні показники плода-донора були ймовірно меншими щодо плода А (цієї самої підгрупи), так і при порівнянні з аналогічними анатомічними показниками плодів у вагітних ІІІ-Б підгрупи. Це наочно підтверджує ймовірність впливу прогресуючого СБП на темпи росту плодів та збільшення ризику ЗРП і хронічного дистресу (особливо у плодів-донорів).
Заключення. Комплексне ультразвукове та допплерометричне оцінювання матково-плацентарно-плодового кровотоку при багатоплідній вагітності є об’єктивним інструментом, що дозволяє встановити прогностичні та діагностичні критерії розвитку акушерських ускладнень, порушень стану плода та перинатальних наслідків. Прогностично несприятливими щодо розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, пов’язаних з формуванням ЗРП і ДРП при МХБА двійнях, є раннє виявлення зниження діастолічного компонента кровотоку, достовірне зростання СДВ, ПІ та ІР в артеріях пуповини та аорті плодів у динаміці ІІ і ІІІ триместрів (р<0,05).
Поєднання значного підвищення периферійного судинного опору з централізацією кровообігу, що проявляється порушеннями гемодинамічних показників у середньомозковій артерії плодів, є характерним у разі розвитку СБП у плодів з МХБА двієнь.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Ткаченко, А. В. (2020). Особливості ехографічних та допплерометричних показників при спонтанній вагітності монохоріальною біамніотичною двійнею. Репродуктивне здоров’я жінки, 5, 53–59. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2021.224501
Розділ
Статті

Посилання

Arabin cerclage pessary in the management of cervical insufficiency / [Ting Y. H., Lao T. T., Law L. W., Annie Hui S. Y.] // J Matern Fetal Neonatal Med. – 2012. – Vol. 8. – Р. 153–158.

Barrett J.F. Twin Birth Study Collaborative Group. A randomized trial of planned cesarean or vaginal delivery for twin pregnancy / J.F. Barrett, M.E. Hannah, E.K. Hutton et al. // N. Engl. J. Med. 2013;369 (14) : 1295—305.

Catalano LN, Villar Diaz M, Vázquez Guzmán M, Negron I, Rivera Rosa E. Pregnancy outcomes and successful rate of nifedipine therapeutic protocol implementation in a hospital of San Juan. Bol Asoc Med P R. 2013; 105 (3): 13-6.

Cervical length at 23 weeks of gestation: prediction of spontaneous preterm delivery / [Heath V. C., Southall T. R., Souka A. P., Elisseou A.] // Ultrasound. Obstet. Gynecol. – 2008. – № 12. – P. 312–317.

Conde-Agudelo A., Romero R., Hassan S.S., and Yeo L.: Transvaginal sonographic cervical length for the prediction of spontaneous preterm birth in twin pregnancies: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. – 2010; 203: pp. 128.e1128.e12

Corsello G. The world of twins: an update / G. Corsello, E. Piro // J. Matern. Fetal. Neonatal Med. – 2010. – 23 (Suppl. 3). – P. 59—62.

Dodd JM, Crowther CA, Middleton P. Oral betamimetics for maintenance therapy after threatened preterm labour. Cochrane Database Syst Rev. 2012; 12: CD003927.

Eatman D., Layas M.F., Bayorh M.A. Eplerenon suppresses salt* induced vascular endothelial growth factor expression in kidney // Kidney Blood Press. Res.— 2010.— Vol. 33.— P. 167—173.

Fuchs F, Audibert F, Senat MV. Progesterone and preterm delivery: back to the future? Gynecol Obstet Fertil. 2014; 42 (2): 112-22.

Hibbard J. U. Cervical Length at 16-22 weeks’ gestation and risk for preterm delivery / J. U. Hibbard, M. Tart, A. H. Moawad // Obstet. Gynaecol. – 2009. – Vol. 96, № 6. – P. 972–978.

Kamat S, Veena P, Rani R. Comparison of nifedipine and progesterone for maintenance tocolysis after arrested preterm labour. J Obstet Gynaecol. 2014; 34 (4): 322-5.

Lasswell SM, Barfield WD, Rochat RW, Blackmon L. Perinatal regionalization for very low-birth-weight and very preterm infants: a metaanalysis. JAMA. 2010; 304 (9): 992-1000.

Lewi L, Lewi P, Diemert A, et al. The role of ultrasound examination in the first trimester and at 16 weeks’ gestation to predict fetal complications in monochorionic diamniotic twin pregnancies. Am J Obstet Gynecol 2008; 199:493.e1-493.e7.

Louise C. Kenny, Michael A. Black, Lucilla Poston, Early Pregnancy Prediction of Preeclampsia in Nulliparous Women, Combining Clinical Risk and Biomarkers The Screening for Pregnancy Endpoints (SCOPE) International Cohort Study/ Hypertension. 2014. P.644-652.

M. Goya, M. de la Calle, L. Pratcorona, C. Merced, and L. Cabero.: Cervical pessary to prevent preterm birth in women with twin gestation and sonographic short cervix: a multicenter randomized controlled trial (PECEPTwins). American Journal of Obstetrics and Gynecology. – 2016-02-01, Volume 214, Issue 2, P. 145-152.

MacGillivray I. Epidemiology of twin pregnancy. Semin. Perinatol. – 2009. – 10. P. 4–8.