Особливості перебігу пологів і післяпологового періоду у жінок, у яких застосовано деструктивні методи лікування патології шийки матки

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

І. Ю. Костюк

Анотація

У складному механізмі, що контролює початок пологів, виділяють багато факторів, серед яких важлива роль належить шийці матки. Тому для зменшення загрози розвитку акушерських та перинатальних ускладнень проблеми своєчасної діагностики й адекватного лікування захворювань шийки матки сьогодні не втрачають своєї актуальності.
Мета дослідження: оцінювання особливостей перебігу пологів і післяпологового періоду у жінок, у яких застосовано деструктивні методи лікування патології шийки матки.
Матеріали та методи. Усі обстежувані жінки (n=201) після деструктивних методів лікування шийки матки з приводу дисплазії 1–3-го ступеня (електроконізація, кріодеструкція, лазерна вапоризація або радіохвильова ексцизія) були розподілені на три групи: 1-а група (ретроспективна, n=114) – пацієнтки, у яких особливості пологів і післяпологового періоду вивчали анамнестично; 2-а група (проспективна, n=57) – жінки, яких включено до дослідження відразу після хірургічного лікування; 3-я група (контрольна, n=30) – практично здорові жінки. Хворі порівняльних груп були зіставні за віком (середній вік – 25,7±4,4 року) і перебігом патологічного процесу у шийці матки.
Результати. Протягом 5 років, що тривало дослідження, вивчали особливості перебігу пологів, стан новонароджених і післяпологовий період у пацієнток після проведеного хірургічного лікування. У 1-й групі обстежуваних зареєстровано 114 вагітностей, з яких 97 закінчились пологами: природним шляхом – у 66 (57,9%) жінок, шляхом кесарева розтину – у 31 (27,2%). Основними ускладненнями під час пологів були слабкість пологової діяльності (44 пацієнтки – 45,4%), гіпоксія плода (41 пацієнтка – 42,3%), передчасні пологи (36 пацієнток – 37,1%).
У 2-й групі жінок зареєстровано 57 вагітностей і 50 пологів: природним шляхом – у 7 пацієнток (12,3%), шляхом кесарева розтину – у 43 (75,4%) жінок. Найчастішим ускладненням у даній групі було передлежання плаценти (6 випадків – 12,0%).
У групі контролю зареєстровано 30 вагітностей і 27 пологів: у 22 (73,3%) жінок природним шляхом, у 5 (16,7%) – шляхом кесарева розтину. Найбільш частими ускладненнями пологів у цій групі були слабкість пологової діяльності (4 випадки – 14,8%), кровотечі у післяпологовий період (3 пацієнтки – 11,1%) і гіпоксія плода (3 випадки – 11,1%).
Привертає увагу високий відсоток жінок у 1-й групі, у яких діагностовано розриви шийки матки різного ступеня тяжкості (найбільший – у пацієнток після електроконізації); у 2-й і 3-й групах зареєстровано поодинокі випадки.
В усіх трьох групах більше половини з новонароджених мали нормальну масу тіла (від 3000 г до 4000 г) і високу оцінку за шкалою Апгар (від 8 до 9 балів).
Заключення. Під час аналізу пологів у жінок трьох досліджуваних груп було виявлено, що порівняно із соматично здоровими жінками (3-я група) у пацієнток після деструктивних методів лікування патології шийки матки (1-а і 2-а групи) відзначено зменшення частки пологів через природні шляхи (73,3%, 57,9% і 12,3% відповідно) і збільшення частки пологів шляхом кесарева розтину (16,7%, 27,2% і 75,4% відповідно). При цьому найбільший відсоток оперативних втручань зафіксовано у перших двох групах у жінок після ампутації та конізації шийки матки, найменший – у пацієнток після лазерної вапоризації та радіохірургічної ексцизії. Отже, ці методи деструкції шийки матки є найменш травматичними, дозволяють вилікувати основне захворювання та зберегти репродуктивну функцію.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Костюк, І. Ю. (2020). Особливості перебігу пологів і післяпологового періоду у жінок, у яких застосовано деструктивні методи лікування патології шийки матки. Репродуктивне здоров’я жінки, 5, 24–28. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2021.224490
Розділ
Статті
Біографія автора

І. Ю. Костюк, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Ціп НП. 2019. Рак шийки матки у вагітних: сучасна настанова і вектор розвитку лікувальних підходів. Онкологія. 21(1):5-9.

Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ, Бадзюк НП. 2014. Сучасні погляди на етіологію та патогенез фонових і передракових захворювань шийки матки у вагітних (огляд літератури). Здоровье женщины. 6(92):29-32.

Скурятіна НГ. 2016. Аналіз перебігу вагітності і пологів у жінок із патологією шийки матки. Акушерство. Гінекологія. Генетика. 1:39-43.

Гнатко ОП, Скурятіна НГ, Бережна ТА. 2017. Комплексна оцінка стану слизової шийки матки під час вагітності. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1:50-5.

Корнацька АГ, Цвігун МВ. 2015. Ретроспективний аналіз пологів у жінок з оперованою шийкою матки. Здоровье женщины. 4(100):109-11.

Суханова АА. 2013. Фізіохірургічні методи в комплексному лікуванні дисплазії епітелію шийки матки у вагітних і невагітних жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 4:48-51.

Siddiqui G, Kurzel RB, Lampley EC et al. 2013. Cervical dysplasia in pregnancy: progression versus regression post-partum. Int. J. Fertil. Womens Med. 46(5):278-80.

Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ. 2014. Доброякісні та передракові зміни епітелію шийки матки при вагітності та після пологів. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 3:87-90.

Скурятіна НГ. 2017. Наслідки вагітності в жінок після деструктивних методів лікування шийки матки. Акушерство. Гінекологія. Генетика. 3(2):38-44.