Особливості перебігу пологів і післяпологового періоду у жінок, у яких застосовано деструктивні методи лікування патології шийки матки

Автор(и)

  • І. Ю. Костюк Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Ключові слова:

патологія шийки матки, дисплазія, деструктивні методи лікування, кесарів розтин, істміко-цервікальна недостатність, слабкість пологової діяльності

Анотація

У складному механізмі, що контролює початок пологів, виділяють багато факторів, серед яких важлива роль належить шийці матки. Тому для зменшення загрози розвитку акушерських та перинатальних ускладнень проблеми своєчасної діагностики й адекватного лікування захворювань шийки матки сьогодні не втрачають своєї актуальності.
Мета дослідження: оцінювання особливостей перебігу пологів і післяпологового періоду у жінок, у яких застосовано деструктивні методи лікування патології шийки матки.
Матеріали та методи. Усі обстежувані жінки (n=201) після деструктивних методів лікування шийки матки з приводу дисплазії 1–3-го ступеня (електроконізація, кріодеструкція, лазерна вапоризація або радіохвильова ексцизія) були розподілені на три групи: 1-а група (ретроспективна, n=114) – пацієнтки, у яких особливості пологів і післяпологового періоду вивчали анамнестично; 2-а група (проспективна, n=57) – жінки, яких включено до дослідження відразу після хірургічного лікування; 3-я група (контрольна, n=30) – практично здорові жінки. Хворі порівняльних груп були зіставні за віком (середній вік – 25,7±4,4 року) і перебігом патологічного процесу у шийці матки.
Результати. Протягом 5 років, що тривало дослідження, вивчали особливості перебігу пологів, стан новонароджених і післяпологовий період у пацієнток після проведеного хірургічного лікування. У 1-й групі обстежуваних зареєстровано 114 вагітностей, з яких 97 закінчились пологами: природним шляхом – у 66 (57,9%) жінок, шляхом кесарева розтину – у 31 (27,2%). Основними ускладненнями під час пологів були слабкість пологової діяльності (44 пацієнтки – 45,4%), гіпоксія плода (41 пацієнтка – 42,3%), передчасні пологи (36 пацієнток – 37,1%).
У 2-й групі жінок зареєстровано 57 вагітностей і 50 пологів: природним шляхом – у 7 пацієнток (12,3%), шляхом кесарева розтину – у 43 (75,4%) жінок. Найчастішим ускладненням у даній групі було передлежання плаценти (6 випадків – 12,0%).
У групі контролю зареєстровано 30 вагітностей і 27 пологів: у 22 (73,3%) жінок природним шляхом, у 5 (16,7%) – шляхом кесарева розтину. Найбільш частими ускладненнями пологів у цій групі були слабкість пологової діяльності (4 випадки – 14,8%), кровотечі у післяпологовий період (3 пацієнтки – 11,1%) і гіпоксія плода (3 випадки – 11,1%).
Привертає увагу високий відсоток жінок у 1-й групі, у яких діагностовано розриви шийки матки різного ступеня тяжкості (найбільший – у пацієнток після електроконізації); у 2-й і 3-й групах зареєстровано поодинокі випадки.
В усіх трьох групах більше половини з новонароджених мали нормальну масу тіла (від 3000 г до 4000 г) і високу оцінку за шкалою Апгар (від 8 до 9 балів).
Заключення. Під час аналізу пологів у жінок трьох досліджуваних груп було виявлено, що порівняно із соматично здоровими жінками (3-я група) у пацієнток після деструктивних методів лікування патології шийки матки (1-а і 2-а групи) відзначено зменшення частки пологів через природні шляхи (73,3%, 57,9% і 12,3% відповідно) і збільшення частки пологів шляхом кесарева розтину (16,7%, 27,2% і 75,4% відповідно). При цьому найбільший відсоток оперативних втручань зафіксовано у перших двох групах у жінок після ампутації та конізації шийки матки, найменший – у пацієнток після лазерної вапоризації та радіохірургічної ексцизії. Отже, ці методи деструкції шийки матки є найменш травматичними, дозволяють вилікувати основне захворювання та зберегти репродуктивну функцію.

Біографія автора

І. Ю. Костюк, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Ціп НП. 2019. Рак шийки матки у вагітних: сучасна настанова і вектор розвитку лікувальних підходів. Онкологія. 21(1):5-9.

Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ, Бадзюк НП. 2014. Сучасні погляди на етіологію та патогенез фонових і передракових захворювань шийки матки у вагітних (огляд літератури). Здоровье женщины. 6(92):29-32.

Скурятіна НГ. 2016. Аналіз перебігу вагітності і пологів у жінок із патологією шийки матки. Акушерство. Гінекологія. Генетика. 1:39-43.

Гнатко ОП, Скурятіна НГ, Бережна ТА. 2017. Комплексна оцінка стану слизової шийки матки під час вагітності. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1:50-5.

Корнацька АГ, Цвігун МВ. 2015. Ретроспективний аналіз пологів у жінок з оперованою шийкою матки. Здоровье женщины. 4(100):109-11.

Суханова АА. 2013. Фізіохірургічні методи в комплексному лікуванні дисплазії епітелію шийки матки у вагітних і невагітних жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 4:48-51.

Siddiqui G, Kurzel RB, Lampley EC et al. 2013. Cervical dysplasia in pregnancy: progression versus regression post-partum. Int. J. Fertil. Womens Med. 46(5):278-80.

Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ. 2014. Доброякісні та передракові зміни епітелію шийки матки при вагітності та після пологів. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 3:87-90.

Скурятіна НГ. 2017. Наслідки вагітності в жінок після деструктивних методів лікування шийки матки. Акушерство. Гінекологія. Генетика. 3(2):38-44.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-19

Номер

Розділ

Статті