Дослідження перфузії судин матки при неспроможності рубця на матці після кесарева розтину
Ключові слова:
рубець на матці, неспроможний рубець, індекс артеріальної перфузії у вагітнихАнотація
У сучасних умовах через підвищення частоти кесарева розтину, що є не тільки методом оперативного розродження вагітних, але й операцією, виникають проблеми у репродуктивному здоров’ї прооперованих жінок.
Ураховуючи розкриття багатьох аспектів повторного кесарева розтину, залишаються дискусійними питання визначення діагностичних критеріїв неспроможності рубця на матці, їхньої діагностичної цінності та використання у практичній медицині.
Мета дослідження: вивчення особливостей перфузії матки у вагітних після попереднього кесарева розтину та розроблення критеріїв прогнозування неспроможності рубця на матці.
Матеріали та методи. Проведено комплексне двоетапне (до та під час вагітності) обстеження 180 жінок з рубцем на матці після попереднього кесарева розтину за період з 2014 до 2019 р. Жінок розподілили на групи та підгрупи залежно від терміну настання вагітності після попереднього кесарева розтину.
Результати. На підставі проведених клініко-анамнестичних даних та отриманих результатів ультразвукових досліджень оперованої матки було виявлено зміни кровотоків артерій матки та розроблено індекс артеріальної перфузії у вагітних. За допомогою запропонованого індексу встановлено особливості артеріальної перфузії у жінок дітородного віку залежно від терміну настання вагітності та наявності неспроможності рубця на матці після попереднього кесарева розтину. Це дозволило визначити граничні значення даного показника для кожної групи жінок, у якій значення цього показника достовірно відрізнялось від показників здорових жінок. Запропоновані граничні рівні перфузії матки дозволяють діагностувати порушення перфузії матки під час вагітності на різних її термінах.
Заключення. Визначення індексу артеріальної перфузії у вагітних розширює діагностичні можливості лікарів під час визначення стану післяопераційного рубця на матці після попереднього кесарева розтину та є додатковим профілактичним заходом визначення його неспроможності. Вихід значень цього показника за порогові прогнозовані величини потребуватиме додаткових діагностичних дій з боку лікаря щодо пошуку додаткової поєднаної патології, яка може впливати на маткову перфузію крові.
Посилання
Blomberg M. Avoiding the first cesarean section – results of structured organizational and cultural changes. Acta Obstet Gynecol Scand. 2016 May; 95(5):580–6.
Dodd J.M., Crowther C.A., Huertas E., Guise J.M., Horey D. Planned elective repeat caesarean section versus planned vaginal birth for women with a previous caesarean birth. Cochrane Database Syst. Rev. 2013; (12): CD004224.
National Institute for Health and Clinical Excellence. Caesarean section. NICE clinical guideline; 2011. 5 p.
Вакалюк Л.М. Профілактика акушерсько-перинатальних ускладнень у вагітних з рубцем на матці / Л.М. Вакалюк, І. І. Гудивок, С.С. Стоцький, В.О. Любінець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2012. – № 1.
Кузьмина Т.Е. Прегравидарная подготовка. Современные концепции / Кузьмина Т.Е., Пашков В.М., Клиндухов И.А. // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. – 2015. – № 14 (5). – С. 4–54.
Scott J.R. Intrapartum management of trial of labour after caesarean delivery: evidence and experience. Br. J. Obstet. Gynaecol. 2014; 121(2): 15–62.
Sentilhes L., Vayssière C., Beucher G., Deneux–Tharaux C., Deruelle P., Diemunsch P. et al. Delivery for women with a previous cesarean: guidelines for clinical practice from the French College of Gynecologists and Obstetricians (CNGOF). Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 2013; 10(1): 25–32.
Корсак В.В. Особливості розродження жінок з рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину / Пацкань І.І., Мойш А.Ю., Корсак В.В. // Таврический медико-биологический вестник. – 2013. – Т. 16, № 2. – Ч. 1 (62). – С.100-103.
Mekiňová L, Janků P, Filipinská E, Kadlecová J, Ventruba P. Cesarean section incidence and vaginal birth success rate at term pregnancy after myomectomy. Ceska Gynekol. 2016 Winter; 81(6):404–410.
Pearson G.A., Eckford S.D. Quantification of risk of emergency caesarean during labour after one previous caesarean section. J. Obstet. Gynaecol. 2013; 33:692–4.
Parant O. Uterine rupture: prediction, diagnosis et management. J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod. 2012; 41(8): 803–16.
Залесный А.В. Комплексная оценка состояния рубца на матке после кесарева сечения / Залесный А.В. //Журнал акушерства и женских болезней. – 2010. – LIX (5). – С. 118–126.
Краснопольский В.И. Несостоятельный рубец на матке после кесарева сечения: причины формирования и лечебная тактика /В.И. Краснопольский, Л.С. Логутова, С.Н. Буянова // Акушерство и гинекология. – 2013. - No 12. – С. 28-33.
Белоусов М.А. Двойное контрастирование при УЗИ исследовании области шва на матке после операции кесарева сечения / М.А. Белоусов, Л.С. Мареева, Р.Ф. Серова // Акушерство и гинекология. – 2011. – №11. – С. 36-39.
Кулинич С.И. Роль гистероскопии в оценке заживления швов после операции кесарева сечения / С.И. Кулинич, В.А. Крамарский, В.Н. Дудакова // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. – 2011-2012. – Т. 1, № 1. – С. 42-43.
Dosedla E, Calda P. Can the final sonographic assessment of the cesarean section scar be predicted 6 weeks after the operation? Taiwan J Obstet Gynecol. 2016 Oct; 55(5):18–20.
Risager J.K., Uldbjerg N. & Glavind J. Cesarean scar thickness in non-pregnant women as a risk factor for uterine rupture. The Journal of Maternal-Fetal& Neonatal Medicine, 1–6,2020. doi:10.1080/146058.2020.119065.
Рудзевич А.Ю., Кукарская И.И., Фильгус Т.А. Оценка частоты кесарева сечения по классификации Робсона // Современные проблемы науки и образования. – 2017. – № 6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Н. Р. Ковида, Н. П. Гончарук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Журнал не вимагає від авторів оригінальних дослідницьких робот укладати договори на привласнення авторських прав своїх опублікованих матеріалів. Автори передають журналу невиключну ліцензію CC BY 4.0 (Creative Commons Attribution 4.0 International License) на використання та право першої публікації статті. Після опублікування стаття стає вільно доступною on-line для загалу, при цьому використання статті передбачає обов’язкове посилання на авторів публікації і журнал. Автори зберігають за собою право на рукопис, а також використання матеріалів своїх власних опублікованих статей.
Журнал підтримує авторський процес самоархівування. Перед передачею у журнал автори можуть розміщати копії своїх статей, які знаходяться у процесі підготовки, на загальних некомерційних веб-сайтах. Автори також можуть архівувати свої остаточні авторські версії рукописи у сховищах своєї установи та, за побажанням, на своїх особистих веб-сайтах. При цьому автори повинні зазначати на першій сторінці кожної архівованої версії посилання на публікацію, номер DOI, URL-адресу опублікованої статті на веб-сайті журналу.
Журнал організує архівування результатів дослідницьких робіт, опублікованих у виданні, надаючи тим самим допомогу авторам у процесі самоархівування, та забезпеченні вільного доступу відповідно до публікаційної ліцензії СС BY-NC-ND у Національній бібліотеці України В.І. Вернадського, базі даних «Наукова періодика України і різних міжнародних наукометричних базах даних на безоплатній основі. Журнал також розміщає опубліковані статті на офіційному сайті видавця. Повний доступ до опублікованих документів є безкоштовним.
