Вплив гормонотерапії на стан грудних залоз у жінок із порушеннями менструальної функції ендокринного генезу

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

С. Є. Гладенко

Анотація

Мета дослідження: вивчення впливу стимулювальної гормональної терапії на стан грудних залоз залежно від вихідного ендокринного статусу жінок із порушеннями менструальної функції на фоні і після стимуляції овуляції.
Матеріали та методи. Для дослідження відібрано групу зі 130 хворих репродуктивного віку (середній вік – 27±2,3 року), яких за характером порушень менструальної функції розподілено на дві підгрупи: 1-а підгрупа (n=57) – жінки з регулярним ритмом менструального циклу і недостатністю лютеїнової фази (НЛФ); 2-а підгрупа (n=73) – жінки з вторинною аменореєю і олігоменореєю на фоні хронічної ановуляції. Усі хворі скаржились на відсутність вагітності у середньому протягом 4±1,2 року. Після комплексного оцінювання стану репродуктивної системи і гормонозалежних органів жінки отримували запропоноване лікування з використанням естроген-гестагенного препарату, бромокриптину і стимуляцію овуляції кломіфену цитратом.
Результати. У ході підготовчого (діагностичного) етапу дослідження було встановлено, що у 1-й підгрупі у 89,5% пацієнток виявлені супутні захворювання органів малого таза і тільки ендокринні порушення за типом НЛФ – у 10,5%. У жінок 2-ї підгрупи частота поєднаної патології становила 23,3%, а ендокринних порушень – 76,7%. Ці результати підтвердили необхідність лапароскопічного і гістероскопічного обстеження усіх хворих із безпліддям під час вирішення питання щодо стимуляції овуляції.
Після короткотривалих циклів (3 міс) терапії монофазним естроген-гестагенним препаратом у 31,6% пацієнток з НЛФ і у 17,1% з ановуляцією спостерігався позитивний ефект стосовно зниження частоти больових відчуттів у грудних залозах, при цьому найчутливішими до терапії виявились пацієнтки з дифузними формами фіброзно-кістозної хвороби (ДФКХ) з переважанням кістозного і залозистого компонентів. При відновленні двофазних овуляторних циклів на фоні стимуляції кломіфену цитратом лише 5,7% жінок пред’являли скарги на біль у грудних залозах протягом перших 1–2 циклів. Додаткових вогнищевих утворень у підгрупах не виявлено, а діагностовані раніше фіброаденоми не збільшились.
Заключення. Аналізуючи отримані дані, було встановлено позитивний вплив різних видів гормональної терапії на стан грудних залоз у пацієнток із порушеннями менструально-репродуктивної функції, зокрема з ДФКХ з переважанням кістозного і залозистого компонентів, тобто структур, найбільш чутливих до відновлення нормального рівня прогестерону.
Незважаючи на відсутність негативної динаміки на фоні стимуляції овуляції і відновлення нормальної структури грудних залоз після проведеної терапії жінкам з порушеннями менструальної функції ендокринного генезу показані регуляція менструального циклу та динамічне спостереження за станом грудних залоз з метою профілактики розвитку гіперпластичних процесів.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Гладенко, С. Є. (2020). Вплив гормонотерапії на стан грудних залоз у жінок із порушеннями менструальної функції ендокринного генезу. Репродуктивне здоров’я жінки, 5, 11–15. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2021.224481
Розділ
Статті
Біографія автора

С. Є. Гладенко, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Шурпяк СО, Пирогова ВІ. 2018. Репродуктивне здоров’я і коморбідні стани. Аспекти діагностики, лікування і реабілітації. Львів: Простір-М: 224.

Громова АМ, Ляховська ТЮ, Добровольська ЛМ и др. 2012. Рання діагностика та профілактика доброякісних захворювань молочної залози в практиці акушера-гінеколога. Світ медицини та біології. 3:76-80.

Бабаева НА, Ашрафян ЛА, Антонова ИБ и др. 2017. Роль гормональных нарушений в канцерогенезе опухолей женской репродуктивной системы. Акушерство и гинекология: новости, мнения, обучение. 1:76-82.

Корнацька АГ, Татарчук ТФ, Дубенко ОД. 2017. Безплідність та доброякісні захворювання молочної залози. Київ: 271.

Шурпяк СА. 2018. Оценка эффективности дифференцированной терапии сочетанной дисгормональной патологии репродуктивных органов у женщин фертильного возраста с коморбидными состояниями. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 8(4): 534-44.

Татарчук ТФ, Калугина ЛВ. 2013. К вопросу о профилактике и терапии гормонозависимых гиперпролиферативных заболеваний у женщин. Здоровье женщины. 7: 51-7.

Радзинский ВЕ. 2017. Медицина молочной железы и гинекологические болезни. Изд. 2-е, перераб. и доп. М.: StatusPraesens: 345.

Резніченко ГІ, Резніченко НЮ, Потебня ВЮ. 2016. Лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз. Здоровье женщины. 3(109): 93-102.

Смоланка ИИ. 2015. Лечение фиброзно-кистозной болезни – путь профилактики рака молочной железы. Репродуктивна ендокринологія. 2(22):65-9.

Кравченко ДН, Пароконная АА, Нечушкин МИ и др. 2018. Рак молочной железы у больных молодого возраста. Особенности прогноза и адъювантной гормонотерапии (обзор литературы). Опухоли женской репродуктивной системы. 14(3): 55-63.