Вплив гормонотерапії на стан грудних залоз у жінок із порушеннями менструальної функції ендокринного генезу
Ключові слова:
грудні залози, фіброзно-кістозна хвороба, гіперпролактинемія, гормонотерапія, естроген-гестагенні препарати, бромокриптин, стимуляція овуляції, кломіфену цитратАнотація
Мета дослідження: вивчення впливу стимулювальної гормональної терапії на стан грудних залоз залежно від вихідного ендокринного статусу жінок із порушеннями менструальної функції на фоні і після стимуляції овуляції.
Матеріали та методи. Для дослідження відібрано групу зі 130 хворих репродуктивного віку (середній вік – 27±2,3 року), яких за характером порушень менструальної функції розподілено на дві підгрупи: 1-а підгрупа (n=57) – жінки з регулярним ритмом менструального циклу і недостатністю лютеїнової фази (НЛФ); 2-а підгрупа (n=73) – жінки з вторинною аменореєю і олігоменореєю на фоні хронічної ановуляції. Усі хворі скаржились на відсутність вагітності у середньому протягом 4±1,2 року. Після комплексного оцінювання стану репродуктивної системи і гормонозалежних органів жінки отримували запропоноване лікування з використанням естроген-гестагенного препарату, бромокриптину і стимуляцію овуляції кломіфену цитратом.
Результати. У ході підготовчого (діагностичного) етапу дослідження було встановлено, що у 1-й підгрупі у 89,5% пацієнток виявлені супутні захворювання органів малого таза і тільки ендокринні порушення за типом НЛФ – у 10,5%. У жінок 2-ї підгрупи частота поєднаної патології становила 23,3%, а ендокринних порушень – 76,7%. Ці результати підтвердили необхідність лапароскопічного і гістероскопічного обстеження усіх хворих із безпліддям під час вирішення питання щодо стимуляції овуляції.
Після короткотривалих циклів (3 міс) терапії монофазним естроген-гестагенним препаратом у 31,6% пацієнток з НЛФ і у 17,1% з ановуляцією спостерігався позитивний ефект стосовно зниження частоти больових відчуттів у грудних залозах, при цьому найчутливішими до терапії виявились пацієнтки з дифузними формами фіброзно-кістозної хвороби (ДФКХ) з переважанням кістозного і залозистого компонентів. При відновленні двофазних овуляторних циклів на фоні стимуляції кломіфену цитратом лише 5,7% жінок пред’являли скарги на біль у грудних залозах протягом перших 1–2 циклів. Додаткових вогнищевих утворень у підгрупах не виявлено, а діагностовані раніше фіброаденоми не збільшились.
Заключення. Аналізуючи отримані дані, було встановлено позитивний вплив різних видів гормональної терапії на стан грудних залоз у пацієнток із порушеннями менструально-репродуктивної функції, зокрема з ДФКХ з переважанням кістозного і залозистого компонентів, тобто структур, найбільш чутливих до відновлення нормального рівня прогестерону.
Незважаючи на відсутність негативної динаміки на фоні стимуляції овуляції і відновлення нормальної структури грудних залоз після проведеної терапії жінкам з порушеннями менструальної функції ендокринного генезу показані регуляція менструального циклу та динамічне спостереження за станом грудних залоз з метою профілактики розвитку гіперпластичних процесів.
Посилання
Шурпяк СО, Пирогова ВІ. 2018. Репродуктивне здоров’я і коморбідні стани. Аспекти діагностики, лікування і реабілітації. Львів: Простір-М: 224.
Громова АМ, Ляховська ТЮ, Добровольська ЛМ и др. 2012. Рання діагностика та профілактика доброякісних захворювань молочної залози в практиці акушера-гінеколога. Світ медицини та біології. 3:76-80.
Бабаева НА, Ашрафян ЛА, Антонова ИБ и др. 2017. Роль гормональных нарушений в канцерогенезе опухолей женской репродуктивной системы. Акушерство и гинекология: новости, мнения, обучение. 1:76-82.
Корнацька АГ, Татарчук ТФ, Дубенко ОД. 2017. Безплідність та доброякісні захворювання молочної залози. Київ: 271.
Шурпяк СА. 2018. Оценка эффективности дифференцированной терапии сочетанной дисгормональной патологии репродуктивных органов у женщин фертильного возраста с коморбидными состояниями. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 8(4): 534-44.
Татарчук ТФ, Калугина ЛВ. 2013. К вопросу о профилактике и терапии гормонозависимых гиперпролиферативных заболеваний у женщин. Здоровье женщины. 7: 51-7.
Радзинский ВЕ. 2017. Медицина молочной железы и гинекологические болезни. Изд. 2-е, перераб. и доп. М.: StatusPraesens: 345.
Резніченко ГІ, Резніченко НЮ, Потебня ВЮ. 2016. Лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз. Здоровье женщины. 3(109): 93-102.
Смоланка ИИ. 2015. Лечение фиброзно-кистозной болезни – путь профилактики рака молочной железы. Репродуктивна ендокринологія. 2(22):65-9.
Кравченко ДН, Пароконная АА, Нечушкин МИ и др. 2018. Рак молочной железы у больных молодого возраста. Особенности прогноза и адъювантной гормонотерапии (обзор литературы). Опухоли женской репродуктивной системы. 14(3): 55-63.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 С. Є. Гладенко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Журнал не вимагає від авторів оригінальних дослідницьких робот укладати договори на привласнення авторських прав своїх опублікованих матеріалів. Автори передають журналу невиключну ліцензію CC BY 4.0 (Creative Commons Attribution 4.0 International License) на використання та право першої публікації статті. Після опублікування стаття стає вільно доступною on-line для загалу, при цьому використання статті передбачає обов’язкове посилання на авторів публікації і журнал. Автори зберігають за собою право на рукопис, а також використання матеріалів своїх власних опублікованих статей.
Журнал підтримує авторський процес самоархівування. Перед передачею у журнал автори можуть розміщати копії своїх статей, які знаходяться у процесі підготовки, на загальних некомерційних веб-сайтах. Автори також можуть архівувати свої остаточні авторські версії рукописи у сховищах своєї установи та, за побажанням, на своїх особистих веб-сайтах. При цьому автори повинні зазначати на першій сторінці кожної архівованої версії посилання на публікацію, номер DOI, URL-адресу опублікованої статті на веб-сайті журналу.
Журнал організує архівування результатів дослідницьких робіт, опублікованих у виданні, надаючи тим самим допомогу авторам у процесі самоархівування, та забезпеченні вільного доступу відповідно до публікаційної ліцензії СС BY-NC-ND у Національній бібліотеці України В.І. Вернадського, базі даних «Наукова періодика України і різних міжнародних наукометричних базах даних на безоплатній основі. Журнал також розміщає опубліковані статті на офіційному сайті видавця. Повний доступ до опублікованих документів є безкоштовним.