Особливості гормональної регуляції у жінок-ветеранок репродуктивного віку, що зазнали контузії

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

V. V.  Kaminskyy
L. V.  Suslikova
A. V.  Serbenuyk
K. V.  Pronoza-Stebliuk

Анотація

У статті наведені дані щодо поширеності дисгормональних порушень та встановлення їхнього взаємозв’язку зі станом ментального здоров’я і функціональним станом систем організму у жінок – учасниць бойових дій, які зазнали контузії.

Мета дослідження: встановлення взаємозв’язку між показниками гормонального гомеостазу у жінок–учасниць бойових дій репродуктивного віку, що зазнали контузії, та станом їхнього ментального та соматичного здоров’я.

Матеріали та методи. До дослідження включено 55 жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях та зазнали контузії; середній вік обстежених – 27,08±4,23 року. Термін перебування у зоні бойових дій – 29,34±9,21 міс, час з моменту отримання легкого травматичного ушкодження мозку (контузії) – 18,8±9,2 міс. До контрольної групи увійшли 65 цивільних жінок репродуктивного віку (середній вік – 32,21±7,32 року).

В основну групу увійшли 20 жінок репродуктивного віку, які мають наслідки контузії у формі постконтузійного синдрому (F7.02 за МКХ-10), до групи порівняння – 35 жінок репродуктивного віку, які не мають наслідків контузії у формі постконтузійного синдрому.

Результати. У ході дослідження у жінок ветеранок виявлені статистично-значущі відхилення у показниках вегетативної регуляції, рівнів гонадотропних та стероїдних гормонів, а також в інтегральному показнику патології порівняно з цивільними жінками. Доведено, що у жінок-військовослужбовиць, учасниць бойових дій, які зазнали контузії, виявляють порушення репродуктивного здоров’я, зумовлені впливом як самої черепно-мозкової травми, так і стрес-факторів, пов’язаних з військовою службою.

Заключення. Результати проведеного дослідження обґрунтовують доцільність розроблення програми медичного та психологічного супроводу жінок-військовослужбовиць та відповідної медико-психологічної реабілітації ветеранок, спрямованої на повноцінну адаптацію їх до мирного життя.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Kaminskyy, V. V., Suslikova, L. V., Serbenuyk, A. V., & Pronoza-Stebliuk, K. V. (2020). Особливості гормональної регуляції у жінок-ветеранок репродуктивного віку, що зазнали контузії. Репродуктивне здоров’я жінки, 4, 36–40. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2020.222143
Розділ
Статті
Біографії авторів

V. V.  Kaminskyy, Український державний інститут репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та репродуктології

L. V.  Suslikova, Український державний інститут репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Кафедра акушерства, гінекології та репродуктології

A. V.  Serbenuyk, Клініка репродуктивних технологій; Український державний інститут репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

Doctor of Philosophy, Department of Obstetrics, Gynecology and Reproductology

Посилання

Cicerone K. Persistent postconcussion syndrome. Journal of Head Trauma Rehabilitation. 1995; June: 1-17.

Druz O.B., Syropiatov O.H., Badiuk M.L. [ta in.]. (2015). Udoskonalennia likuvannia ta reabilitatsii viis ko vo sluzhbov tsiv Zbroinykh Syl Ukrainy iz boiovoiu psykhichnoiu travmoiu : metodychni rekomendatsii, Kyiv.: «MP Lesia», 52.

James C. Coleman, C. Robert, James Neal Butcher. Abnormal Psychology in Modern Life. – 8-е издание. – Нью-Йорк: HarperCollins Publishers, 1988. – ISBN нет, ASIN: B0025UVCZ0

Kyrychenko I. Zdorovia zhinky ta viyna: problema zahystu ta vidnovlennia. Ukraina Moloda, No144, 24.12.2019.

Nyni u viysku sluzhyt maiyzhe 30 000 zhinok. https://armyinform.com.ua/2020/03/nyni-u-vijsku-sluzhyt-majzhe-30-tysyach-zhinok/

PTSD: National Center for PTSD: https://www.ptsd.va.gov

Stebliuk Vsevolod, Pronoza-Stebliuk Kate. Post-concussion Syndrome in Ukrainian Veterans: Physical and Mental Manifestations. Journal of Education, Health and Sport. 2018;8(2):349-354.

Vein A.M. (2000). Vehetatyvnуe rasstroistva: klynyka, lechenye, dyahnostyka. Moskov. Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahentstvo, 752.

Журбин В.И. (1990). Понятие психологической защиты в концепциях З. Фрейда и К. Роджерса. Вопросы психологии, 4, 14–22.

Котенева А.В. Психологическая защита личности. – М.: МГГУ, 2013. – 562 с. – ISBN 978-5-91615-037-7

Кочюнас Римантас. Основы психологического консультирования. – М.: Академический проект, 1999. – 240 с. – (Библиотека психологии, психоанализа, психотерапии). – ISBN 5-8291-0002-9

Мак-Вильямс Нэнси. Защитные механизмы // Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом про- цессе // Psychoanalytic diagnosis: Understanding personality structure in the clinical process. – М.: Класс, 1998. – 480 с. – ISBN 5-86375-098-7

Никольская И.М., Грановская Р.М. Психологическая защита у детей. – М.: Речь, 2006. – 342 с. – ISBN 5-9268-0457-4

Одинцова М.А. Механизмы психологической защиты подростков с установкой «жертва» // Вестник практической психологии образования. – 2008. – №3.–С.67–70.

Одинцова М.А., Поваренков Ю.П. Психологическое сопровождение подростков с установкой жертвы (на примере подростков Чернобыльской зоны). – Минск: Изд-во «Веды», 2009. –340 с.

Подольський Вл.В. Психоемоційний стан жінок фертильного віку з порушеннями вегетативного гомеостазу, що перенесли артифіційний аборт // Репродуктивна ендокринологія. – Березень 2016. – № 1 (27). – С. 84–87.

Подольський Вл.В., Подольський В.В. Сучасні підходи до профілактики та лікування змін репродуктивного здоров’я у жінок з соматоформними захворюванннями та порушенням вегетативного гомеостазу // Здоровье женщины. – 2016. – № 10 (116). – С. 98–101.

Фрейд Анна. Психология Я и защитные механизмы – Das Ich und die Abwehrmechanismen. – М.: Педагогика-Пресс, 1993. – 68 с. – ISBN 3-596-42001-6

Фрейд Зигмунд. The neuropsychoses of defence // The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud – Die Abwehr- Neuropsychosen (1894). – Лондон: Hogarth press and the Institute of Psychoanalysis, 1962. – Т. III.